Оренда земельної ділянки

Просмотров: 4775

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, встановлює ст.1 Земельного кодексу.

Вичерпність цього ресурсу зумовлює необхідність оптимізації його використання.

Користування земельною ділянкою на праві оренди має переваги перед іншими видами використання землі, якщо ціллю такого використання є отримання продукції та доходів від діяльності на земельній ділянці, зведення на земельній ділянці в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі (за письмовою згодою орендодавця) та набувати право власності на вказане нерухоме майно.

Право оренди землі визначається в законодавстві як строкове платне володіння та користування об’єктом оренди для здійснення підприємницької чи іншої діяльності.

Таким чином, орендар, отримуючи земельну ділянку в тимчасове користування за договором оренди набуває права володіння та користування земельною ділянкою, на відміну від права власності, яке крім вищесказаних включає ще і право розпоряджатися.

Право володіння земельною ділянкою передбачає можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування - це юридично закріплена можливість щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Підставою для отримання земельної ділянки в оренду є укладення договору оренди між власником – орендодавцем, та особою, яка бажає отримати земельну ділянку в користування – орендарем.

Укладення договору оренди здійснюється виключно в письмовій формі. Типова форма договору визначена Постановою Кабінету Міністрів України.

Порядок укладення договору визначений Законом України «Про оренду землі».

Виключний перелік істотних умов договору оренди передбачений п. 2 ст. 14 Закону «Про оренду землі». Істотними умовами є: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки (вказується чи перебуває земельна ділянка у заставі чи встановлені інші обмеження щодо її використання, як от сервітут і т.д.); 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чийого частини; 8) відповідальність сторін. При цьому варто зауважити, що відсутність хоча б однієї умови є підставою для відмови у державній реєстрації договору, та може мати своїм наслідком визнання його недійсним.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки; 2) кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень); 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі земельної ділянки, та, у випадку зміни цільового призначення та/або меж земельної ділянки, проект відведення земельної ділянки.

Щодо сторін договору оренди, то в цілому у законодавстві не встановлено обмежень щодо того, хто може бути орендарем земельної ділянки. Проте у випадку оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення певні обмеження все ж таки існують. На земельних ділянках з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва орендарями можуть бути лише громадяни; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - сільськогосподарські підприємства; для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства - сільськогосподарські науково-дослідні установи та навчальні заклади, сільські професійно-технічні училища та загальноосвітні школи; для ведення підсобного сільського господарства - несільськогосподарські підприємства, установи та організації, релігійні організації і об'єднання громадян; для розміщення власної інфраструктури - оптові ринки сільськогосподарської продукції.

За згодою сторін у договорі оренди можуть зазначатися й інші умови, зокрема, якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони та поліпшення об’єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди тощо.

Договір оренди укладається шляхом його підписання, чим сторони засвідчують свою згоду щодо всіх істотних умов, але набрання договором чинності здійснюється тільки після його державної реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках Договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію, інші передаються сторонам, по одному примірнику для кожного.

Щодо власне процедури реєстрації договору оренди, то на даний час де-юре залишається чинним «Порядок державної реєстрації договорів оренди землі», затверджений Постановою Кабінету Міністрів, проте фактично процедура державної реєстрації договорів оренди землі визначається актами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Цей матеріал подготували спеціалісти Юридичної компанії "Правова допомога", він пов'язаний з послугою "Консультації".


Просмотров: 4775
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Юридична консультація Договірна практика Нерухомість, будівництво та земля
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала