Аптека vs АЗС: у чому різниця правового режиму торгівлі ліками

Після змін у фармацевтичному регулюванні 2025–2026 років продаж лікарських засобів перестав бути виключною сферою класичних аптечних мереж. Для операторів АЗС держава відкрила новий канал монетизації – продаж безрецептурних препаратів у точках з високим трафіком.

Для бізнесу це не просто “додаткова полиця з ліками”. Перед власником АЗС стоїть два різних сценарії, кожен із яких має власну економіку, ризики та регуляторні вимоги:

1. Власна аптечна ліцензія. АЗС самостійно отримує ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. У цьому випадку бізнес забирає повну маржу з продажу препаратів, але бере на себе всі регуляторні зобов’язання: найм фармацевтів, облаштування аптечної зони відповідно до ліцензійних умов та регулярні перевірки Держлікслужби.
2. Партнерство з аптечною мережею. АЗС виділяє частину приміщення в оренду аптечному оператору. У такій моделі власник станції отримує стабільний орендний дохід і додатковий клієнтський трафік, але не входить у складний фармацевтичний регуляторний режим.

Ключове, що потрібно зрозуміти бізнесу: торгівля ліками на АЗС – це не “спрощена аптека”, а окремий правовий режим, який має власні правила ліцензування, вимоги до персоналу та інфраструктури.

У цій статті розглянемо, чим принципово відрізняється аптечний формат від продажу ліків на АЗС, які нові вимоги з’явилися у 2026 році, та які регуляторні ризики бізнесу варто врахувати ще до запуску такого проєкту.

Цікаво: Аптека на АЗС: що саме дозволив Кабмін і які вимоги у 2026 році

Аптека та АЗС: фундаментальна різниця статусів

Для власника мережі АЗС ключове питання звучить доволі практично: чи перетворюється станція на аптеку, якщо почати продавати лікарські засоби. Відповідь – ні. І саме нерозуміння цієї різниці часто змушує бізнес на старті інвестувати у вимоги, які для його моделі взагалі не потрібні.

Класична аптека є повноцінним учасником фармацевтичного ринку. Вона здійснює професійну діяльність у сфері обігу лікарських засобів, працює з рецептурними і безрецептурними препаратами та повинна відповідати повному комплексу галузевих стандартів. Такий заклад зобов’язаний мати кваліфікований фармацевтичний персонал, дотримуватися вимог до зберігання лікарських засобів, процедур контролю якості та бути інтегрованим у систему державного фармацевтичного нагляду. Фактично аптека є елементом медико-фармацевтичної інфраструктури і перебуває під постійним контролем Держлікслужби.

Формат реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях має іншу природу. Йдеться не про створення “міні-аптеки”, а про окрему можливість продажу визначеної категорії продукції. Така діяльність не трансформує АЗС у суб’єкта фармацевтичної практики.

У межах нового підходу допускається:

• реалізація виключно лікарських засобів, що віднесені до безрецептурних;
• продаж у межах приміщення автозаправної станції без відкриття аптечного підрозділу;
• відпуск продукції працівниками АЗС (з освітою за спеціальністю "Фармація");
• використання автоматизованих засобів продажу за умови забезпечення належних умов зберігання;
• провадження діяльності лише за наявності відповідної ліцензії.

Таким чином, продаж безрецептурних лікарських засобів на АЗС – це не спрощений аптечний формат, а окремий вид діяльності з чітко визначеними межами.

Вимоги до приміщення та обладнання

Відкриття аптечного закладу пов’язане з виконанням комплексних вимог до матеріально-технічної бази. Суб’єкт господарювання повинен облаштувати приміщення таким чином, щоб були передбачені окремі зони або приміщення для зберігання і відпуску лікарських засобів. Також необхідно забезпечити належні санітарні умови, підтримання відповідного температурного режиму, а також організувати системи контролю і фіксації процесів, пов’язаних з обігом препаратів. Сукупність цих вимог спрямована на гарантування належної якості та безпечності фармацевтичної діяльності.

Для автозаправних станцій законодавство встановлює інший, менш складний підхід до організації продажу лікарських засобів. Оператору АЗС не потрібно відкривати повноцінний аптечний заклад або створювати окремий фармацевтичний підрозділ із усією інфраструктурою, яка характерна для аптек. Фактично йдеться про організацію спеціально визначеного місця реалізації лікарських засобів у межах уже наявного приміщення станції.

Практично це означає, що у торговельній зоні АЗС необхідно виділити окрему ділянку для розміщення лікарських засобів. Такі препарати повинні зберігатися відокремлено від інших товарів, що реалізуються на станції, а умови їх зберігання мають відповідати рекомендаціям виробника. Особлива увага приділяється підтриманню відповідного температурного режиму, правильному розміщенню продукції та недопущенню її змішування з іншими групами товарів.

Водночас спрощений формат реалізації не означає відсутності контролю за обігом лікарських засобів. Незалежно від того, чи продаж здійснюється через аптечний заклад, чи у форматі точки реалізації на АЗС, суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити належні умови зберігання продукції, контроль її якості та не допускати реалізації лікарських засобів із порушенням встановлених вимог.

Вимоги до персоналу

Для аптечного формату персонал є центральним елементом діяльності. Відпуск лікарських засобів у таких закладах здійснюється фахівцями з фармацевтичною освітою, які відповідають за дотримання законодавчих вимог у сфері обігу лікарських засобів, правильність відпуску препаратів та забезпечення фармацевтичного контролю.

У форматі реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях законодавство передбачає іншу модель організації відповідальності. Хоча продаж здійснюється у межах приміщення АЗС, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити фармацевтичний контроль через призначення уповноваженої особи.

Такою уповноваженою особою може бути фахівець, який має вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) за спеціальністю "Фармація, промислова фармація". До його функцій належить забезпечення функціонування системи якості лікарських засобів та контроль за дотриманням вимог законодавства у межах однієї області. При цьому для такого формату діяльності законодавство не встановлює вимоги щодо наявності стажу роботи за відповідною спеціальністю.

Щодо безпосереднього відпуску лікарських засобів на касі, законодавство допускає два варіанти організації цього процесу. 

1. За касою працює особа з освітою не нижче фахового молодшого бакалавра за спеціальністю "Фармація". 
2. Відпуск може здійснювати касир без фармацевтичної освіти, але виключно за умови обов'язкової наявності системи дистанційної консультації з фармацевтом — наприклад, планшету на касі, через який покупець може зв'язатися з профільним фахівцем перед придбанням препарату.

Детальніше про те, як отримати ліцензію на продаж безрецептурних лікарських засобів на АЗС, ми розповіли у нашому матеріалі: Продаж ліків на АЗС: як законно запустити реалізацію медикаментів

Бізнес-переваги торгівлі безрецептурними ліками на АЗС

Запровадження можливості реалізації безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях автозаправних станцій – це новий легальний інструмент для розширення бізнес-моделі АЗС без необхідності відкриття повноцінної аптеки.

Законодавець фактично визнав, що мережі АЗС мають технічні та організаційні можливості забезпечувати належні умови зберігання лікарських засобів навіть в умовах перебоїв з електропостачанням, воєнного стану та нерівномірного розміщення аптечної мережі. Для власників і операторів АЗС це означає:

• можливість розширення асортименту товарів без зміни основного формату діяльності;
• залучення додаткового клієнтського трафіку;
• підвищення соціальної ролі мережі, особливо в сільській місцевості та віддалених регіонах;
• запуск нового напряму діяльності з відносно помірним регуляторним навантаженням порівняно з відкриттям повноцінної аптеки.

Важливо! Наголошуємо ще раз на межах дозволеного: йдеться виключно про безрецептурні лікарські засоби, за наявності ліцензії та з обов’язковим дотриманням умов зберігання і контролю якості. За правильного юридичного налаштування цей формат може стати ефективним і безпечним доповненням до наявної бізнес-моделі АЗС.

Також цікаво: Ліцензія на продаж ліків на АЗС: стратегія розширення аптечного бізнесу

Ліцензування роздрібної торгівлі ліками: комплексний супровід для аптек та АЗС

Наша юридична компанія супроводжує бізнес у сфері ліцензування роздрібної торгівлі лікарськими засобами – як для аптечних закладів, так і для нового формату діяльності на АЗС. Ми допомагаємо:

• визначити оптимальну модель роботи;
• перевірити приміщення на відповідність ліцензійним вимогам;
• підготувати пакет документів для отримання ліцензії;
• організувати внутрішні процедури контролю якості;
• супроводжувати перевірки Держлікслужби.

На практиці саме на етапі підготовки закладаються основні ризики майбутньої діяльності. Професійний юридичний супровід нашої команди дозволяє уникнути помилок у виборі формату торгівлі лікарськими засобами, правильно підготувати бізнес до ліцензування та забезпечити стабільну роботу без регуляторних ризиків.

Запишіться на вступну консультацію вже зараз, і ми допоможемо вам легалізувати бізнес-модель, яка принесе прибуток без юридичних пасток та претензій з боку держави.