Що таке автоматичний обмін податковою інформацією і як він працює?

Раніше питання обміну податковою інформацією регулювалися переважно окремими статтями конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, а також Конвенцією про адміністративну взаємодопомогу у податкових питаннях (Україна є її учасницею), причому виключно у рамках запитів податкових органів. Але починаючи з 2017 року у світі розпочався автоматичний обмін податковою інформацією згідно з прийнятими OECD Стандартами автоматичного обміну податковою інформацією (The Common Reporting Standard (CRS)). 

Підзвітними суб'єктами у рамках автоматичного обміну є фінансові установи (банки (але не платіжні системи), фінансові брокери, торговці цінними паперами та ін.).

Примітка: Реєстраційний агент, який обслуговує компанії, не є підзвітним суб'єктом.

Фінансова інформація, яка підлягає подальшій передачі, збирається з особистих рахунків фізосіб та корпоративних рахунків компаній. Тобто, у фокусі обміну - особисті рахунки фізосіб, відкриті за межами країни податкового резидентства фізичної особи та корпоративні рахунки компаній.

Передачу підлягають залишки по рахунках наприкінці звітного року.

Насправді автоматичний обмін щодо корпоративного рахунку (компанії) сьогодні працює так:

• фінансова установа (банк) отримує інформацію від платника податків (компанії) та передає її податковим органам своєї країни;
• податкові органи країни місцезнаходження фінансової установи (банку) сортують отриману інформацію щодо юрисдикцій платників податків та відправляють у зашифрованому вигляді до податкових органів країни резиденції платників податків;
• інформація виходить податковими органами країни резиденції платників податків, розшифровується та вноситься до локальної податкової системи;
• податкові органи країни резиденції платників податків аналізують отримані дані та вживають заходів щодо порушення відповідних податкових процедур.

Наприклад, якщо у кіпрської компанії відкритий рахунок у латвійському банку, і у компанії два власники (бенефіціари) з Росії та Британії, то латвійська податкова (отримавши інформацію з латвійського банку) передасть інформацію за результатами року в країну податкового резидентства бенефіціарів, тобто у рф та Британію.

Як це працює для України, чим загрожує і що ми пропонуємо з цим зробити – далі у нашому матеріалі. До цієї інформації ми рекомендуємо дуже уважно поставитися тим, хто планує найближчим часом відкривати бізнес за кордоном або зробити релокейт бізнесу з України.

Цікаво: Де та як відкрити рахунок у банку для криптокомпанії?

Які країни обмінюються податковою інформацією автоматично?

Стандарти були імплементовані практично всіма країнами, які найчастіше використовуються при побудові структур, спрямованих на оптимізацію оподаткування. На сьогодні це понад 100 країн, до яких входять усі європейські країни, США, рф, країни Азії та інші.

В Україні перший збір інформацією мав відбутися у 2023 році, але поки що його відклали (до кінця війни).

Україна та CRS у 2023 році

Україна взяла на себе зобов'язання запровадити автоматичний обмін податковою інформацією у рамках імплементації плану BEPS.

3 листопада 2022 року ДПС за підтримки Мінфіну приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн. Метою приєднання до багатосторонньої угоди є приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну звітами у межах країн, до якої вже приєдналося понад 90 країн світу.

Наразі Міністерство фінансів України розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який уже пройшов перше читання до ВРУ.

MCAA ECCR угода набуде чинності після ухвалення законодавства, необхідного для імплементації CRS, проходження перевірок Глобального форуму щодо дотримання вимог відповідних стандартів, забезпечення технічної спроможності ДПС здійснювати обмін інформацією та виконання інших умов.

Суть автоматичного обміну в тому, що за результатами звітного року інформація щодо іноземних рахунків податкових резидентів України (фізичних та юридичних осіб) автоматично потраплятиме в Україну. І навпаки: українська податкова надсилатиме інформацію щодо рахунків нерезидентів (обслуговуваних українськими банками) до країн податкового резидентства власників рахунків.

Відповідно до законопроєкту та плану імплементації CRS в Україні (розробленому Міністерством фінансів) передбачалося, що першим звітним періодом є період, що починається з 1 січня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року. Таким чином, процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків мають застосовуватись з 1 січня 2023 року. Перший обмін податковою інформацією мав відбутися 2024 року. Однак у зв'язку з війною терміни, зазначені у законопроєкті, переносяться на період після завершення війни.

Цікаво: Релокейт ІТ компанії з України у 2023 році.

Навіщо потрібний автоматичний обмін податковою інформацією?

Автоматичний обмін потрібен, щоб зобов'язати банки передавати інформацію щодо своїх клієнтів у податкову, і таким чином виявити активи, “заховані” фізособами в іноземних банках. Причому як на особистих рахунках, так і на рахунках компаній.

Після того, як в Україні запрацює належним чином автоматичний обмін, інформація щодо особистих рахунків українців за кордоном, а також за рахунками їхніх компаній стане доступна українській податковій. Отже, виникнуть питання про джерело походження коштів та сплату з них податків.

Цікаво: Реєстрація компанії в Польщі

Як убезпечити себе та свої активи за кордоном?

Поки автоматичний обмін не запрацював належним чином в Україні, то зараз саме час подумати про:

• зміні податкового резидентства, та надати в іноземні банки документи, що підтверджують податкове резидентство, наприклад, ОАЕ, Монако та інших низькоподаткових/безподаткових країн (це дасть змогу скоригувати маршрут передачі інформації);
• відкритті рахунків у платіжних системах, що не обмінюються податковою інформацією тощо.

Наші юристи пропонують вам:

• аналіз активів фізособи (компаній, особистих рахунків), з метою ідентифікації тих, що знаходяться в зоні ризику в рамках CRS;
• розробка плану заходів, спрямованого на мінімізацію ризиків у рамках CRS;
• планування податкового резидентсва фізособи;
• комунікацію з іноземними банками з метою планування документів, які будуть надані по фізособі з метою підтвердження її податкового резидентства;
• реструктуризацію володіння іноземними компаніями;
• відкриття рахунків у платіжних системах та ін.

Бажаєте захистити свої активи в Україні та за кордоном? Це не проблема. Звертайтеся до наших спеціалістів і ми знайдемо оптимальне рішення.

Вартість послуг податкової оптимізації тут.

Все про релокейт бізнесу з України тут.