Плата за землю в Україні

Відповідно до п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України (далі- ПК України) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, плата за землю включає в себе поняття земельного податку та орендної плати.

Земельний  податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників  земельних  ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку за землю є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:

• земельні  ділянки,  які  перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації,  визначеного  відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
• площа земельних ділянок,  нормативну грошову  оцінку яких не проведено.

Плата за землю обчислюється за відсотковою ставкою, в залежності від категорії земельної ділянки її нормативно-грошової оцінки та інших критеріїв визначених в розділі ХІІІ Податкового кодексу України.

Як порахувати податок на землю в 2020 році?

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та  державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом  відповідного органу державної податкової  служби  за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають  відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за  землю)  разом з нею подається  довідка (витяг)  про розмір нормативної  грошової  оцінки земельної  ділянки, а надалі така довідка  подається  у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди  землі платник  плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Цікаво: Оренда землі юридичною особою в Україні: як скласти безпечний договір?

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого  протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену  земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до  іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Хто повинен платити податок на землю в Україні?

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній  власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою,  якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні  кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Орендна плата - за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом  оподаткування  є земельна ділянка,  надана в оренду.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди орендодавцем (власником) і орендарем., але річна сума платежу не може бути меншою:

• для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється ПК України;
• для інших  категорій  земель - трикратного розміру земельного податку;
• не може перевищувати:
• для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва,  обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції,  електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
• для інших земельних ділянок - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.