ПДВ на ліки: на якій системі оподаткування вигідніше перебувати аптекам?

Із введенням ПДВ у розмірі 7 % на реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення, згідно затвердженого переліку, перед багатьма суб’єктами господарювання (особливо фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування) постало питання стосовно того, яку систему оподаткування обрати.

Серед можливих варіантів обрання системи оподаткування є або загальна система оподаткування, що передбачає сплату податку на прибуток на загальних підставах, або  спрощена система оподаткування – єдиний податок.

У першому випадку ставка податку на прибуток складатиме 18 % з прибутку, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Податкового кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 Податкового кодексу.

У другому випадку ставка податку залежатиме від групи, на якій перебуває суб’єкт господарювання. «Найпопулярнішими» на сьогоднішній день серед господарюючих суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі лікарськими засобами є третя та четверта група платників єдиного податку зі ставками: .

а) 5% доходу;

б) 3% доходу + ПДВ.

Для загальної та спрощеної системи ПДВ обраховується та сплачується по однаковій ставці – 7 %.

Варто зазначити, що Верховна Рада додатково до «антикризового» Закону прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства», згідно з яким ставка ПДВ 7% поширюється на постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення не тільки на території України, а й на їх ввезення в Україну.

Крім того, встановлено, що з 1 квітня 2014 року до 1 червня 2014 року до платників податку на додану вартість, які застосовують ставку 7 відсотків до операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення, не застосовуються вимоги нормативно – правових актів щодо відображення у касовому чекові відомостей: про код ставки податку на додану вартість за одиницею товару; загальної суми податку на додану вартість за кожною позицією (групою товарів); загальної суми коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням податку на додану вартість.

Даний Закон вступив в законну силу 19 квітня 2014 року.

Щодо роз’яснень держорганів, то найбільш конкретну з практичної точки зору відповідь надало Мінекономрозвитку. Так, звертається увага на те, що на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних препаратів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, визначеного МОЗ, встановлюються граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10% оптово-відпускної ціни та диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25%, виходячи із закупівельної ціни.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається на основі їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім, зокрема ПДВ) (абзац перший п. 188.1 Кодексу).

До бази оподаткування включають вартість товарів/послуг, які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (абзац третій п. 188.1 Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, 7% ПДВ додається до бази оподаткування, яка визначається на основі договірної (контрактної) вартості лікарського засобу, до якої включається гранична торговельна (роздрібна) надбавка до закупівельної ціни.

Таким чином, Мінекономрозвитку вважає, що роздрібний аптечний заклад має право донараховувать торгівельну надбавку до ціни, що вказана в договорі на закупку за мінусом включеного в неї ПДВ. В той же час, свої 7 % ПДВ аптечний заклад має нараховувати на ціну, що склалася з урахуванням торгівельної надбавки.

Враховуючи дане роз’яснення Мінекономрозвитку, можна спробувати оцінити, на якій же системі оподаткування та ставці вигідніше перебувати суб’єкту господарювання

Основним аспектом в діяльності на загальній системі оподаткування є виважена система оптимізації доходів та витрат таким чином, щоб мінімізувати базу оподаткування. Тому об’єктивно оцінити вигідність застосування загальної системи оподаткування можливо лише знаючи всі нюанси господарської діяльності, можливість та необхідність формування витрат, тощо. При цьому варто зазначити, що загальна система характеризується складнішитм податковим та бухгалтерським обліком.

Що ж до спрощеної системи оподаткування, то тут є можливість провести приблизні розрахунки.

Для проведення підрахунків візьмемо товар (лікарський засіб), що припустимо коштує 1000 гривень і який входить до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення зі встановленою постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. N 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" граничною торговельною надбавкою в розмірі 15 % (п. 1 Постанови).

а) Ставка єдиного податку 3% +ПДВ:

В такому випадку аптечний заклад придбає у постачальника товар за ціною:

1000 грн + 7% ПДВ = 1070 гривень.


Свою ціну продажу буде сформовано таким чином:

(1000 грн (закупівельна ціна за мінусом ПДВ) + 15 % (гранична надбавка) = 1150 гривень, крім того 7% ПДВ, що становитиме 80,5 гривні.

Отже, ціна продажу складе 1230 грн. 50 коп.

Податкові зобов’язання (слід враховувати, що згідно з положеннями п. 292.11ПК України до складу доходу платника єдиного податку не включаються у тому числі: суми ПДВ; суми ПДВ, закладені у вартість товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПК України):

Дохід: 1230,5 (ціна реалізації) – 80,5 (ПДВ) = 1150,00.

Єдиний податок – 1150*3% = 34,50 грн.

ПДВ: 80,50 (податкове зобов’язання) – 70,0 (податковий кредит: сума, сплачена постачальнику) = 10,50 грн.

Всього до сплати: 34,50+10,50 = 45,00 грн.

б) ставка єдиного податку 5 %:

В такому випадку аптечний заклад придбає у постачальника товар за ціною:

1000 грн + 7% ПДВ = 1070 гривень.

Свою ціну продажу буде сформовано таким чином:

(1000 грн (закупівельна ціна за мінусом ПДВ) + 15 % (гранична надбавка) = 1150 гривень

Дохід: 1150,00 грн.

Єдиний податок – 1150*5%=  57,50 грн.

ПДВ окремо не сплачується.

Всього до сплати: 57,50 грн.

ВИСНОВОК. Із підрахунків видно, суб’єкту господарювання вигідніше перебувати на ставці єдиного податку «3%+ПДВ». Проте слід враховувати, що дані розрахунки зроблені із врахуванням поки що єдиної офіційної позиції держорганів, яка тим не менше, може змінитись, тому варто відслідковувати офіційні роз’яснення з цих питань від Міністерства доходів і зборів.

Крім цього, необхідно мати на увазі, що перебування на загальній системі оподаткування може бути ще вигіднішим в фінансовому плані, хоч і буде пов’язане з додатковою документальною роботою. Проте обирати найбільш сприятливу систему оподаткування суб’єкту господарювання варто лише надавши спеціалістам можливість провести підрахунки та оцінку всіх ризиків в кожному конкретному випадку.