ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваОтримання грошових коштів фізичною особою, яка виготувала програмну продукцію

Отримання грошових коштів фізичною особою, яка виготувала програмну продукцію

Коли мова йде про фінансово-господарських відносинах українського суб'єкта господарської діяльності та іноземної юридичної особи проблемні питання вирішуються досить просто. Однак, поширені ситуації, коли виконавцем робіт виступає громадянин України, який не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а замовником є фізична особа - нерезидент. Відповідно, такі випадки необхідно аналізувати окремо, з урахуванням всіх наявних факторів.

Розглянемо ситуацію, коли програмне забезпечення виготовлено фізичною особою - громадянином України, яка не має статусу фізичної особи-підприємця. Виникає питання: чи правомірна така діяльність? Звернемося до Господарського кодексу України. Стаття 42 визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, в т.ч. фізичними особами - підприємцями, з метою досягнення певних результатів та одержання прибутку. Таким чином, якщо мова йде про підприємницьку діяльність, то необхідно отримати статус фізичної особи - підприємця. Відповідно, якщо громадянин України не веде систематичної діяльності з виготовлення програмних продуктів, то реєстрація як підприємця не потрібно. Отже, фізична особа - резидент України має право виконувати роботи для іноземних партнерів без реєстрації суб'єктом господарської діяльності, якщо продаж не носить систематичного характеру. На жаль, чинні нормативно-правові акти не містять тлумачення терміна «систематичність». Раніше діяв Декрет КМУ «Про податок на промисел», який дозволяв продаж виробленої продукції без реєстрації суб'єкта підприємництва не більше чотирьох разів на рік. Фактично в даний час єдиним документом, де кількісно регламентовано поняття «систематичність», є постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.03 р № 3. У ньому зазначено, що систематичною є діяльність, яка мала місце не менше трьох разів протягом одного календарного року. Отже, без реєстрації суб'єкта господарювання продаж виробленого продукту можлива не більше трьох разів на рік.

Договір між фізичною особою (виконавцем) і нерезидентом (замовником) укладається у письмовій формі, виходячи з вимог Цивільного кодексу України. Факт укладання договору фіксується його підписанням фізичною особою-резидентом та представником закордонного замовника. Якщо місцем укладення є територія України, на договорі необхідна печатка нерезидента. В іншому випадку, достатньо підписів представників сторін, що уклали договір.

Відповідно, банківська установа повинна безперешкодно видати грошові кошти, які надійшли за роботу за таким договором. Однак співробітники банків вимагають при отриманні платежу вказувати формулювання, що грошовий переказ не пов'язаний з підприємницькою діяльністю. В даному випадку це відповідає дійсності, тому рекомендуємо виконати дану вимогу.

Можлива ситуація, коли замовником виступає не іноземна фірма, а фізична особа - громадянин іноземної держави. У цьому випадку наявність підписів сторін договору є обов'язковою умовою, а печатка в силу їх відсутності не потрібна. У банку даний договір повинен бути прийнятий без заперечень, а виплата грошових коштів здійснена за вищевказаної умови щодо підприємницької діяльності.

Слід також пам'ятати, що фізична особа, яка отримала винагороду від нерезидента у зв'язку з виконання договору, зобов'язана задекларувати отриманий дохід і сплатити ПДФО за ставкою 15% від величини доходу.

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті