Уникнення подвійного оподаткування: навіщо платити більше?

На сьогоднішній день резиденти України, маючи справу з контрагентами з інших країн, повинні пам’ятати про можливість оптимізації податкового навантаження з допомогою механізму уникнення подвійного оподаткування. Для реалізації цього механізму достатньо отримати довідку від компетентного органу, яку навіть не у всіх випадках необхідно легалізовувати. Аналогічна ситуація і з доходами нерезидентів, отриманих з України.

Податковий кодекс значно полегшив розуміння ситуації з виплатою доходів нерезидентам, присвятивши цьому аспекту застосування угод про уникнення подвійного оподаткування окрему статтю. Що ж до реалізації резидентами свого права, наданого двосторонньою угодою, то основним документом залишається Наказ ДПА України № 173 від 12.04.2002 «Про підтвердження статусу податкового резидента України».

За загальним правилом, резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Таких договорів на сьогоднішній день близько сімдесяти, включаючи ті, які перейшли Україні у «спадщину» від СРСР.

Так, серед країн Європи до цього списку входять: Австрія, Бельгія, Білорусія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія,  Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Сербія, Республіка Чорногорія, Російська Федерація, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, ФРН, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція. Серед інших країн світу слід виділити такі: Азербайджан, Алжир, Бразилія, В'єтнам, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Індонезія, Іран, Казахстан, Канада, Китай, Республіка Корея, Кувейт, Малайзія, ОАЕ, ПАР, Сирія, Сінгапур, США, Туркменістан, Японія та ін.

Згідно ст. 103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є фактичним отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента. Підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом  особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі неподання нерезидентом такої  довідки, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за встановленою формою.

В ситуації з резидентом, що отримує дохід з вищезгаданих держав, необхідно звернутися до Наказу № 173. Згідно пункту 2 Наказу довідку-підтвердження статусу  податкового резидента   України   видає   державна   податкова   інспекція  за місцезнаходженням  юридичної  особи  (місцем  проживання  фізичної особи)  на  своєму  бланку  протягом  10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Потрібно пам?ятати, що для застосування такої довідки на території іншої держави, її необхідно легалізувати (через консульські установи) та перекласти на відповідну мову. Проте не у всіх випадках: з країнами-членами Гаазької конвенції про скасування вимоги дипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів достатньо буде проставлення апостилю.

При цьому з Федеративною Республікою Німеччина діє особливий порядок, який не вимагає навіть апостилювання. Ні легалізації, ні апостилю не вимагається також у відносинах з резидентами держав, з якими Україна підписала договори про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, та з резидентами держав-учасниць Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Серед інших це, зокрема, Казахстан, Росія, Туркменістан, країни Прибалтики, Білорусія, Чехія та ін.