ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваРеклама лікарями та фармацевтами ліків і виробів медичного призначення (законопроект № 10560, закон №5036)

Реклама лікарями та фармацевтами ліків і виробів медичного призначення (законопроект № 10560, закон №5036)

Просмотров: 3117

Юрист нашої компанії Андрій Бузинний підготував матеріал про зміни в Основах законодавства України про охорону здоров'я.

Матеріал опублікований на порталі Pravotoday за посиланням - http://pravotoday.in.ua/ru/press-centre/publications/pub-778/.

Повний текст:

 "Про корупційність діянь лікаря можна буде судити по нашивкам на його медичному халаті.

4 липня 2012 Верховною Радою був прийнятий Закон "Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників при здійсненні ними професійної діяльності" № 10560 (далі - Закон). Законом пропонується доповнити Основи законодавства України про охорону здоров'я новою статтею 781, згідно якої на працівників медичних установ і аптек буде накладено ряд обмежень, пов'язаних з їх діяльністю.

З набранням чинності прийнятих змін медичні та фармацевтичні працівники під час здійснення професійної діяльності не будуть мати права:

  • Отримувати неправомірну вигоду від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та / або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення або їх представників;
  • Отримувати від таких суб'єктів зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення (крім випадків, пов'язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);
  • Рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення;
  • Надавати недостовірну чи не надавати інформацію про наявність лікарських засобів з аналогічним діючою речовиною, формою відпуску лікарських засобів, дозою, приховувати інформацію про наявність лікарських засобів з іншою ціною (останній пункт поширюється виключно на фармпрацівників).

В цілому, задумка законодавця зводилася до обмеження використання лікарями та фармацевтами свого службового становища. Адже не секрет, що фармвиробники нерідко користувалися тим, що саме вказані особи, а не самі пацієнти, відіграють вирішальну роль у виборі ліків. Найчастіше, «непрямі» прояви реклами вбачалися у використанні медпрацівниками брендованої канцелярії, відмічених певною торговою маркою бланків виписки ліків, в нашивках на халатах найменувань ліків / виробників, у різній друкованій атрибутиці (буклетах, «роздатка» і т.п.).

У зв'язку з цим, перше, на що спрямовані внесені зміни, це викорінення всіляких рекламних проявів у професійній діяльності лікарів і фармацевтів. Однак нормотворча техніка в який раз підводить законодавця, що створює чимало проблем для всіх гравців ринку, в тому числі і сумлінних.

Зокрема, досить неточно використана термінологія. І якщо поняттям "медичний і фармацевтичний працівник", "професійна діяльність" ще можна знайти визначення в ряді інших нормативних актах (Кримінальний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, в законодавстві про охорону здоров'я), то наприклад поняття «представник виробника» варто було б чітко описати. Адже навряд чи в запропонованих нововведеннях поняття представництво тотожне такому в розумінні Цивільного кодексу (заснованому на договорі або законі). В даному випадку поняття «представник», очевидно, ширше, оскільки включає в себе будь-яку особу, яка на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи, доручення або на інших підставах має право або зобов'язаний здійснювати певні дії від імені другої сторони. Іншими словами, представник в даному випадку виступає посередником між фармкомпанією і лікарем (в деякій мірі, це схоже на поняття "знаряддя злочину" в теорії кримінального права).

Багато питань залишає формулювання Закону: «під час здійснення професійної діяльності». Виходячи з аналізу нормативно-правових актів в інших сферах правового регулювання, можна дійти висновку, що тимчасові чинники здійснення професійної діяльності слід обмежувати тільки межами робочого часу. Але якщо так, то, наприклад, перераховані в статті порушення, вчинені під час відпустки, лікарняного або ж просто ввечері в кафе вже не будуть вважатися вчиненими «під час професійної діяльності». Здається, парламентарі хотіли б розповсюдити заборону на весь час роботи такого працівника медичної галузі: від прийняття на роботу до звільнення. Тому очікується, що відповідне положення буде додатково роз'яснено.

Що стосується суті самих змін, то тут варто виділити наступні моменти:

Перше, заборона на одержання неправомірної вигоди (отримання грошей або будь-якого майна без законних на те підстав) медичними та фармпрацівників. Необхідність прийняття норми в такому вигляді викликає сумнів, оскільки вона дублює вже існуючу заборону на отримання неправомірної вигоди, що міститься в Законі «Про засади запобігання і протидії корупції». Хіба що закладалася ідея розширити суб'єктний склад, але для цього треба було чітко визначити поняття «медичний та фармацевтичний працівник», чого зроблено не було.

Друге, заборона на семплінг: фармкомпанії тепер не зможуть «поділитися» безкоштовними зразками лікарських засобів і виробів медичного призначення, щоб предметно продемонструвати якість своєї продукції. З одного боку така заборона особливо не відрізняється від отримання неправомірної вигоди (адже ті ж пігулки також є майном). Але з іншого (і про що говорять багато фахівців), семплінг швидше корисний, ніж шкідливий - це доводить світова практика його застосування. Просто необхідно встановити чітке нормативне регулювання даного способу просування продукції.

Ще один важливий нюанс нововведень - заборона на рекламування медзасобів працівниками медичної сфери. Значна кількість людей встигла зробити висновок, що лікар не зможе виписати / порекомендувати конкретні ліки з урахуванням індивідуального підходу до хворого. Детальний аналіз законодавства дозволяє стверджувати, що це не так. Адже заборона встановлена на рекламування (поширення реклами), а рекламою є поширення інформації про товар невизначеному колу осіб (споживачам реклами). Таким чином, виписування конкретного лікарського засобу абсолютно конкретному хворому не є рекламою, оскільки не відповідає критеріям суб'єктного складу. Що ж стосується написів на халаті лікаря, брендованої канцелярії або різних плакатів, буклетів тощо, то тут інформування направлено на всіх осіб, які побачили таку інформацію, а значить - підпадає під поняття «рекламування».

В цілому, зміни хоч і стосуються в першу чергу лікарів і аптекарів, замислитися в першу чергу змусять фармвиробників, оскільки саме їм доведеться шукати альтернативні шляхи просування свого товару. Багато хто вже вивчає нюанси спонсорства та інших маркетингових ходів, в той час як МОЗ несподівано завзято виступив на їхньому боці, направивши Президенту звернення про ветування даних змін. Якщо підписання таки відбудеться*, то нововведення набудуть чинності вже з 1 серпня. "

* Президент підписав Закон.


Просмотров: 3117
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Медичне право Ліцензія на аптеку
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала