Інтерв'ю нашого юриста про перспективи вирішення газового конфлікту в Стокгольмському арбітражі

Юрист нашої компанії Андрій Бегменко дав інтерв'ю UBR.UA (доступне за посиланням - http://ubr.ua/ukraine-and-world/power/ejdunarodnoe-pravo-v-gazovyh-voprosah---na-storone-krainy-119904)про перспективи вирішення газового конфлікту в Стокгольмському арбітражі.

Частини даного інтерв'ю доступні на сайті ТСН, ЮРЛІГА  та інших новинних та юридичних порталах.

Повний текст матеріалу:

Чим довше продовжуються українсько-російські газові переговори, і чим більше переговорники обох сторін заганяють цю ситуацію в глухий кут, тим більш імовірним здається вирішення цього питання в Стокгольмському арбітражному суді. Опозиційні політики не втомлюються повторювати, що йти з позовом до суду слід було ще до підписання "харківських угод" 2010 року. Мовляв, у цьому випадку, Україні і Крим б не віддала Чорноморському Флоту РФ, і, по сьогоднішній день, Стокгольмський арбітраж вже видав би рішення з газового справі. Провладні політики, в свою чергу, наполягають, що доводити ситуацію до судових розглядів не слід. Мовляв, питання підписання нових газових угод між Україною та Росією буде вирішено в переговорному процесі. Тим часом, процес триває, затягується і кінця-краю йому не видно. Про перспективи вирішення газових питань у Стокгольмському арбітражі з правової, а не політичної точки зору, UBR.UA поговорив з юристом Андрієм Бегменко.

UBR.UA: З кожним раундом українсько-російських газових переговорів, вирішення цього питання все більше заходить у глухий кут. Політики різних таборів і навіть прем'єр-міністр України Микола Азаров вже заявляють, що вирішити проблему можливо лише за допомогою позову до Стокгольмського арбітражу. Наскільки це реально з точки зору юристів?

А.Б.: Стокгольмський арбітраж - єдиний легітимний правовий механізм вирішення газового конфлікту. Це твердження засноване на тому, що пунктом 8.2 Контракту саме Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма визначений як місце розгляду всіх суперечок, що виникають з "газового" Контракту. У зв'язку з цим, з точки зору чистої юриспруденції, саме там може бути прийнято рішення, яке буде сприйнято обома Сторонами, навіть якщо воно і не влаштує якусь із них.

UBR.UA: Сьогодні звернутися до Стокгольмського арбітражу з позовом може як Росія, так і України. На чиїй стороні, згідно з контрактом, правди більше?

А.Б.: Заяви політиків про арбітражний врегулювання питання - це і своєрідний спосіб тиску, і, можливо, проста констатація ходу розвитку подій. Адже згідно з положеннями Контракту, Сторона має право ініціювати переговори про зміну умов угоди, якщо істотно змінилися умови на паливно-енергетичному ринку. Якщо переговори не закінчуються компромісом протягом трьох місяців, зацікавлена Сторона має право передати спір до Стокгольмського арбітражу. Очевидно, що НАК "Нафтогаз" вже ініціював переговори, правда, домогтися нічого не може. Таким чином, після трьох місяців, цілком правомірним буде звернення до арбітражу.

UBR.UA: Деякі експерти енергетичного сектора заявляють, що після підписання Харківських угод 2010 року звернення до Стокгольмського арбітражного суду не має сенсу. Чи так це?

А.Б.: Можливо, експерти прораховують якийсь економічний ефект, але з точки зору права, підписання Харківських інформація 2010 року ніяк не впливає на звернення в Стокгольмський арбітражний суд. Тут треба, в першу чергу, враховувати, що Контракт по газу підписаний між господарюючими суб'єктами, а Харківські угоди - міждержавні. Передбачена угодами знижка у сто доларів (або третину від ціни) не поставлена у залежність від оскарження частині положень Контракту або ж у повному обсязі. Знижка дана за виконання безпосередньо Харківських домовленостей щодо Чорноморського Флоту. Якщо ж Контракт визнають недійсним, норма Угод про знижку просто втратить свій матеріальний зміст.

UBR.UA: Ряд європейських компаній домоглися зниження цін на газ і за допомогою судових рішень, і за допомогою переговорів. Які норми чинного контракту для досягнення такого ж "ефекту" може використовувати Україну?

А.Б.: Для зміни умов чинного Контракту України може піти, як мінімум, трьома шляхами. Перший - переговорний, з подальшою поступкою "інтересів держави" в обмін на зниження ціни та / або обсягів поставок газу.

Другий - судовий. Україна цілком може подати позов до українського суду. Обхід норми про арбітраж у Стокгольмі здійснити шляхом подачі позову не стороною Контракту, а третьою особою. Наприклад, будь-яким державним органом. Подібна практика, хоча й трохи "порочна", вже є (до того ж - з менш серйозних питань). Інша справа, що це спровокує ще більш жорсткий конфлікт з Росією. І навряд чи українська влада на таке піде.

Третій шлях вирішення газового питання - арбітражний. При цьому, цей варіант, у свою чергу, можна поділити ще на два. Перший з них - найбільш лояльний до Росії: суперечка на підставах, які надає сам Контракт (суттєва зміна ринку тощо). Другий - більш агресивний. Це визнання Контракту або його частини недійсним. Тут слід враховувати, що правовідносини сторін регулюються, відповідно до Контракту, матеріальним правом Швеції, тому причини недійсності потрібно шукати там або в міжнародних актах. Зокрема, чинним Законом про контракти в Швеції передбачено, що договір може бути визнаний недійсним, якщо вийде довести, що він був підписаний під тиском, під впливом обману (шахрайства), або в результаті дії важкого стану. Це цілком можна застосувати до газової ситуації, враховуючи обставини підписання Контракту, та й в цілому монопольне становище однієї із Сторін на ринку.

UBR.UA: Проблемою в газових переговорах є не тільки висока ціна на газ, перегляду якої вимагає України, але й обсяги закуповуваного газу. Росія погрожує Україні штрафними санкціями у випадку, якщо Київ буде вибирати лише 27 млрд. кубометрів газу замість прописаних у контракті 52-х. Чи можемо ми уникнути цих штрафів і які аргументи для цього слід використовувати, наприклад, в тому ж Стокгольмському арбітражі?

А.Б.: Якщо положення Контракту буде визнано арбітражем надмірно обтяжливим з урахуванням змісту контракту, обставин на момент його складання, то воно миє бути визнано недійсним. На цій підставі можна "поборотися", як мінімум, за зменшення обсягів обов'язкової мінімальної закупівлі.

Що стосується ситуації, яка склалася з суперечкою за обсягами закупівлі сьогодні, то "Газпром", в даному випадку, керується виключно положеннями Контракту, яким усі зазначені штрафи прописані. Уникнути штрафів вдасться тільки у разі зміни відповідних положень Контракту з підстав, про які сказано вище.

Дана публікація пов'язана з послугою компанії "Представництво інтересів".