ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваПрипинення кредитного договору: коли рішення ще не рішення

Припинення кредитного договору: коли рішення ще не рішення

Просмотров: 5935

Юристи компанії підготували матеріал про важливий аспект припинення кредитного договору. Якщо у Вас виникнуть питання, зв'яжіться з нами.

Багато тих, хто на собі відчув «кредитний тягар», готові навіть позбавитися з кредитним майном, лише б звільнити себе від боргового навантаження. І це, незважаючи на те, що по зобов’язанню вже сплачено чималу суму. Таким звільненням їм бачиться рішення суду зі спонукою до дострокового погашення кредиту та з визначенням загальної суми заборгованості. Однак не завжди рішення суду є вирішенням проблеми: адже вимога про дострокове погашення кредиту не тотожна припиненню кредитного договору.

Судова практика в кредитних питаннях воістину багатогранна. Вищі судові інстанції вже не раз готували свої узагальнення та рекомендації, але і це не завжди є запорукою одностайності рішень  судів нижчих інстанцій. Ось і в питанні припинення кредитного договору, у випадку коли кредитор вимагає дострокового погашення кредиту, немає єдності. Багато суддів помилково ототожнюють позовні вимоги про дострокове погашення кредиту до вимог про розірвання договору.

Верховний Суд України ще в 2010 році в листі «Узагальнення практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» вказав, що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне за собою припинення договору і не виключає можливості стягнення відсотків, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених договором, до дня фактичного (повного) розрахунку.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Надалі при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 ЦК зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Слід також зазначити, що наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами. Тобто само по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого вчасно не скоєно, не припиняє зобов'язальних правовідносин між сторонами договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Що стосується згаданої частини 2 статті 625 ЦК, суди виходять із того, що інфляційні нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, і три проценти річних від простроченої суми є, по суті, відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових засобів внаслідок інфляційних процесів та отриманням компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування неповерненими коштами, і підлягають сплаті кредитору. У зв'язку з цим, в судових рішеннях, як правило, нарахування зазначених санкцій відбувається незалежно від сплати неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Таким чином, боржники, що обтяжені кредитними проблемами, повинні чітко розуміти, що рішенням суду не закінчуються їхні біди. Судова практика показує, що і після визначення «остаточної» суми боргу, якщо окремо не вирішено питання про припинення кредитного договору, можливі донарахування штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Іншими словами, до повного виконання зобов'язань сума боргу може рости. У зв'язку з цим, якщо боржник навіть наважився віддати заставне майно, він повинен отримати таке рішення, що фіксує факт припинення зобов'язання, а не просто фіксує суму боргу.

Підготовлено в рамках практики компанії Проблемні кредити.


Просмотров: 5935
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Судова практика Проблемні кредити Суди по кредитах Представництво в суді
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала