Юридичні аспекти відновлення правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості. Частина 2

Даний матеріал є продовженням нашої публікації про відновлення правовстановлюючих документів.

В той час, як в попередній статті були розглянуті загальні питання відновлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, в цій публікації зупинимося на конкретних ситуаціях отримання дубліката.

Якщо втрачений правовстановлюючий документ, виданий органом реєстраційної служби (видаються з 01.01.2013 року), після подачі оголошення в газету, особа повинна звернутися в цей територіальний підрозділ.

У разі, коли свідоцтво про право власності на нерухомість видано бюро технічної інвентаризації, слід направити відповідну заяву в БТІ. Якщо мова йде про акт на земельну ділянку - заява подається до територіального органу Державного агентства земельних ресурсів України.

При втраті правовстановлюючого документа (наприклад, договору купівлі-продажу нерухомості), виданого приватним нотаріусом, до нього слід звернутися з проханням про видачу необхідного дубліката. Для отримання дубліката документа, оформленого у державного нотаріуса, буде потрібно звернутися до державного нотаріального архіву. Слід також знати, що в нього здаються справи і приватними нотаріусами, а відповідно по таких справах інформація може бути лише з державного нотаріального архіву.

Однак, незважаючи на те, що механізм відновлення документа, що встановлює право власності на нерухомість, досить добре вивчений, існують ситуації, коли єдиним способом отримати дублікат стає звернення до суду.

Можна виділити дві типових ситуації, коли саме судове рішення дає можливість отримати необхідний дублікат. Розглянемо кожну з них окремо.

Нерідкі випадки, коли правовстановлюючий документ на нерухомість виданий органом, який давно ліквідований, а архів або втрачений, або в ньому відсутні необхідні відомості. Наприклад, ордер на квартиру чи інший документ виданий в СРСР, а вся інформація була передана в центральний архів, що знаходиться в Російській Федерації. Часто звернення до архівних установ іноземних держав ніякого результату не приносять. В цьому випадку, єдиною можливістю відновити правовстановлюючий документ є звернення в судові інстанції. В результаті позитивного вирішення питання, буде отримано судове рішення, в якому буде закріплено право власності на об'єкт нерухомості.

Однак, найбільш поширеним випадком звернення до суду стає ситуація, коли діючий орган, який є правонаступником того, який видав документ раніше , відмовляється з тих чи інших причин надати дублікат документа. Так, територіальні підрозділи Державного агентства земельних ресурсів України часто відмовляють заявникам у видачі дубліката втраченого акта на земельну ділянку. Незважаючи на роз'яснення Державної реєстраційної служби України від 15.01.2013 р № 12-06-15-13, територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів посилаються на відсутність законодавчої бази з оформлення дубліката акта на земельну ділянку. Дієвим способом вирішення проблеми в такому випадку стає звернення до суду. За підсумками розгляду заяви, судовий орган зобов'язує відповідача видати дублікат державного акта на землю.

Що стосується питання оформлення права власності у ситуаціях, що виникли, Державна реєстраційна служба у своєму роз'ясненні від 22.04.2014 р № 9742 / 05-15-14 вказала, що державна реєстрація прав на нерухоме майно може здійснюватися на підставі виданого дубліката документа, а не у зв'язку з його видачею. З цього випливає, що в разі видачі дубліката договору купівлі-продажу житлового будинку, квартири тощо, права на такі об'єкти підлягають державній реєстрації в органах Державної реєстраційної службі України на підставі дубліката документа, якщо вони раніше не були зареєстровані.

Нагадаємо, що це друга частина серії публікацій про відновлення правовстановлюючих документів. Загальні питання, що стосуються даної проблематики були розглянуті в першій частині.