ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваВСУ дозволив підписувати договір поруки і кредитний договір одній і тій же особі

ВСУ дозволив підписувати договір поруки і кредитний договір одній і тій же особі

Просмотров: 3852

Підписання однією і тією ж особою іпотечного договору з банком від імені одного підприємства, головою правління якого особа є, і кредитного договору, виконання якого забезпечуватиме вказаний іпотечний договір, від імені іншого підприємства, де ця особа перебуває на посаді гендиректора, не є підставою для визнання договорів недійсними. Така правова позиція ВСУ, викладена в постанові від 16.05.2011 року № 3-31гс11, відтепер є обов'язковою для всіх судів України, що підтверджує лист ВССУ від 08.06.2011 року.

Такий висновок був зроблений ВСУ в ході перегляду постанови ВГСУ від 28.12.2010 № 19/87-10, який прийшов до висновку, що укладення такої угоди суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК. Остання забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Але, на думку ВСУ, зазначена заборона поширюється тільки на ті випадки, коли представник одночасно виступає від імені кількох контрагентів. Якщо ж угода укладається в інтересах одного з підприємств, директором якого особа є, але при цьому сторонами є інше підприємство, де особа є главою правління, і банк, то підстави для визнання угоди недійсною відсутні.

Крім того, цим же рішенням ВСУ визнав правомірним безкоштовну передачу майна в іпотеку в інтересах третьої особи. На думку ВСУ, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог справедливості та розумності. А тому при наявності в статуті положень, які дозволяють юридичній особі укладати безкоштовні договору або видавати поручительства, гарантії і т.д. за третіх осіб, угоду не можна визнати неприбутковою і позбавленою економічного сенсу, як це зробили суди попередніх інстанцій, посилаючись на ст. 1 Закону «Про господарські товариства» та ст. 79 ГК.

Такі висновки Верховного Суду можуть мати далекосяжні наслідки. Наприклад, вони можуть бути використані директорами підприємств для укладання кредитних договорів з собою як фізичною особою з одночасним укладенням іпотечного договору, за яким підприємство, директором якого він є, передасть своє майно в якості забезпечення отриманого ним кредиту. Причому такий іпотечний договір цілком може бути безкоштовним, а самого договору поручительства між іпотекодавцем і одержувачем кредиту виходить і не треба.

Втім, якщо у справах з кредитами, які отримуються недобросовісними директорами під заставу майна підприємства, ще можна буде посперечатися, пославшись на інші обставини справи, то у справах, в яких від імені поручителя і від імені боржника, що були юридичними особами, договори з банком підписувала одна і та ж особа, домогтися іншого рішення не вийде. Адже згідно зі ст. 34 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 360-7 ЦПК рішення ВСУ є обов'язковими для всіх судів України.

Цей матеріал подготували спеціалісти Юридичної компанії "Правова допомога".

Він пов'язаний з практикою "Проблемні заборгованості".


Просмотров: 3852
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Судова практика Юридична консультація Проблемні кредити Договірна практика Реструктуризацiя кредиту Суди по кредитах Припинення поруки
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала