Реєстрація прав на нерухомість у нотаріуса: практичні поради

Андрій Бузинний, юрист ЮК «Правова допомога», підготував матеріал про реєстрацію прав на нерухомість у нотаріуса відповідно до законодавства 2013 року. Стаття була опублікована на Українському Бізнес Ресурсі і доступна за посиланням http://ubr.ua/market/real-estate/registraciia-prav-na-nedvijimost-u-notariusa-prakticheskie-sovety-221506.

Нижче доступний повний текст матеріалу зі списком необхідних документів:

"Одним з головних досягнень реформи системи реєстрації прав на нерухомість, що набрала чинності з 1 січня 2013 року, є надання повноважень державних реєстраторів нотаріусам. Завдяки цьому термін укладання угоди по відчуженню нерухомості та реєстрації прав на нерухомість скоротився з двох-трьох місяців до декількох годин. Але для того, щоб оформлення дійсно зайняло кілька годин, радимо дотримуватися наступних рекомендацій.

1. Йти до нотаріуса для реєстрації прав на нерухомість варто тільки у випадку укладання угоди, що може бути об'єктом нотаріальної дії. До числа таких дій належить нотаріальне посвідчення правочину (договору купівлі-продажу, дарування та інше), оформлення спадщини та інше. Нотаріуси не мають повноважень на видачу свідоцтв про право власності на нерухомість, а тому, наприклад, для первинної реєстрації прав на новозбудовану нерухомість, необхідно звертатися до держреєстратора. Крім того, нотаріуси не займаються перенесенням відомостей про об'єкти нерухомості зі старих реєстрів до Реєстру речових прав на нерухомість за відсутності нотаріальних дій з цими об'єктами.

2. До вибору нотаріуса варто підходити ґрунтовно. Далеко не всі нотаріуси на сьогодні підключені до Реєстру речових прав на нерухомість і мають технічну можливість здійснити державну реєстрацію прав на нерухомість. Але навіть серед тих, які підключені до вказаного Реєстру, не всі готові займатися реєстрацією. Тому радимо подзвонити до нотаріусів Вашого регіону і дізнатися, хто з них готовий провести держреєстрацію.

3. Не варто розраховувати, що візит до нотаріуса обійдеться в 339 гривень. У реальності це є платою тільки за видачу витягу з Реєстру речових прав на нерухомість і державним митом. Крім цього нотаріуси стягують плату за пошук інформації в Реєстрі речових прав на нерухомість, а якщо в ньому даних про нерухомість ще немає - за пошук інформації в електронному Реєстрі прав на нерухомість, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна. Правда, до держбюджету йде тільки плата за пошук нотаріусами інформації в Реєстрі речових прав на нерухомість (вона становить 86 грн.). Доступ нотаріусів до інших реєстрів безкоштовний, але приватні нотаріуси можуть попросити винагороду за свої послуги з пошуку в зазначених реєстрах.

Крім того, не варто забувати про вартість нотаріального посвідчення угоди або вчинення іншої нотаріальної дії. Приміром, за посвідчення договорів відчуження об'єктів нерухомості нотаріус державної нотаріальної контори повинен буде утримати держмито в розмірі 1% від суми договору. Вартість нотаріального посвідчення у приватного нотаріуса може бути вищою.

4. Якщо право власності на об'єкт нерухомості у продавця (іншого відчужувача) було зареєстровано до того, як місцеве БТІ було підключено до електронного Реєстру прав на нерухомість (БТІ почали підключати до Реєстру в 2002 р., але, приміром, у Києві БТІ підключилися тільки в 2010 р.), то дістати потрібні документи буде нелегко. Справа в тому, що для того, щоб засвідчити договір про відчуження нерухомості, нотаріусу потрібно бути впевненим, що право власності на цю нерухомість було зареєстровано. І якщо в електронних реєстрах цієї інформації нотаріус побачити не зможе, то потрібно отримувати витяг з паперових реєстрів, що зберігаються в БТІ. Зробити це може як сам нотаріус, відправивши відповідний запит в БТІ, так і власник. Але гарантувати отримання відповіді від БТІ не можна, так як вони вважають цю інформацію своєю власністю і просто так розлучатися з нею не бажають. До того ж, не виключено, що до моменту звернення документи з архівів БТІ перекочують вже в інше місце (так, у деяких регіонах справи з архівів БТІ вже передаються держреєстраторам).

5. Перед походом до нотаріуса варто проконсультуватися у нього або у юристів щодо переліку документів, які будуть потрібні для укладання угоди. У будь-якому випадку будуть потрібні:

• Паспорти або інші документи, що засвідчують особи сторін угоди (їх представників). У випадку якщо угода укладається представником фізичної особи, то крім паспорта цього представника, копія якого залишиться у нотаріуса, потрібною є також копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особистість самого довірителя;
• Копія ІПН (для фізичної особи - сторони договору) або копія довідки з ЄДРПОУ (для сторони договору - юридичної особи);
• Документ, що підтверджує повноваження представника (договору доручення, довіреності, статуту, наказу та інше), та його копія (залишається у нотаріуса), якщо угода укладається представником;
• Свідоцтво про право власності відчужувача на нерухомість або інший документ, що підтверджує це право (наприклад, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності та інше);
• Договір, підписаний сторонами, або інший документ, який породжує права і обов'язки сторін (наприклад, свідоцтво про смерть спадкодавця та свідоцтво про народження його родичів, що є спадкоємцями за законом);
• Заява нового власника про державну реєстрацію права власності на нерухомість;
• Квитанція про оплату державного мита;
• Квитанція про внесення плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Квитанція про оплату інших послуг нотаріуса.

Перелік інших документів, необхідних для укладання угоди та реєстрації права власності, залежить від виду угоди, правового статусу її сторін і нерухомого майна. Наприклад, для укладення договору купівлі-продажу житлового будинку або квартири, що укладається між фізичними особами, можуть знадобитися:

• Довідка про склад сім'ї (форма № 3), видана ЖЕКом, ОСББ або іншим уповноваженим органом з питань реєстрації місця проживання;
• Дозвіл органу опіки та піклування на укладення договору (у разі, якщо згідно з довідкою про склад сім'ї право власності або право користування житловим будинком, квартирою, кімнатою має дитина, недієздатна або обмежено дієздатна особа);
• Письмова згода другого з подружжя на відчуження нерухомості або документ, що підтверджує, що майно є особистою приватною власністю;
• Висновок експерта про оціночну вартість нерухомого майна та документ про сплату суми ПДФО до бюджету;
• Документ, що підтверджує згоду іпотекодержателя або органу ДПС на відчуження майна (у разі продажу нерухомості, що перебуває в іпотеці або в податковій заставі);
• Інші документи, що підтверджують факти, що мають значення для укладення договору.

Крім того, може знадобитися технічний паспорт на об'єкт нерухомості. Вимога про пред'явлення такого документа нотаріусу законодавство не містить, але покупець цілком може його вимагати, щоб бути переконаним, що придбану ним нерухомість не має елементів самобуду."