Усиновлення дитини в Україні в 2020 році іноземцем: з чого варто почати?

Усиновлення – це багатоетапний і тривалий процес. Щось піти не за планом може на будь-якому етапі. 

Тож в даному матеріалі ми розглянемо, з чого почати, що слід знати і до чого підготуватися особам, які не є громадянами України і які хочуть усиновити дитину з України.

Дивіться також: Юридичні послуги нерезидентам 

Хто може усиновити дитину з України? 

Згідно ст. 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем може стати дієздатна особа, якій виповнився двадцять один рік. Різниця у віці між дитиною і усиновлювачем повинна бути не меншою, ніж п'ятнадцять років. Обов’язковою вимогою для кандидатів в усиновлювачі є перебування у шлюбі.

Всі вищеперераховані критерії не стосуються випадків, коли усиновлювач є родичем дитини.

Хто не може усиновити дитину з України? 

Підпадання під будь-який з наведених критеріїв, робить усиновлення в Україні неможливим: 

• неналежний стан здоров’я – як фізичного, так і психічного. Не можуть стати усиновлювачами ті особи, які страждають хоча б одним із захворювань, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров’я України. До них належать: ВІЛ, туберкульоз, онкологічне захворювання на четвертій стадії, спінальна м'язова атрофія, шизофренія, хвороба Альцгеймера, розлади особистості, поведінки, настрою тощо;
• проблеми із вживанням алкоголю, наркотичних та психотропних речовин;
• відсутність постійного місця проживання та постійного заробітку;
• позбавлення батьківських прав у минулому, якщо ці права не поновлено;
• наявність непогашеної чи незнятої судимості за:
• вчинення злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, громадської безпеки, моралі, порядку; 
• за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків та психотропних речовин, а також за експлуатацію дітей, в т.ч. в цілях жебрацтва.

Слід також звернути увагу, що в Україні не можуть стати усиновлювачами особи однієї статі. 

Які документи для усиновлення почати збирати перш за все? 

Повний перелік документів встановлено пунктом 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. І якщо до таких документів, як копія паспорту та свідоцтво про шлюб, питань не повинно виникнути, то деякі інші мають свою специфіку. Про них і поговоримо.

Висновок компетентного органу про можливість бути усиновлювачами. Такий висновок потрібно отримати у компетентному органі своєї країни. В залежності від країни, це може бути як державний орган, який займається питаннями усиновлення, так і недержавний орган. Наприклад, агентство з усиновлення. 

Якщо висновок надає недержавний орган, у нього потрібно попросити копію документа про акредитацію та/або ліцензію (залежить від місцевого законодавства). У разі співпраці з недержавним органом, обов’язковою умовою є укладання з ним договору, копія якого прикладається до вищезазначеного висновку.

Висновок, крім інформації про житлово-побутові умови, біографічні дані та склад сім’ї усиновлювачів, повинен містити таку інформацію:

• Ставлення до усиновлення. Тут не достатньо зазначити, що ставлення – позитивне, а усиновлення – це круто. Мається на увазі обгрунтування, чому було прийнято рішення усиновити дитину (наприклад, немає фізичної можливості народити, але мати дітей – це багаторічна мрія), чому саме з України тощо;
• Дані про ознайомлення з вимогами та проходження підготовки щодо виховання усиновлених дітей. Так, перед усиновленням потрібно буде пройти певну підготовку, прослухати лекції. Держорган чи агентство, яке цим займається, зазначає кількість годин підготовки;
• Рекомендації щодо характеристики дітей, які можуть бути усиновлені: їх кількість, вік, особливості стану здоров’я (зокрема, чи є можливість надавати належний догляд дитині/дітям з особливими потребами);
• Інформація про відсутність рішень суду щодо позбавлення батьківських прав чи скасування усиновлення з вини усиновлювачів, а також про відсутність фактів відмови від своїх чи усиновлених дітей.

Дозвіл на в’їзд і проживання дитини. Особливість полягає в тому, що цей дозвіл – безіменний. Тобто видається не на конкретну особу (дитину), а просто на в’їзд дитини. 

Він подається для постановки на облік кандидатів в усиновлювачі. І на етапі отримання даного дозволу, кандидати й гадки не мають, кого усиновлять. Тому про особливості отримання зазначеного дозволу слід поцікавитися в своїй країні чи доручити зібрати інформацію юристам.

Довідки на кожного кандидата про відсутність у нього судимості. Процедура отримання даних довідок є індивідуальною для кожної конкретної країни. Але в Україні, наприклад, вони видаються органами Міністерства внутрішніх справ і їх отримання займає від кількох днів до двох тижнів.

Висновок про стан здоров’я кандидатів. Його особливістю є те, що він повинен бути оформлений за встановленою українським законодавством формою. Тому ми надаємо перекладений на англійську мову бланк, який можна завантажити тут, та допомагаємо в його вірному заповненні.У разі необхідності, якщо є якісь сумніви щодо правильності його складання, наші юристи зможуть погодити проект (скан) документу у відповідних органах

Процедура усиновлення в Україні займає багато часу та складається з кількох етапів. Для здійснення певних дій, кандидати мають бути присутні особисто. Наприклад, на співбесіді з працівниками Мінсоцполітики та при знайомстві з дитиною.

Але на більшості етапів процедури усиновлення особиста присутність усиновлювачів є зовсім не обов'язковою. Наші фахівці можуть супроводити усиновлення “під ключ”: 

• консультуючи на етапі збору документів у країні усиновлювачів, 
• подадуть готовий пакет документів в Мінсоцполітики;
• стежитимуть за розглядом справи міністерством;
• отримають запрошення на співбесіду;
• підготують заяву на усиновлення до суду;
• супроводять розгляд справи про усиновлення в суді;
• допоможуть з оформленням документів для виїзду дитини за кордон.

Якщо у Вас виникли запитання або Ви бажаєте заручитись підтримкою місцевих фахівців, ми завжди будемо раді допомогти.