Ліквідація представництва іноземної компанії: порядок і документи

Вартість послуг:

Від 4000 USD
Стандартна вартість ліквідації представництва іноземної компанії
Від 6000 USD
Ліквідація по преміум-пропозиції
Ліквідація представництва  іноземної компанії в Україні
5.0
На основі 500 відгуків в Google

Відгуки наших Клієнтів

Ліквідація представництва іноземної компанії - одна з найбільш складних, довгих і дорогих реєстраційних процедур. Пов'язано це як з необхідністю проведення великого числа дій, так і з недостатнім регулюванням процедури ліквідації такого представництва.

Стосовно одних реєстраційних дій не визначені терміни розгляду документів органами влади, щодо інших - конкретний перелік документів, на підставі яких цей розгляд проводиться, та / або порядок такого розгляду. У результаті багато часу і сил йде на досягнення домовленостей з конкретними представниками тих органів, які відповідають за проведення реєстраційних дій.

Загальні підстави для ліквідації представництв іноземних компаній визначені в п. 15 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Мінфіну від 18.01.1996 року № 30. Вона передбачає, що діяльність представництва іноземної компанії припиняється в наступних випадках:

  • При ліквідації іноземної компанії, що має представництво на території України;
  • У разі припинення угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрито на підставі такої угоди, і це прямо передбачено положенням угоди;
  • За рішенням іноземної компанії, яка відкрила представництво;
  • При невиконанні іноземною компанією або її представництвом законодавства України (в судовому порядку).

Найбільш поширеним серед зазначених підстав, що вимагає проходження всіх реєстраційних дій, є припинення представництва за рішенням іноземної компанії (в інших випадках закриття представництва можливо в примусовому порядку). Воно оформляється рішенням або протоколом органу іноземної компанії, до повноважень якого належать питання ліквідації представництв за кордоном. Для реалізації цього рішення в Україні, його необхідно належним чином легалізувати (через легалізацію в консульських установах або шляхом проставлення апостиля), і перекласти на українську мову з посвідченням перекладу печаткою перекладача.

На підставі цього рішення проводиться звільнення всіх співробітників представництва, закриття рахунків представництва, зняття представництва з обліку в органах Пенсійного фонду, податкових органах та органах статистики, а також виключення представництва з Реєстру Мінекономрозвитку. Крім того, для проведення деяких із зазначених вище дій може знадобитися рішення про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора), яке також необхідно належним чином легалізувати і перекласти.

На практиці зміст цих рішень досить часто публікують в одному з офіційних друкованих ЗМІ, а також письмово повідомляють про закриття представництва явних кредиторів іноземної компанії на території України і держоргани. Необхідність здійснення таких дій, як правило, пояснюється тим, що порядок ліквідації представництва не визначений, і тому доводиться слідувати за аналогією з ліквідацією юридичної особи. Втім, здійснення такої публікації і розсилки є скоріше правилом хорошого тону, ніж обов'язком, оскільки представництва іноземних компаній апріорі не є юридичними особами і жодним законодавчим актом необхідність здійснення таких дій не передбачена.

На підставі цих документів проводиться звільнення співробітників представництва іноземної компанії, а також закриття його рахунків в українських банках. При цьому окремого порядку закриття рахунків іноземних представництв законодавством не передбачено. Тому доведеться закривати такий рахунок за загальним порядком, передбаченому п. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 № 492.

Відповідно до зазначеного документа закриття рахунків клієнтів банку можливе або на підставі заяви клієнта, або на підставі рішення органу, на якого покладено припинення юридичної особи (ліквідатора). Враховуючи, що представництво не є юридичною особою, то з банком цілком можна домовитися про закриття рахунків на підставі простої заяви, наданої уповноваженою особою іноземної компанії (наприклад ліквідатором). Якщо ж домовитися не вдасться, то додатково до заяви необхідно буде докласти копію рішення іноземної компанії про ліквідацію представництва та картку зі зразками підпису ліквідатора і відтиску печатки представництва, завірену нотаріально.

Але в будь-якому випадку слід залишити один поточний рахунок на випадок виникнення необхідності щодо проведення розрахунків з органами державної влади. Закриття цього останнього рахунку проводиться на підставі заяви ліквідатора про закриття рахунку.

Для зняття з обліку в органах Пенсійного фонду, постанова ПФУ від 27.09.2010 року № 21-6 вимагає надати копії таких документів:

  • Розпорядчого документа (рішення) власника або уповноваженого ним органу про ліквідацію;
  • Розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії;
  • Розпорядчого документа про припинення незалежної підприємницької діяльності фізичної особи.

На жаль, зазначений документ не передбачає можливості надання тільки одного з цих документів (наприклад, рішення про ліквідацію представництва), а тому органи ПФУ цілком можуть зажадати не тільки рішення про ліквідацію, але й рішення про створення ліквідаційної комісії. Причому зазначені документи повинні бути надані протягом 10 днів після прийняття рішення про ліквідацію, що, враховуючи необхідність проведення процедур легалізації та перекладу, може виявитися складним до виконання. Але зате є додатковою підставою для причіпок з боку органів ПФУ.

Після подачі зазначених документів, органи ПФУ зобов'язані протягом 10 днів провести документальну перевірку правильності обчислення та сплати єдиного соціального внеску. Але так як з іноземних представництв, як правило, «нічого взяти», то з датою початку проведення перевірки можуть виникнути проблеми, які доводиться вирішувати шляхом переговорів. По закінченню перевірки складається акт перевірки, який підписується ліквідаційною комісією, та на підставі якого проводиться остаточний розрахунок з органами ПФУ. При цьому у разі встановлення заборгованості зі сплати єдиного внеску, органами ПФУ буде складена довідка про борг за платежами до ПФУ, одна з копій якої повинна бути спрямована до ліквідаційної комісії. Після проведення остаточного розрахунку, іноземне представництво знімається з обліку в органі ПФУ, а його справа закривається.

Паралельно з цим проводиться зняття іноземного представництва з обліку в органах податкової служби. Для цього п. 5.5. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 року № 1588 вимагає надати повідомлення про припинення господарської діяльності (складається у довільній формі), розрахунок податкових зобов'язань нерезидента та звіт про утримання та внесення до бюджету податків, передбачених Податковим кодексом. Крім того, потрібне проведення розрахунків з бюджетом по податку на прибуток та інших податків і зборів.

Після цього протягом 10 днів орган ДПС повинен прийняти рішення про зняття з постійного представництва нерезидента ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків-нерезидентів.

Зняття ж такого представництва з податкового обліку згідно п. 5.8. Порядку обліку платників податків і зборів проводиться в загальному порядку. Тобто, з призначенням і проведенням позапланової податкової перевірки іноземного представництва на підставі п. 78.1.7. ПК. При цьому терміни проведення такої перевірки законодавством не визначені, і їх можна обчислити лише за аналогією з аналогічними позаплановими перевірками при закритті відокремлених підрозділів юридичної особи.

Якщо за результатами перевірки виявляться факти наявності податкового боргу, орган ДПС повинен буде скласти повідомлення про грошові зобов'язання та податковий борг за формою № 10. Якщо ж такі факти виявлені не будуть або заборгованість по податках, зборах і штрафах буде сплачена, то орган ДПС повинен буде видати довідку про зняття з обліку за формою № 12-ОПП. З моменту видачі цієї довідки представництво вважається знятим з обліку в органі ДПС за умови внесення необхідного запису в Реєстрі представництв.

Рішення про скасування запису в Реєстрі представництв приймається Мінекономрозвитком. Конкретний перелік документів, на підставі яких таке рішення приймається, законодавством не визначено. Але на практиці, як правило, потрібно легалізоване рішення іноземної компанії про припинення іноземного представництва, а також Свідоцтво про реєстрацію представництва (останнє вилучається). Крім того, якщо в представництві працювали іноземні громадяни, то поверненню в Мінекономрозвитку підлягають видані на них службові картки. Терміни прийняття рішення про скасування запису в Реєстрі представництв законодавством знову-таки не обумовлені, а тому на практиці є результатом домовленості сторін. Після прийняття цього рішення уповноваженій особі іноземного представництва надсилається повідомлення про прийняте рішення.

Після проведення всіх вищевказаних дій, необхідно ще звернутися до органів статистики для виключення іноземного представництва з ЄДРПОУ. Для здійснення цієї дії згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженому постановою КМУ від 22.01.1996 року № 118 необхідно надати наступні документи:

  • Повідомлення Мінекономрозвитку про скасування запису в Реєстрі представництв;
  • Довідку про зняття з обліку в органах ДПС;
  • Заповнену облікову картку для виключення з ЄДРПОУ.

Терміни виключення іноземного представництва з ЄДРПОУ не визначені.

Після проходження всіх вищевказаних процедур можна буде провести знищення печатки і закриття останнього з наявних рахунків у банку.

Дата публікації: 21/12/2012
Марина Лосенко

Про автора

Ім'я: Марина Лосенко

Посада: Юрист

Освіта: Національний авіаційний університет

Знання мов: російська, українська

Електронна пошта: [email protected]

Марина Лосенко є юристом компанії, яка спеціалізується на вирішенні питань корпоративного права та права інтелектуальної власності.

Протягом тривалого часу вона займалася реєстрацією та ліквідацією підприємств, благодійних та громадських організацій, представництв іноземних компаній, а також оформленням змін інформації про зазначені суб'єкти.

Марина має великий досвід в отриманні ліцензій для багатьох видів діяльності, зокрема на торгівлю лікарськими засобами (для діяльності аптечних закладів), торгівлю пестицидами і агрохімікатами, збір вторинної сировини, обробку небезпечних відходів, збір і обробку відходів дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, охоронну діяльність, перевезення (транспортну ліцензію), туроператорську діяльність, користування радіочастотним ресурсом, провайдерську програмну послугу та інші.
Написати автору

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму:

Наші інші автори

Рижова Тетяна
Керівниця юридичного департаменту – голова практики корпоративного та міжнародного права
Кузава Власта
Молодший юрист
Іванна Стефанчишена
Молодший юрист