Часті питання про спадщину і успадкування: відповіді юриста

До нашої компанії досить часто звертаються з питаннями щодо допомоги в оформленні спадщини в Києві – як громадяни України, так і іноземці. В цьому матеріалі ми зібрали найчастіші та найцікавіші питання щодо процесу спадкування. 

Якщо Ви не знайшли тут відповідь на своє питання, зателефонуйте нашим спеціалістам. Ми можемо надати консультацію та допомогти з вирішенням Вашої проблеми.

Увага! Наша компанія надає юридичні консультації та послуги щодо оформлення спадку лише у місті Києві!

Цікаво: Практика оформлення спадщини для іноземця в Україні

Що таке черговість спадкування? 

Черговість спадкування визначена статтями 1261-1265 Цивільного кодексу. Відповідно, це п’ять черг спадкування за законом, що застосовуються у разі відсутності заповіту. 

Характерним є те, що кожна наступна черга має право на спадкування лише у разі відсутності осіб із попередньої черги. Тобто особи, які належать до другої черги спадкування, можуть претендувати на спадок лише у разі відсутності осіб, які належать до першої черги, і т. д. 

Проте як бути, коли про наявність осіб із попередньої черги не було відомо та вони не з'явилися вчасно для прийняття спадщини? Вони можуть почати відстоювати в суді своє першочергове право на спадок. 

Нашим юристам неодноразово доводилося прикладати зусиль для наведення аргументів в суді, адже в разі оскарження права спадкування – все залежатиме від рішення суду. 

Ми можемо запропонувати проаналізувати саме Вашу ситуацію, скласти позовну скаргу та представляти Ваші інтереси в суді. Якщо склалося так, що Ви є відповідачем – ми підготуємо захисну позицію та представимо Ваші інтереси. 

Якщо справа до суду ще не дійшла та Ви бажаєте вирішити питання без його залучення – ми розкажемо про перспективи укладення мирової угоди та подбаємо про її документальне оформлення. 

Яким чином розподіляється спадок? 

Про розподіл спадку йде мова лише у разі відсутності заповіту. Але навіть за його наявності є виключення – особи, яких не можна позбавити права на спадок. Це малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, його вдова/вдівець, непрацездатні батьки, а також дорослі непрацездатні діти. Незалежно від наявності чи відсутності заповіту, вищезазначені особи мають право на спадок. 

Проте, якщо заповіт все ж був і ці особи до нього не увійшли, вони мають право тільки на половину частки, яку могли б отримати, приймавши спадок за законом. А щодо самого розподілу спадку за законом, то відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦКУ, спадщина розподіляється між спадкоємцями рівними частками. 

Тут може виникнути наступне питання: як бути впевненим у рівності часток і чи немає майна, про існування якого Ви й не здогадуєтесь? Тут нотаріус навряд чи зможе допомогти, адже до нього вже потрібно прийти з оцінкою майна та готовою інформацією для посвідчення факту прийняття спадщини. У такому випадку варто порадитися з юристом та отримати необхідні відповіді.

Як відбувається прийняття спадку, якщо спадкоємець прописаний із спадкодавцем?

Тут може набрати чинності правило так званого фактичного прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ, якщо спадкоємець на постійній основі проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, та протягом пів року сам не відмовився від спадщини, то вважатиметься, що він її прийняв. Але не все так просто. Фактичне прийняття може мати місце лише за одночасним збігом кількох умов:

  • відсутності заповіту, де все майно заповідається іншим особам;

  • відсутності інших спадкоємців, які заявили про своє право на спадщину.

Крім того, поняття постійного проживання на момент смерті спадкодавця може по-різному трактуватися. За загальним правилом, місцем проживання вважається місце реєстрації. Тобто, якщо спадкодавець і спадкоємець були разом прописані та разом проживали, – питань немає. А от якщо місця реєстрації є різними – то факт постійного проживання на момент смерті ще потрібно довести. 

Це можна зробити через суд. Або можна подати нотаріусові заяву про прийняття спадщини та не очікувати, як розв’яжеться справа із визнанням фактичного спільного проживання. Ми можемо допомогти оцінити Ваші шанси в обох випадках.

Примітка: Якщо Ви проживаєте зі спадкодавцем, піклуєтесь про нього/неї, та він бажає передати Вам своє майно – Ви можете поспілкуватися про укладення договору довічного утримання. Це допоможе уникнути зайвого оподаткування спадкового майна та скоротити час на перехід у право володіння. Деталі цього процесу Вам можуть пояснити наші юристи, також вони можуть взяти на себе оформлення договору.


Які права на спадщину має цивільна дружина/чоловік? 

Статтею 74 Сімейного кодексу закріплено право цивільного подружжя на спільну сумісну власність на майно, яке було набуте протягом спільного проживання. Інша річ – як довести на практиці момент початку спільного проживання та що саме протягом цього часу було набуто? Це особливо актуально, коли сімейний «стаж» обчислюється небагатьма роками та немає спільних дітей.

По Цивільному ж кодексу, «співмешканці» за визначенням підпадають аж під четверту чергу спадкування, при чому за умови проживання однією сім’єю понад п’ять років. Таким чином, цивільна дружина/чоловік, згідно ЦКУ, має право на спадок за двох умов:

  1. якщо не знайдеться спадкоємців із трьох попередніх черг;

  2. якщо вдасться довести факт проживання однією сім’єю п’ять і більше років на момент смерті спадкодавця.

Як правило, найбільше проблем виникає саме з доведенням факту проживання однією сім'єю.

Читайте також: Спадщина за заповітом та без такого

Які права на спадщину має опікун? 

Опікун, як такий, не входить до жодної черги спадкування. Ситуація може мати декілька варіантів розвитку:

  • Якщо опікун є родичем спадкодавця, то можна вступити в спадщину як родич, згідно з черговістю спадкування. 

  • Якщо опікуна призначила держава та він не доводиться родичем своєму підопічному-спадкодавцю, є варіант застосувати норму щодо четвертої черги спадкування – проживання однією сім’єю протягом п’яти років на момент смерті спадкодавця (за умови, що немає родичів із попередніх черг, а по суті – будь-яких кровних родичів). 

  • Якщо ж проживання однією сім’єю не було або немає п’яти років, і опікун не є родичем підопічного-спадкодавця, то ніяких законних шансів отримати спадок немає.

Як відбувається успадкування банківського рахунку? 

Статтею 1228 ЦКУ передбачено право вкладника передати свій вклад у спадок, склавши про це заповіт. Але навіть якщо заповіту не було, право спадкоємців на вклад спадкодавця входить до складу спадщини. 

Часто постає питання, чи припиняють рости відсотки по депозиту після смерті вкладника. Відповідь: ні, відсотки не повинні припиняти збільшуватися, адже до спадкодавців переходить весь обсяг прав та обов’язків щодо вкладу. Тож якщо банк неправомірно припинив нараховувати відсотки після смерті вкладника, вважаючи, що договір із ним припинився у зв'язку з його смертю, можна спокійно оскаржувати такі дії банківських співробітників. 

Наші юристи допоможуть оцінити Ваші шанси у спірній ситуації при спадкуванні за законом, підберуть докази та аргументи, які найкраще зіграють на Вашу користь у суді, нададуть юридичну пораду, а в разі необхідності – супроводять складання та завірення заповіту, договору довічного утримання, спадкового договору, вступу в спадщину. 

На жаль, ми зможемо допомогти Вам лише консультацією, але не юридичним супроводом, якщо: 

  • Ви плануєте скласти заповіт, спадковий договір чи договір довічного утримання не в Києві;

  • спадщина відкрилася за межами Києва;

  • спірна спадщина (судові засідання) за межами Києва.

Якщо Вам потрібна юридична консультація чи допомога в процесі отриманні спадщини – звертайтесь до нас.

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму:

Дата публікації: 03/06/2020

Про автора

Ім'я: Марина Лосенко

Посада: Юрист

Освіта: Національний авіаційний університет

Знання мов: російська, українська

Електронна пошта: [email protected]

Написати автору

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму:

Наші інші автори

Максим Постика
Керівник відділу Клієнт-менеджерів
Карина Кузьминська
Молодший юрист
Софія Корлюк
Помічник юриста