Працевлаштування інвалідів. Частина 1

Чинне законодавство України чітко закріплює право на працю інвалідів та людей з обмеженими можливостями. Для реалізації цього права державою суб'єктам господарської діяльності встановлений обов'язок працевлаштування зазначених категорій громадян. Контроль за дотримання нормативно-правових актів у даній сфері здійснюється Фондом соціального захисту інвалідів. Для багатьох бізнесменів стає неприємним сюрпризом нарахування штрафних санкцій за порушення законодавства з працевлаштування інвалідів. Тому, багатьох керівників суб'єктів господарювання та приватних підприємців цікавлять питання дотримання нормативно-правових документів у цій галузі.

Основним нормативним документом, який регламентує права інвалідів на працю, є Закон України від 21.03.1991 р № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Поряд з ним, значення мають Закон України від 06.10.2005 р № 2961 «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Постанова КМУ від 31.01.2007 р № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанова КМУ від 27.12.2006 р № 1836 «Про реалізацію статті 18-1 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Перш ніж перейти до аналізу та основних положень вищевказаних нормативно-правових актів необхідно зазначити, що в них немає прямої вказівки на те, хто саме зобов'язаний забезпечувати підприємства співробітниками-інвалідами. Однак, це не дозволяє уникнути відповідальності, якщо порушені правила працевлаштування інвалідів.

В першу чергу необхідно впевнитися, що на ввіреному вам підприємстві працює 8 і більше осіб. Лише при досягненні даної чисельності працівників виникають обов'язки щодо працевлаштування інвалідів. Важливо відзначити, що Законом № 875 передбачена відповідальність за нестворення робочих місць для інвалідів лише в тому випадку, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік складе 8 і більше осіб. Тобто, дотримуючись положень Закону № 875, СПД повинен відпрацювати календарний рік, а потім розрахувати середньооблікову чисельність. Якщо даний показник більше 8-ми, виникає зобов'язання працевлаштування інваліда на підприємстві. Треба створити вакансію для інваліда та подати в центр зайнятості інформацію про наявність вільного робочого місця або вакантної посади. Для цього призначена форма 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затверджена наказом Міністерства соціальної політики від 31.05.2013 р № 316.

Виходячи зі звіту суб'єкта господарювання, центр зайнятості повинен направити інваліда, якого треба прийняти на роботу. Одночасно слід зареєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів і здати звіт до 1 березня. На жаль, доведеться розрахувати і сплатити штраф до 15 березня, оскільки в штаті підприємства не було інваліда при середньообліковій річній чисельності штатних співробітників більше восьми осіб.

Оскільки сплата штрафу небажана, рекомендуємо одразу визначити потенційну кількість робочих місць, призначених для інвалідів. За нормами, це 4% чисельності штатних працівників, а отже, якщо в штаті від 8-ми до 25-ти працівників необхідно одне робоче місце для особи з обмеженими здібностями. На прикладі це виглядає так:

Штатна кількість працюючих становить 35 осіб. Розраховуємо кількість вакансій: (35 х 4%) / 100% = 1,4. Виробляємо округлення до цілого числа. Значить, необхідний норматив - 1 вакансія. А при чисельності 38 працівників даний показник складе 2 вакансії (38 х 4%) / 100 = 1,52. Враховуйте, що в розрахунок не беруться сумісники, але штатні працівники, які працюють неповний робочий день, вважають цілої одиницею. Цей же принцип відноситься до працевлаштованих інвалідів. Навіть якщо вони отримують всього 0,1 ставки, коефіцієнт є цілим.

Слід пам'ятати, що в штат можна прийняти не тільки особу, що прибула за рекомендацією центру зайнятості, а й іншого інваліда, який побажав влаштуватися на роботу.