Невиконання договірних зобов'язань юридичними особами: порушення та наслідки в Цивільному праві

Договір є універсальним і найбільш розповсюдженим правочином у світі, який передбачає виникнення припинення або зміну прав та обов’язків. За договором ми придбаємо нерухомість чи автомобілі, продаємо товари, беремо участь в конференції, здійснюємо перевезення чи перельоти. 

В більшості випадків, коли мова йде про приватні правовідносини, договір буде одним з найбільш доступних та найбільш розповсюджених інструментом фіксації таких правовідносин. Однак, дуже часто договори порушуються. У таких випадках клієнти стикаються з нерозуміння того, що саме є невиконанням договірних зобов’язань? Тобто, де межа – коли настає невиконання обов'язків за договором, а коли неналежне виконання зобов’язання? І, звісно, цікавить у такому випадку й те, до яких наслідків приводить порушення умов договору та які існують способи забезпечення виконання зобов’язань за договором?

Та щоб не плутатися в лабіринті договірного права, пропонуємо скористатися допомогою наших фахівців. Адже наші юристи точно знають дієві пособи врегулювання конфліктів та те, як укласти договір, прорахувавши наперед всі ризики для клієнта та убезпечити від втрат. Наш спектр послуг включає укладання угод, переговори з контрагентами та, в разі необхідності, підтримку у досудовому вирішенні спорів.

В цьому матеріалі ми розглянемо саме ті випадки, коли є місце невиконання договірних зобов'язань. Розглянемо типові ситуації та можливі шляхи їх вирішення для того, щоб ви були готові діяти, коли стикаєтеся з подібними проблемами в контрактах та угодах.

Цікаво: Як перевірити контрагента перед укладенням договору? Показники надійності

Невиконання договірних зобов'язань: порушення та наслідки в Цивільному праві

Що є невиконанням договірних зобов’язань? Цивільний кодекс передбачає, що порушення зобов’язань є його невиконання або виконання з порушенням умов зобов’язання. Наприклад, у випадку, якщо ви уклали договір поставки, але постачальник не поставив вам товар, це буде невиконання зобов’язань. Якщо відбулося прострочення поставки, то це вже неналежне виконання зобов’язань. 

В будь-якому разі, факт невиконання зобов’язань або неналежного виконання зобов’язань призводить до певних правових наслідків для сторін. Такими наслідками може бути:

• застосування неустойки;
• відшкодування збитків та моральної шкоди; 
• зміна зобов’язання або, навіть, відмова від зобов’язань; 
• розірвання договору.

Наприклад, по договору, наш клієнт мав оплатити певний товар після його постачання. Однак, товар був не поставлений, відповідно, клієнт відмовився від виконання зобов’язання щодо сплати вартості товару, про що ми підготували відповідне повідомлення до контрагента.  

З метою уникнення штрафів та відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, рекомендуємо детально визначати умови договору,  використовувати зручні механізми та положення в договорі, які дозволяють адекватно працювати та реагувати на обставини, користуватись порадами юриста. 

Заходи та способи забезпечення договірних зобов'язань

З метою виконання договору, ми вже досить давно використовуємо деякі способи забезпечення виконання зобов’язань, які є певним превентивним важелем і мотивують виконувати взяті на себе стороною зобов’язання. До таких способів належить наступне: 

1. Неустойка – найбільш простий спосіб забезпечення виконання зобов’язання, який полягає в застосуванні штрафів та/або пені у випадку невиконання або прострочення виконання зобов’язання. З неустойкою ми маємо справу кожного дня, наприклад – при простроченні оплати податків буде нараховуватись пеня, у разі невиконання обов’язку дотримуватись конфіденційності, які визначені в договорі, застосовуємо штраф тощо.  

2. Порука – спосіб забезпечення зобов’язання, за яким поручитель солідарно або субсидіарно в повному обсязі або частково відповідає за зобов’язання боржника перед кредитором. Наприклад, у випадку отримання банківського кредиту, якщо боржник не має можливості забезпечити виконання зобов’язання майном, боржник може залучати поручителя. 

3. Гарантія – передбачає надання банком або іншою фінансовою установою гарантій виконання боржником зобов’язання. Зазвичай,  гарантію надають банки й отримують за це свою оплату. 

4.  Застава – це передача певного майна в заставу як спосіб гарантування виконання зобов’язань. Найбільш розповсюдженим видом застави є іпотека (застава нерухомого майна), яка дуже широко використовується в нерухомості та будівництві. Логіка застави полягає в тому, що заставодержатель у випадку неможливості заставодавцем виконувати зобов’язання по договору має можливість звернення стягнення на предмет застави. Наприклад, коли до нас звертаються покупці нерухомості, які хочуть оформити іпотеку (під власне житло), ми дуже уважно аналізуємо такі договори, оскільки невиконання зобов’язань може призвести до втрати нерухомості.  

5. Притримання – притримання передачі речі боржнику до виконання ним всіх зобов’язань. Наприклад, притримання дуже масово використовується в побутових відносинах, коли ви передали річ на ремонт, але отримаєте відремонтовану річ після сплати вартості ремонту. 

6. Завдаток – досить поширений спосіб, за яким певна сума коштів передається в завдаток, як “гарантія” виконання зобов’язання щодо сплати. Завдаток, зазвичай, є авансовим платежем за виконання зобов’язань. Переваги завдатку полягають в тому, що не виконання зобов’язань боржника передбачає залишення суми завдатку у кредитора. 

7. Право довірчої власності – передання майна у довірчу власність до виконання зобов’язання боржником. 

Як бачите, способи забезпечення виконання зобов’язань є досить різними, і застосовуються вони залежно від ситуації та суті зобов’язань. Наприклад, до нас звернувся клієнт, який попросив допомогти йому придбати нерухомість. Однак, оплата нерухомості мала б здійснюватися періодичними траншами. Ми запропонували варіант з іпотекою. Коли супроводжували продаж квартири, між продавцем та рієлтором був укладений договір завдатку. 

Цікаво: Як уникнути ризиків невиконання договору контрагентом

Як “змусити” іншу сторону виконати зобов'язання?

Вважається, що сторони беруть на себе зобов’язання усвідомлюючи наслідки, в тому числі наслідки невиконання таких. Тому, якщо сторона не виконує зобов’язання, таке невиконання або порушення може мати негативні наслідки для сторони. Зазвичай, для стимулювання сторін виконувати свої зобов’язання, використовують: 

• Штрафні санкції  в договорі  – штрафи та пеню у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Тобто, якщо не виконане зобов’язання вчасно, то можна застосувати пеню за прострочення виконання. 
• Використання способів забезпечення виконання зобов’язання. Наприклад, звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотекодавець не сплачує іпотекодержателю узгоджену суму, або отримання коштів по заставі, якщо інша сторона відмовилась або не виконує зобов’язання. 
• Направлення претензії з вимогою виконати зобов’язання. Претензія, як спосіб досудового врегулювання порушень іноді є досить дієвою. Наприклад, в претензійному порядку ми домоглись отримання клієнтом компенсації вартості за пошкоджений товар, оскільки в претензії показали порушення,  причинно-наслідковий зв'язок та шкода (збитки), які були завдані клієнту. Також додатково показали контрагенту витрати на суди та адвокатів, експертизи тощо, які додатково понесе контрагент. 
• Звернення до суду з позовом. 

Способи врегулювання конфліктів

Всі способи врегулювання конфліктів можна звести до досудового врегулювання та судового. Досудове врегулювання будь-якого спору передбачає можливість домовитись сторонам та прийти до певного компромісу. Наприклад, сторони можуть домовитись про зміну зобов’язання чи умов його виконання. 

У випадку нашого клієнта, його замовник замовив певну кількість послуг, виконання яких було розділено на декілька етапів. Однак, на певному етапі надання послуг, в контрагента відбулись зміни в структурі роботи, які призвели до непотрібності частини послуг нашого клієнта. Сторони могли б в такому разі піти в суд і судитись, але сторони вирішили просто змінити об’єм та етапи надання послуг, про що уклали  відповідну додаткову угоду до договору. 

Також, можна використати механізми зарахування зустрічних вимог, відстрочення чи реструктуризацію боргу. В цілому, якщо сторони бажають домовитись і врегулювати суперечку в досудовому  порядку, вибір інструмента є важливою, але технічною стороною питання. Якщо в досудовому порядку не вдається врегулювати суперечку, залишається лише звернення до суду з позовом до контрагента, боржника, кредитора тощо. 

Наша команда завжди готова надавати якісну юридичну підтримку, сприяючи розвитку стійких та вигідних бізнес-відносин. Серед наших послуг:

• аналіз договорів та перевірка їх на предмет ризиків для вашого бізнесу та вас;
• підготовка договору, внесення змін до договору;
• підготовка додатків та додаткових угод, інших документів до договору;
• допомога в розірванні договору;
• написання претензій,  складання актів, специфікацій тощо;
• досудове та судове врегулювання спорів.

Наші фахівці з договірного права готові надавати юридичну підтримку на будь-якому етапі, забезпечуючи якісний захист ваших інтересів. 

Вартість послуги з договірної практики тут.