Cхема врегулювання кредитної заборгованості, що задовільнила всі сторони

Клієнт, виробник меблів, звернувся до нас із проблемою неможливості виконання кредитних зобов'язань перед банком, яка могла вилитися у примусову реалізацію переданого в заставу майна самого боржника та фізичних осіб, що виступають іпотекодавцем та поручителем.

В результаті аналізу підписаних усіма учасниками договорів, Клієнту була запропонована наступна правова позиція:

• боржнику - передати залишки майна банку, надалі здійснити банкрутство підприємства у зв'язку з неможливістю погашення решти вимог кредиторів;
• керівникові боржника - отримати висновок Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, у результаті якого і відбулося невиконання зобов'язань перед банком;
• іпотекодавцю - в судовому порядку припинити договір іпотеки, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до кредитного договору, не погодженої з іпотекодавцем, що призвело до новації кредитного зобов'язання, та, як наслідок, припинення договору іпотеки;
• поручителю - в судовому порядку припинити договір поруки, у зв'язку з непред'явленням банком претензій поручителю у шестимісячний термін з моменту порушення боржником основного зобов'язання.

Таким чином, банк отримав часткове задоволення своїх вимог, керівник боржника був захищений від переслідувань, пов'язаних із звинуваченнями в шахрайстві та привласненні чужого майна, а майно фізичних осіб іпотекодавця та поручителя не піддалося стягненню.