ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваВСУ дозволив підписувати договір поруки і кредитний договір одній і тій же особі

ВСУ дозволив підписувати договір поруки і кредитний договір одній і тій же особі

Підписання однією і тією ж особою іпотечного договору з банком від імені одного підприємства, головою правління якого особа є, і кредитного договору, виконання якого забезпечуватиме вказаний іпотечний договір, від імені іншого підприємства, де ця особа перебуває на посаді гендиректора, не є підставою для визнання договорів недійсними. Така правова позиція ВСУ, викладена в постанові від 16.05.2011 року № 3-31гс11, відтепер є обов'язковою для всіх судів України, що підтверджує лист ВССУ від 08.06.2011 року.

Такий висновок був зроблений ВСУ в ході перегляду постанови ВГСУ від 28.12.2010 № 19/87-10, який прийшов до висновку, що укладення такої угоди суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК. Остання забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Але, на думку ВСУ, зазначена заборона поширюється тільки на ті випадки, коли представник одночасно виступає від імені кількох контрагентів. Якщо ж угода укладається в інтересах одного з підприємств, директором якого особа є, але при цьому сторонами є інше підприємство, де особа є главою правління, і банк, то підстави для визнання угоди недійсною відсутні.

Крім того, цим же рішенням ВСУ визнав правомірним безкоштовну передачу майна в іпотеку в інтересах третьої особи. На думку ВСУ, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог справедливості та розумності. А тому при наявності в статуті положень, які дозволяють юридичній особі укладати безкоштовні договору або видавати поручительства, гарантії і т.д. за третіх осіб, угоду не можна визнати неприбутковою і позбавленою економічного сенсу, як це зробили суди попередніх інстанцій, посилаючись на ст. 1 Закону «Про господарські товариства» та ст. 79 ГК.

Такі висновки Верховного Суду можуть мати далекосяжні наслідки. Наприклад, вони можуть бути використані директорами підприємств для укладання кредитних договорів з собою як фізичною особою з одночасним укладенням іпотечного договору, за яким підприємство, директором якого він є, передасть своє майно в якості забезпечення отриманого ним кредиту. Причому такий іпотечний договір цілком може бути безкоштовним, а самого договору поручительства між іпотекодавцем і одержувачем кредиту виходить і не треба.

Втім, якщо у справах з кредитами, які отримуються недобросовісними директорами під заставу майна підприємства, ще можна буде посперечатися, пославшись на інші обставини справи, то у справах, в яких від імені поручителя і від імені боржника, що були юридичними особами, договори з банком підписувала одна і та ж особа, домогтися іншого рішення не вийде. Адже згідно зі ст. 34 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 360-7 ЦПК рішення ВСУ є обов'язковими для всіх судів України.

Цей матеріал подготували спеціалісти Юридичної компанії "Правова допомога".

Він пов'язаний з практикою "Проблемні заборгованості".

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті