Чи є події на Майдані незалежності форс-мажорними обставинами

Законодавство України не надає чіткого визначення поняття «форс-мажорні обставини». Воно наведено в ряді законів, які по-різному його розкривають. При цьому в «форс-мажор» включаються різні обставини природного та соціального характеру. Враховуючи це, по-різному визначаються й правові наслідки форс-мажору.

Зокрема, чинний Цивільний кодекс України не надає визначення «форс-мажору», а непереборна сила відповідно до п.1 ч.1 ст.263 ЦК визначена як надзвичайна або невідворотна за певних умов подія. Крім цього, ст. 617 Цивільного кодексу України встановлює, що непереборна сила може бути підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Враховуючи судову практику, поняття «форс-мажору», як правило, визначається саме через ст. 617 ЦК України.

Господарський кодекс України також не надає визначення поняттю «форс-мажорні обставини». Але через ст. 218 розкриває поняття «непереборної сили». Тобто, можна зробити висновок про відсутність чіткого визначення даного поняття у зазначених нормативно-правових актах.

Чи відносяться події на «Майдані» та на вул. Грушевського до форс-мажору?

Дані обставини можуть вважатися форс-мажорними у випадку надання висновку ТПП. Чинне законодавство України чітко не визначає який саме орган має право фіксувати наявність такого форс-мажорної обставини, як мітинг, демонстрація або масові заворушення, а тому слід виходити із загальних принципів доказування факту, суть якого зводиться до того, що якщо законом не встановлено, що наявність даної обставини має підтверджуватися певними доказами , то підтвердити цю обставину можна фактично будь-якими доказами, які переконливо свідчать про нього. У разі масових акцій протестів це можуть бути довідки органів внутрішніх справ, відеозапис, записи телепередач, тощо.

Отже, враховуючи те, що відбувалось на Грушевського та на Майдані – це можна вважати форс-мажором з огляду на те, що ці події могли унеможливити виконання договірних зобов`язань суб`єктами господарювання. Також враховуючи ч.4 ст. 219 ГК України дані події можна вважати форс-мажором у випадку визначення таких подій «форс-мажорними» безпосередньо в самому договорі.

Які органи видають довідку про «форс-мажор» та порядок видачі такої довідки.

ВГСУ у постанові від 24.05.2011р. у справі №11/85 вказує, що чинним законодавством визначено виключний перелік органів, уповноважених підтверджувати такі факти. Висновок будь-якого іншого органу не є легітимним i не може бути використаний як підтвердження форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати створюються та функціонують на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

Згідно з ст.3 даного закону "Цілі та завдання торгово-промислових палат" передбачається виконання інших завдань, передбачених статутом ТПП.

Враховуючи дане положення, ТПП може підтверджувати форс-мажори у відносинах між резидентами України у випадку, якщо це передбачено статутом. При цьому необхідно враховувати й те, що не всі торгово-промислові палати передбачили у своїх статутах право на видачу довідки, що підтверджує форс-мажорні обставини.

При укладенні господарських договорів сторони мають право самостійно визначити і повинні прописати в договорі організацію, документ якої буде для них достатньою підставою для підтвердження форс-мажору і звільнення від відповідальності перед іншою стороною за невиконання умов договору.

При зверненні в Торгово-промислову палату за підтвердженням форс-мажорних обставин слід враховувати, що заявник зобов'язаний надати документи, що підтверджують факт настання і період дії таких обставин, перелік яких залежить від конкретного виду події.