Коронавірус і недобросовісна реклама лікарських засобів: де виникнуть проблеми?

Реклама лікарських засобів має в першу чергу комерційний, а тільки потім інформаційний характер. Для того, щоб отримати комерційну вигоду від реклами, рекламодавці застосовують різні прийоми та техніки маркетингу, не завжди беручи до уваги норми діючого законодавства. А це може призвести до втрати репутації фармацевтичної компанії та довіри до неї, в першу чергу, у споживачів.  

Сьогодні ми поговоримо про випадки недобросовісної реклами лікарських препаратів, а також про те, на що варто звернути увагу фармацевтичним компаніям, обираючи рекламну компанію для власного бізнесу.

Також читайте: Як рекламувати медичні послуги?

Що кажуть законодавство та державні органи про рекламу препаратів, як ліків проти Covid-19?

По-перше, фармацевтичним компаніям варто звернути увагу на зміни в законодавстві та рішення відповідних органів, що стосуються реклами ліків, що нібито призначені для лікування/профілактики COVID-19.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) розмістив на офіційному порталі рекомендації для рекламодавців, рекламних компаній, телебачення та ЗМІ, які є обов’язковими для виконання для цих учасників ринку. В рекомендаціях АМКУ зобов’язує не поширювати рекламу про ліки, які нібито можуть лікувати коронавірус.

Також, АМКУ посилається на Міністерство охорони здоров’я, яке своєю чергою інформує громадян, що реклама ліків від COVID-19 – фейк, та рекомендує «утриматись від реклами лікарських засобів, зміст якої стосується лікування та/або профілактики коронавірусів, без належного обґрунтування відповідно до чинного законодавства, зокрема без наявності офіційних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України.»

Окрім того, ЗУ «Про захист  від недобросовісної конкуренції» таку рекламу трактує як введення в оману споживача. За що передбачена відповідальність у вигляді штраф у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) фармацевтичної компанії за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Держпродспоживслужба звертає увагу, що в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу, який має відповідні показання для лікування/профілактики проти коронавірусу. Та попереджає, що щодо порушників будуть вжиті заходи передбачені ст. 26, 27 ЗУ «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України №693 від 26 травня 2004 року. Для оперативного виявлення порушників, Держпродспоживслужба закликає громадян при виявленні такої реклами звертатися до відповідних органів.

Читайте також: Юридичний аналіз реклами медичних засобів

Приклади порушення законодавства про рекламу у сфері медичного та фармацевтичного бізнесу

Одним з прикладів поширення неправдивої інформації є реклама препарату «Трібекс», продавець якого зазначав, що препарат призначений для «лікування та профілактики (монотерапія та комплексне)», що наштовхувало на думку про лікувальні властивості препарату. Разом з тим відбулося замовчування інформації щодо назви харчового продукту «дієтична добавка». 

Черкаським територіальним відділенням АМКУ на ФОП Єгорова А.Ю. та ПрАТ «Технолог», за порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів (поширення неправдивих, неповних відомостей що можуть вплинути на наміри споживачів придбати саме цей товар, саме цього виробника), накладено штраф у відповідному розмірі. АМКУ кваліфікував дії суб’єкта господарювання за ст.15-1 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції.

Значна частина справ щодо розміщення інформації на товарі, яка вводить в оману споживача, знаходить своє підтвердження в рішеннях АМКУ та судових інстанціях.

Іноді трапляються випадки, коли реклама вже потрапила за своїм прямим призначенням до споживачів, і тільки наступним етапом, фармацевтична компанія/рекламодавець замислюється над можливими порушеннями. Як це сталося, наприклад, у ситуації фармацевтичної компанії «Юрія-Фарм» з медичним препаратом «Декасан», який, як зазначає виробник, «діє на усі складні віруси, включаючи коронавіруси». 

Згодом, генеральний директор компанії відкликав рекламу та попросив вибачення у споживачів. Окрім того, у зв’язку з даною ситуацією, «Юрія-Фарм» втратила прибутку у розмірі понад 10 мільйонів гривень.

Подібних складних ситуацій можна уникнути, якщо вчасно звернутися за допомогою до компетентних юристів у даній галузі. Це може значно мінімізувати ризики для Вашої компанії.

Цікаво: Нові правила реєстрації дезінфекційних засобів

Практичні рекомендації юриста щодо безпечної реклами лікарських препаратів для лікування/профілактики COVID-19

Базуючись на нашому досвіді та на аналізі десятків судових справ у даній сфері, ми радимо фармацевтичним компаніям:

• використовувати рекомендації щодо реклами лікарських засобів тільки з офіційних джерел (органів державної влади) чи від кваліфікованого юриста, що базує їх на офіційних джерелах;
• формулювати рекламний лозунг відповідно до показань, які містяться в інструкції для медичного застосування, що має офіційну реєстрацію (в.т. числі реєстрацію лікарського засобу) в Державному реєстрі лікарських засобів;
• аналізувати кожну рекламу індивідуально перед оприлюдненням на предмет вірогідності інформації для споживачів, не вводити в оману споживача (уникати неточності, двозначності, не використовувати перебільшення).

Так, в нашій країні існує велика кількість рекламних агентств, які можуть наполягати на певному баченні реклами Вашої продукції. Проте, якщо Ваш рекламний менеджер не має юридичної освіти та не слідкує за усіма новинами у сфері законодавства, йому, на жаль, дуже легко припуститися помилки, що призведе до штрафів саме Вашого бізнесу.

Якщо Ви бажаєте уникнути ризику штрафів чи іншої відповідальності через рекламу ліків чи медичних послуг - звертайтесь до нас. Ми проведемо якісний аналіз Вашої реклами та надамо всю інформацію та захист, що Вам потрібні. 

Вартість можна дізнатися тут.