Індивідуальна лікарська ліцензія

В рамках проведення медичної реформи Міністерство охорони здоров'я ініціює введення процедури професійного ліцензування лікарів (також відомого як індивідуальна ліцензія лікаря, далі - ІЛ). Співзвучність з уже існуючою ліцензією на медичну практику породжує непорозуміння та численні запитання в медичній спільноті, а тому в даному матеріалі ми спробуємо проаналізувати проект концепції професійного ліцензування лікарів, який був представлений МОЗ на своєму офіційному сайті.

Основними питаннями, які на сьогодні найчастіше ставлять на ринку медичних послуг у відношенні даної теми є:

• чи замінить індивідуальна ліцензія лікаря вже видані на сьогодні МОЗом ліцензії на медичну практику і чи потрібно буде переоформляти останні у відповідності з новим порядком ліцензування?
• які основні вимоги до отримання індивідуальної лікарської ліцензії?
• коли вступить в силу вимога щодо індивідуального ліцензування лікарів?

Що таке індивідуальна ліцензія лікаря і як вона співвідноситься з тим, як ліцензується медична практика на сьогодні?

Ініціатива щодо введення індивідуального ліцензування є результатом неефективності сьогоднішньої системи атестації лікарів, а сама назва вибрана в силу наявності документів з аналогічною назвою в багатьох розвинених країнах світу. В той час як ліцензія на господарську діяльність з медичної практики націлена на забезпечення належних організаційних і кадрових вимог, а також матеріально-технічної бази бізнесу (юридичної особи чи фізичної особи-підприємця), індивідуальна ліцензія має стати гарантією відповідності кваліфікаційним і етичним стандартам кожного окремого лікаря, незалежно від місця його роботи.

Іншими словами, індивідуальна ліцензія має прийти на зміну сьогоднішнім сертифікатам лікаря-спеціаліста та посвідченням про присвоєння кваліфікаційних категорій. В той же час ІЛ не відміняє ліцензування медичної практики фізичних осіб-підприємців і закладів охорони здоров'я, а тільки впливає на кваліфікаційні вимоги, які передбачені ліцензійними умовами для бізнесу.

Які основні моменти потрібно врахувати при отриманні індивідуальної ліцензії?

Для реалізації даної концепції, крім безпосередньо представлення процедури ліцензування, має бути проведено ряд змін в системі медичної освіти. Так, крім традиційних інтернатури та “КРОК 3”, за якими на сьогодні слідує доступ до самостійної практики, нова концепція передбачає введення додаткової стадії - резидентури, тривалість якої буде визначати МОЗ. В зв'язку з цим нові професійні ліцензії будуть розподілятись на 2 види:

• обмежені ліцензії;
• повні ліцензії.

Обмежена ліцензія буде видаватись після успішного складання “КРОК 3” і матиме наступні характеристики:

• процедура та методи лікування встановлюються програмою резидентури;
• лікар з обмеженою ліцензією працює під наглядом лікаря з повною ліцензією, а всі документи видані першим мають супроводжуватись підписом останнього.

У разі успішного проходження резидентури лікар допускається до самостійної практики через отримання повної ліцензії строком на 3 роки. Продовження ліцензії здійснюється через відповідне рішення незалежного органу (Ліцензійної ради) шляхом подачі онлайн заяви. При продовженні повної ліцензії буде враховуватись:

• безперервний професійний розвиток лікаря, який полягатиме в проходженні семінарів та інших навчальних заходів, за які присвоюватимуться бали (для продовження ліцензії МОЗ встановить певну суму балів, яку матиме набрати лікар);
• історію практики лікаря;
• репутацію (що серед іншого грунтуватиметься на скаргах пацієнтів).

Коли має бути запроваджена нова система ліцензування і як буде організований перехід для вже практикуючих лікарів?

Запропонований МОЗ проект містить два основні етапи переходу до ліцензування:

1. Перехідний етап, який має тривати протягом 2018-2019 років. На даному етапі буде діяти поточна форма атестації лікарів, в тому числі на присвоєння кваліфікаційних категорій, проте активно запроваджуватиметься система безперервного професійного розвитку. Крім цього приводитиметься у відповідність нормативна база для запровадження професійного ліцензування;
2. Введення ліцензування, яке має початись з 2020 року. При цьому лікарям має бути наданий перехідний період для здачі необхідних іспитів до кінця 2024 року.

В частині практикуючих лікарів концепція поки не містить однозначного рішення. Найімовірнішим виглядає наступна схема:

1. розробка для проходження лікарями іспиту, аналогічного “КРОК 3”, проте меншого рівня складності;
2. 5-тирічний період на підготовку до іспиту з 3 спробами здачі.

У випадку незадовільного складення іспиту, лікар позбавляється права на зайняття практикою без проходження інтернатури і здачі повноцінного “КРОК 3”.

Висновки

На сьогоднішній день перехід до професійного індивідуального ліцензування лікарів знаходиться лише на стадії проекту, а тому його подальша доля невідома. В той же час Міністерство охорони здоров'я активно працює в даному напрямку, а тому лікарям потрібно бути готовими до змін.

Ліцензія на професійну лікарську діяльність не скасує ліцензію на медичну практику, а лише стане передумовою отримання останньої (в частині кваліфікації медичного персоналу закладу охорони здоров'я чи ФОП).

Для вже практикуючих лікарів буде запроваджений перехідний період і частково спрощений іспит, схожий на “КРОК 3”, проте в подальшому схема ліцензування буде аналогічна як і для інтернів, що тільки закінчили навчання.

Підготовча стадія для переходу на нову систему атестації вже запущена і має тривати по кінець 2019 року. Починаючи з 2020 року буде наданий перехідний період для вже практикуючих лікарів для проходження іспитів, а вже з кінця 2024 року система ліцензування запрацює повноцінно і повністю скасує атестацію в її теперішньому вигляді.