ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваКомерційна концесія (франчайзинг) в Україні

Комерційна концесія (франчайзинг) в Україні

Розвиток ринкової економіки, впровадження західних стандартів бізнесу спричинило появу в Україні нових форм ведення комерційної діяльності, наприклад франчайзингу. Виникла ситуація, коли термін «франчайзинг» став використовуватися настільки широко, що в багатьох випадках перестав відповідати своїй правовій сутності. Незважаючи на те, що сучасна юридична та економічна література активно використовує термін «франчайзинг», у законодавстві України дане поняття відсутнє, що викликає певні проблеми, особливо в організації податкового та бухгалтерського обліку.

Незважаючи на відсутність визначення, франчайзинг в Україні існує і активно розвивається. Це пояснюється тим, що вітчизняне законодавство застосовує визначення «комерційна концесія», що по своїй економічній суті еквівалентно франчайзингу. Дана позиція викладена в листі Держкомітету з регуляторної політики і підприємництва від 11.02.2004 р № 761. Питання комерційної концесії регламентують Цивільний і Господарський кодекс України.

Стаття 1115 ЦК України визначає, що за договором комерційної концесії сторона-правовласник зобов'язана надати на оплатній основі стороні-користувачеві право користування сукупністю прав, що належать правовласнику для виготовлення (продажу) конкретного виду товару та (або) надання послуг.

Стаття 366 ГК України конкретизує дане поняття для СПД. За відповідною угодою правовласник повинен передати партнеру на строк або без такого право користування в господарській діяльності користувача сукупність прав, які належать правовласнику. Обов'язкова умова полягає в чіткому дотриманні партнером умов користування наданих йому прав, у тому числі зі сплати закріпленої договором винагороди на користь правовласника.

Отже, комерційна концесія передбачає дотримання кількох обов'язкових умов:

- укладення угоди, предмет якої представлений у вигляді права на використання визначених законом об'єктів;

- передача користування правами їх власником суб'єкту підприємництва на певних умовах;

- оплатне користування правами.

Згідно з нормами ЦК та ГК України, за договором комерційної концесії можливо передати права на використання репутації правовласника, об'єктів інтелектуальної власності. В угоді може бути зазначена територія дії концесії.

За договором комерційної концесії сторона-правовласник має передати користувачеві необхідну документацію та забезпечити його іншими відомостями, які знадобляться для реалізації прав, що виникли внаслідок укладення договору комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з приводу нюансів, пов'язаних з використанням цих прав.

Договір комерційної концесії, згідно з вимогами українського законодавства, укладається виключно у письмовій формі. Ігнорування цієї норми тягне недійсність (ст. 367 ГК України) або нікчемність договору (ст. 1118 ЦК України).

Слід пам'ятати, що сторонами договору концесії виступають тільки господарюючі суб'єкти: фізичні особи-підприємці та юридичні особи (ст. 1117 ЦК України).

Ст. 1118 ЦКУ та ст. 367 ГКУ встановлюють вимогу щодо реєстрації договору комерційної концесії, причому цей обов'язок покладений на орган, який здійснив державну реєстрацію правовласника. Якщо він є нерезидентом, реєстрація договору концесії проводиться органом, який здійснив держреєстрацію користувача. Отже, дана процедура завжди проходить в Україні.

Реєстрація суб'єктів господарської діяльності здійснюється державною реєстраційною службою України. Виходячи з ст. 210 ЦК України угода, щодо якої вимагається держреєстрація, вважається укладеною з моменту даної реєстрації, після чого сторони договору комерційної концесії правомочні посилатися на неї у відносинах з іншими особами.

29.09.2014 р. Міністерство юстиції України видало Наказ № 1601/5 «Про затвердження порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії)». Даний наказ набрав чинності з 21.10.2014 р Отже, на сьогоднішній день реєстрація договорів концесії проводиться державним реєстратором.

Звертаємо увагу, що іноді виникає юридична плутанина між договором комерційної концесії та ліцензійним договором на передачу прав користування знаком, який може мати на увазі передачу користувачеві як права інтелектуальної власності, так і технічної документації. Фактично, мова йде саме про франчайзинг, оскільки предметом угоди є не тільки товарний знак, але й одержання іншого права (користування технічною документацією). Тому ліцензійну угоду, яке за своєю суттю є договором комерційної концесії, може бути визнано такою, що суперечить законодавству України (нікчемна або уявна угода).

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті