ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиПубликації в ЗМІСтаття для UBR.UA про відведення землі 2013: у законодавчому глухому куті

Стаття для UBR.UA про відведення землі 2013: у законодавчому глухому куті

Андрій Бузинний, юрист Юридичної компанії "Правова допомога", описав у своїй статті для UBR.UA (доступна за посиланням - http://ubr.ua/market/real-estate/tvod-zemli-2013-v-zakonodatelnom-tupike-228239) способи відведення землі в 2013 році.

Матеріал був опублікований під назвою «Відведення землі 2013: у законодавчому глухому куті».

Повний текст доступний нижче:

Землі державної та комунальної власності в силу своєї кількості та вартості продовжують залишатися самими затребуваними джерелами отримання прав на землю. Але, починаючи з 1 січня 2013 року, такі джерела отримання землі опинилися фактично заблокованими. 

Багатьох громадян та юридичних осіб цікавить чому, незважаючи на наявність у них розробленого проекту землеустрою та його узгодження з усіма необхідними органами, місцеві органи влади не приймають рішення про передачу їм земельних ділянок у власність або у користування.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Згідно з п. 9 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону тепер право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності реалізується лише після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

У відношенні абсолютної більшості вільних земельних ділянок державної та комунальної власності така реєстрація не проведена. І, відповідно, органи влади не мають права розпоряджатися ними, в тому числі, передаючи у власність або користування третім особам. Більше того, ні в державному, ні в місцевому бюджеті немає коштів для проведення такого роду державної реєстрації. Тому органи державної та місцевої влади і користуються законною підставою для відмови у приватизації або продажу земельної ділянки або передачі його у користування. Оскаржити такі відмови, звичайно, можна, але шанси на задоволення подібного роду позовів вкрай низькі, не кажучи вже про можливість примусового виконання подібного роду рішень.

Крім того, з 1 січня 2013 року набрала чинності ч. 3 ст. 24 Закону "Про містобудівну діяльність", забороняє передачу земельних ділянок з державної і комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території. У більшості населених пунктів ні планів зонування, ні детальних планів території немає, і коштів на їх розробку теж.

Законно обійти ці заборони, можна тільки провівши реєстрацію земельної ділянки та прав держави або територіальної громади за рахунок особи, зацікавленої в його отриманні, а також розробивши за його рахунок плани зонування або детальні плани територій. Тим більше, що ч. 4 ст. 10 Закону "Про містобудівну діяльність" прямо передбачає можливість розробки плану зонування та детального плану територій не тільки за рахунок державного та місцевого бюджету, а й за рахунок інших джерел, не заборонених законом. Але такий механізм містить цілий ряд недоліків.

По-перше, це досить дорога і тривала процедура, неприйнятна для багатьох бажаючих отримати землю. Так, для реєстрації за державою або громадою прав на землю необхідно провести інвентаризацію земельних ділянок у порядку, встановленому постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 513. Для цього замовник в особі органу влади, власника або користувача землі повинен замовити у осіб, які мають ліцензію на виконання робіт із землеустрою, розробку технічної документації, уклавши відповідний договір, і сплативши вартість таких робіт, а потім - узгодити їх у порядку, встановленому для узгодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Та й розробка плану зонування або детального плану території справа недешева.

По-друге, процедура проведення інвентаризації цілком і повністю залежить від волі і бажання місцевого органу влади (органу місцевого самоврядування в межах населеного пункту або держадміністрації за його межами). Саме він повинен прийняти рішення про проведення інвентаризації та затвердити результати проведення такої інвентаризації, після чого - внести ці відомості до Державного земельного кадастру та провести реєстрацію права власності держави або територіальної громади на ці землі. Аналогічно, від волі місцевої ради залежить доля плану зонування та / або детального плану території: саме вона повинна не тільки виступати в якості замовника таких планів, але і затвердити їх на пленарному засіданні.

По-третє, це не гарантує отримання особою прав на земельну ділянку. Після реєстрації за державою чи територіальною громадою права власності на належні їм землі та розробки плану зонування та / або детального плану території зацікавлена особа все одно має пройти всю процедуру відведення земельної ділянки, починаючи від отримання згоди на розробку проекту землеустрою і закінчуючи згодою місцевого органу влади на передачу землі у власність або користування. Гарантувати, що на одному з цих етапів "настрій" можновладців чи сама влада в місцевій раді або в держадміністрації не зміняться, не можна, а тому проведення подібного роду заходів бачиться надзвичайно ризикованою справою.

Зменшити ці ризики можна шляхом укладення договору з місцевою радою або держадміністрацією, передбачивши для них зобов'язання передати певну земельну ділянку у власність зацікавленої особи в обмін на розробку плану зонування або детального плану території та / або на реєстрацію землі та прав на неї за громадою або державою. Але для укладення подібного роду договору необхідна воля місцевого органу влади та наявність у зацікавленої особи коштів для розробки цих документів і проходження пов'язаних з ними процедур.

Також можна домогтися прийняття місцевою радою або держадміністрацією необхідного рішення незважаючи на існуючу заборону, скориставшись певними зв'язками. Але такі кроки загрожують позовами з боку прокуратури. Так, постановою окружного Адміністративного суду АРК від 19.04.2013 р. у справі № 801/2765/13-а на підставі положень вищевказаного Закону вже було скасовано рішення сільради від 31.01.2013 р. про передачу громадянину у власність земельної ділянки. Аналогічне рішення було винесено Господарським судом Луганської області 03.04.2013 року у справі № 913/394/13-г.

У сформованій ситуації найбільш розумним буде просто почекати законодавчих змін, спрямованих на скасування зазначених заборон. Відповідні законопроекти вже зареєстровані. Причому відразу кількома депутатами і є всі підстави вважати, що найближчим часом один з них буде прийняте. Якщо ж отримати землю треба терміново, не чекаючи законодавчих змін, то можна скористатися одним з вищевказаних ризикованих способів.

Якщо у Вас виникли питання, зв'яжіться з нами.

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті