Спільна діяльність: сутність, переваги, недоліки

Деколи для реалізації певного проекту у підприємства не вистачає коштів, майна або професійних знань, але при цьому є інше підприємство, яке цими коштами, майном або знаннями володіє і також зацікавлене в реалізації подібного роду проекту. Наприклад, у підприємства є земельна ділянка, на якій в силу браку коштів ніяк не виходить побудувати будівлю, яка б приносила прибуток. У той же час, у іншого підприємства є кошти і бажання побудувати, наприклад, ресторан або торговий центр, але отримати земельну ділянку для цих цілей йому не вдається.

У цих та ряді інших подібних випадків не завжди варто «тягнути лямку» самостійно, набираючись кредитів і, можливо, вступаючи в жорстку конкуренцію з іншими зацікавленими в таких проектах особами. Набагато правильніше і корисніше об'єднати ресурси підприємства з ресурсами іншого підприємства і реалізувати задуманий проект разом, об'єднаними зусиллями, а отриманий від цього прибуток поділити відповідно до того, хто, скільки вклав у загальну справу.

Для реалізації таких спільних проектів зовсім не обов'язково створювати нову юридичну особу. У разі, коли проект є досить ризиковим і / або короткостроковим набагато більш ефективним може бути укладення між підприємствами договору про спільну діяльність.

За цим договором згідно зі ст. 1130 ЦК його учасники зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність на підставі такого договору може здійснюватися як шляхом об'єднання вкладів учасників (просте товариство), так і без об'єднання вкладів учасників. В останньому випадку (при укладенні договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів) кожен з учасників договору використовує свої власні основні засоби, несе власні витрати, привертає власні фінансові кошти. Тобто, по суті, реалізовує свою частину проекту самостійно, без використання засобів і ресурсів іншого підприємства, погоджуючи з ним тільки організаційні моменти реалізації проекту, а також розділяючи з ним прибуток пропорційно підсумкової частки участі в проекті.

При укладанні ж договору про спільну діяльність у формі простого товариства (договір про просте товариство), сторони вносять у спільну діяльність вклади у вигляді майна, грошових коштів, професійних та інших знань, здібностей і вмінь, ділових зв'язків і / або ділової репутації. За замовчуванням ці вклади вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору або фактичних обставин, і щодо них у учасників договору виникає право спільної часткової власності. Спільною частковою власністю вважається також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи. Відповідно, користування цим майном можливе тільки за спільною згодою сторін договору. Прибуток, отриманий від результатів спільної діяльності, в цьому випадку розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо іншого не встановлено договором або домовленістю сторін.

До основних переваг діяльності на підставі договору про спільну діяльність можна віднести наступне:

• Не потрібно реєструвати нову юридичну особу. Просте товариство таким не є. Для реалізації спільного проекту підприємствам достатньо підписати договір про спільну діяльність.
• У разі здійснення спільної діяльності шляхом об'єднання вкладів, такі вклади стають спільною частковою власністю їх учасників. Тобто, всі вони стають власниками того майна, яке було внесено як внесок у загальну справу. Тому вкладаючи, наприклад, гроші і / або ділові зв'язки в будівництво об'єкта на земельній ділянці, внесеного в якості внеску іншою стороною, особа стає співвласником цієї земельної ділянки і має право користуватися ним на рівних умовах, якщо іншого не передбачено договором.
• Можливість внесення в якості внеску в загальну справу не тільки майна, але і навичок, знань, здібностей і вмінь, ділових зв'язків і репутації, інформації та інших видів вкладів, щодо яких буде досягнута домовленість між сторонами.
• Гнучкість договору про просте товариство як щодо правового режиму майна, внесеного як вклад, так і щодо управління спільною діяльністю. Як вже було зазначено вище, учасники самі можуть скасувати застосування спільної часткової власності на майно, внесене як вклад. Вони також можуть самостійно визначати його вартість, порядок утримання та відшкодування витрат, пов'язаних з таким змістом. Крім того, вони самостійно можуть встановлювати порядок ведення спільної діяльності: справи можуть вестися усіма учасниками договору або ж тільки окремими учасниками. Ніяких загальних зборів з диктатом мажоритарія, ніяких виборів правління більшістю голосів - все тільки за загальною та взаємною згодою, передбаченою договором.
• Можливість відносно швидко і безболісно припинити спільну діяльність. Для цього достатньо розірвати договір про просте товариство або, якщо договір безстроковий, відмовитися від участі в ньому, попередивши про це за три місяці до дати виходу з договору. У разі припинення договору речі, передані у спільне володіння та / або користування, повертаються учасникам, які їх надали, а інше майно (зокрема, доходи від діяльності) діляться між учасниками пропорційно вартості їх внеску.

Але, крім переваг, для договорів про спільну діяльність характерні і певні недоліки:

• Відсутність стабільності. Здійснення спільної діяльності, у тому числі, у формі простого товариства, вимагає згоди всіх учасників. При відсутності згоди договір не може бути укладений, а укладений договір - відносно легко може припинити свою дію. Більше того, навіть якщо договір не буде припинений, за відсутності згоди всіх учасників здійснення спільної діяльності може стати неможливим.
• Необмеженість відповідальності. Згідно зі ст. 1138 ЦК якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, то ці учасники солідарно відповідають за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Отже, якщо результатом спільної діяльності буде лише отримання боргів, то сплачувати ці борги кредитори можуть зобов'язати будь-якого з учасників, незалежно від його частки.
• Податкові труднощі. Облік результатів спільної діяльності повинен вестися уповноваженим на це учасником окремо від обліку операцій такого учасника, а сам договір про спільну діяльність підлягає реєстрації в податкових органах. Але головне, що операції з передачі товарів, робіт, послуг як вклад у спільну діяльність, а також повернення таких товарів (послуг) підпадають під поняття «поставка товару», «поставка послуги», і, відповідно, підлягають оподаткуванню ПДВ. Підтвердженням тому служить також п. 196.1.7 ПК. При цьому отримання податкового кредиту за цими операціями є досить важким тому, що просте товариство не є юридичною особою.

Втім, більшість цих недоліків може бути ліквідовано грамотним плануванням спільної діяльності.

Даний матеріал підготовлений юристами компанії "Правова Допомога".

Якщо у Вас виникли питання, Ви можете зв'язатися з нами по електронній пошті чи зателефонувавши.