ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваРеклама лікарями та фармацевтами ліків і виробів медичного призначення (законопроект № 10560, закон №5036)

Реклама лікарями та фармацевтами ліків і виробів медичного призначення (законопроект № 10560, закон №5036)

Юрист нашої компанії Андрій Бузинний підготував матеріал про зміни в Основах законодавства України про охорону здоров'я.

Матеріал опублікований на порталі Pravotoday за посиланням - http://pravotoday.in.ua/ru/press-centre/publications/pub-778/.

Повний текст:

 "Про корупційність діянь лікаря можна буде судити по нашивкам на його медичному халаті.

4 липня 2012 Верховною Радою був прийнятий Закон "Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників при здійсненні ними професійної діяльності" № 10560 (далі - Закон). Законом пропонується доповнити Основи законодавства України про охорону здоров'я новою статтею 781, згідно якої на працівників медичних установ і аптек буде накладено ряд обмежень, пов'язаних з їх діяльністю.

З набранням чинності прийнятих змін медичні та фармацевтичні працівники під час здійснення професійної діяльності не будуть мати права:

  • Отримувати неправомірну вигоду від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та / або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення або їх представників;
  • Отримувати від таких суб'єктів зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення (крім випадків, пов'язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);
  • Рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення;
  • Надавати недостовірну чи не надавати інформацію про наявність лікарських засобів з аналогічним діючою речовиною, формою відпуску лікарських засобів, дозою, приховувати інформацію про наявність лікарських засобів з іншою ціною (останній пункт поширюється виключно на фармпрацівників).

В цілому, задумка законодавця зводилася до обмеження використання лікарями та фармацевтами свого службового становища. Адже не секрет, що фармвиробники нерідко користувалися тим, що саме вказані особи, а не самі пацієнти, відіграють вирішальну роль у виборі ліків. Найчастіше, «непрямі» прояви реклами вбачалися у використанні медпрацівниками брендованої канцелярії, відмічених певною торговою маркою бланків виписки ліків, в нашивках на халатах найменувань ліків / виробників, у різній друкованій атрибутиці (буклетах, «роздатка» і т.п.).

У зв'язку з цим, перше, на що спрямовані внесені зміни, це викорінення всіляких рекламних проявів у професійній діяльності лікарів і фармацевтів. Однак нормотворча техніка в який раз підводить законодавця, що створює чимало проблем для всіх гравців ринку, в тому числі і сумлінних.

Зокрема, досить неточно використана термінологія. І якщо поняттям "медичний і фармацевтичний працівник", "професійна діяльність" ще можна знайти визначення в ряді інших нормативних актах (Кримінальний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, в законодавстві про охорону здоров'я), то наприклад поняття «представник виробника» варто було б чітко описати. Адже навряд чи в запропонованих нововведеннях поняття представництво тотожне такому в розумінні Цивільного кодексу (заснованому на договорі або законі). В даному випадку поняття «представник», очевидно, ширше, оскільки включає в себе будь-яку особу, яка на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи, доручення або на інших підставах має право або зобов'язаний здійснювати певні дії від імені другої сторони. Іншими словами, представник в даному випадку виступає посередником між фармкомпанією і лікарем (в деякій мірі, це схоже на поняття "знаряддя злочину" в теорії кримінального права).

Багато питань залишає формулювання Закону: «під час здійснення професійної діяльності». Виходячи з аналізу нормативно-правових актів в інших сферах правового регулювання, можна дійти висновку, що тимчасові чинники здійснення професійної діяльності слід обмежувати тільки межами робочого часу. Але якщо так, то, наприклад, перераховані в статті порушення, вчинені під час відпустки, лікарняного або ж просто ввечері в кафе вже не будуть вважатися вчиненими «під час професійної діяльності». Здається, парламентарі хотіли б розповсюдити заборону на весь час роботи такого працівника медичної галузі: від прийняття на роботу до звільнення. Тому очікується, що відповідне положення буде додатково роз'яснено.

Що стосується суті самих змін, то тут варто виділити наступні моменти:

Перше, заборона на одержання неправомірної вигоди (отримання грошей або будь-якого майна без законних на те підстав) медичними та фармпрацівників. Необхідність прийняття норми в такому вигляді викликає сумнів, оскільки вона дублює вже існуючу заборону на отримання неправомірної вигоди, що міститься в Законі «Про засади запобігання і протидії корупції». Хіба що закладалася ідея розширити суб'єктний склад, але для цього треба було чітко визначити поняття «медичний та фармацевтичний працівник», чого зроблено не було.

Друге, заборона на семплінг: фармкомпанії тепер не зможуть «поділитися» безкоштовними зразками лікарських засобів і виробів медичного призначення, щоб предметно продемонструвати якість своєї продукції. З одного боку така заборона особливо не відрізняється від отримання неправомірної вигоди (адже ті ж пігулки також є майном). Але з іншого (і про що говорять багато фахівців), семплінг швидше корисний, ніж шкідливий - це доводить світова практика його застосування. Просто необхідно встановити чітке нормативне регулювання даного способу просування продукції.

Ще один важливий нюанс нововведень - заборона на рекламування медзасобів працівниками медичної сфери. Значна кількість людей встигла зробити висновок, що лікар не зможе виписати / порекомендувати конкретні ліки з урахуванням індивідуального підходу до хворого. Детальний аналіз законодавства дозволяє стверджувати, що це не так. Адже заборона встановлена на рекламування (поширення реклами), а рекламою є поширення інформації про товар невизначеному колу осіб (споживачам реклами). Таким чином, виписування конкретного лікарського засобу абсолютно конкретному хворому не є рекламою, оскільки не відповідає критеріям суб'єктного складу. Що ж стосується написів на халаті лікаря, брендованої канцелярії або різних плакатів, буклетів тощо, то тут інформування направлено на всіх осіб, які побачили таку інформацію, а значить - підпадає під поняття «рекламування».

В цілому, зміни хоч і стосуються в першу чергу лікарів і аптекарів, замислитися в першу чергу змусять фармвиробників, оскільки саме їм доведеться шукати альтернативні шляхи просування свого товару. Багато хто вже вивчає нюанси спонсорства та інших маркетингових ходів, в той час як МОЗ несподівано завзято виступив на їхньому боці, направивши Президенту звернення про ветування даних змін. Якщо підписання таки відбудеться*, то нововведення набудуть чинності вже з 1 серпня. "

* Президент підписав Закон.

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті