Спадщина за заповітом і без: особливості вступу в спадщину в різних ситуаціях

Процедура вступу у спадщину різниться в залежності від того, чи склав померлий заповіт. Наші клієнти часто звертаються з бажанням прискорити цей процес та уникнути непотрібних ускладнень. Тому ми вирішили розглянути процедуру отримання спадщини у двох варіантах: з заповітом та без нього. Сьогодні ми розглянемо особливості вступу до спадщини в обох ситуаціях, а також обговоримо випадок прострочення вступу у спадщину.

Але ми не лише ділитимемося теоретичними знаннями, але й готові надати практичну правову допомогу. Наші фахівці можуть виконати усі процедури отримання спадщини повністю дистанційно. Ми здатні вирішити будь-які питання, пов'язані з отриманням спадщини, навіть сплату податків, за допомогою довіреності. Ми розуміємо всі нюанси цього процесу, починаючи від усунення розбіжностей в документах і підготовки майна до передачі, і закінчуючи тим, як не отримати спадщину, якщо ви цього не бажаєте.

Примітка: Допомогти з нотаріальним оформленням заповіту, вступу в спадщину та відстоюванням інтересів в суді ми можемо лише в межах міста Києва. Якщо ж спадщина відкривається не в Києві, ми можемо запропонувати Вам консультативну допомогу, а за необхідності – розробку проектів документів (заповіту, договору довічного утримання, договору спадкування, позовної заяви до суду).

Читайте також: Допомога в оформленні спадщини іноземцю

Порядок вступу у спадщину за заповітом

Як має бути оформлений заповіт?

За загальним правилом, заповіт посвідчується нотаріусом. Законодавством передбачені лише виключні випадки, коли заповіт можуть посвідчувати інші особи: 

• посадові особи органів місцевого самоврядування тієї місцевості, де нотаріусів немає; 
• головний лікар медичного закладу; 
• капітан судна тощо. 

Тобто заповіт може посвідчуватись кимось крім нотаріуса лише у випадках, коли його немає в найближчій досяжності.

До якого нотаріуса йти для вступу у спадщину?

• Якщо спадкоємці знають, у якого нотаріуса було оформлено заповіт, вони приходять до нього, пред’являють свідоцтво про смерть спадкодавця і складають заяву щодо прийняття спадщини за заповітом.
• Якщо спадкоємці не знають, у якого саме нотаріуса оформлювався заповіт, то заява подається до будь-якого нотаріуса в тому окрузі, де відкрилася спадщина.
• Якщо ж спадкоємці не знають точного місця реєстрації померлого, то законодавство дозволяє подати заяву за місцезнаходженням нерухомого майна чи його основної частини. 

Заяву про вступ потрібно подати протягом пів року з дня відкриття спадщини (дня смерті або дня оголошення спадкодавця померлим). У межах Києва наш нотаріус оформить заповіт, відкриття спадщини та вступ у спадщину. 

Чи може спадкодавець позбавити всіх родичів права на спадок і передати усе, наприклад, особі, яка не перебувала з ним у споріднених зв’язках та законному шлюбі?

Так, така ситуація можлива, адже відповідно до ч. 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України, спадкодавець може визначити своїм спадкоємцем особу/осіб, які не пов’язані з ним сімейними чи родинними стосунками. А відповідно до ч. 2 цієї ж статті, спадкодавець заповітом може позбавити права на спадщину будь-кого зі своїх спадкоємців за законом. 

Але частиною 1 статті 1241 ЦКУ визначене коло осіб, яких не можна позбавити права на спадщину: 

• малолітні та неповнолітні діти спадкодавця; 
• непрацездатні батьки; 
• вдова/вдівець; 
• повнолітні, але непрацездатні діти спадкодавця. 

Тож якщо заповіт оминув когось із цих осіб, вони можуть оскаржити заповіт у судовому порядку. В такому разі слід заручитися кваліфікованою юридичною підтримкою, адже успіх справи багато в чому залежить як від позовної скарги, так і від відстоювання інтересів у судових засіданнях. Маючи багаторічний досвід відстоювання інтересів у суді, наші адвокати складуть позовну заяву, де аргументують, чому Вас не можна позбавити права на спадщину, нададуть Вам професійну підтримку в суді або представлятимуть Ваші інтереси без Вашої присутності. 

Може бути цікавим: Невірне написання прізвища в заповіті

Порядок вступу у спадщину за секретним заповітом 

Це окрема категорія заповітів. Його змісту не знає навіть нотаріус, адже при складанні спадкодавець подає його нотаріусу в конверті. Підпис на конверті посвідчується нотаріально. 

Нотаріус, дізнавшись про відкриття спадщини, повідомляє про це членів сім’ї та родичів померлого. Якщо ж у нотаріуса немає інформації про зв'язок із ними, то він просто публікує інформацію про відкриття спадщини в друкованих засобах ЗМІ. В даній публікації повідомляється день, час та місце оголошення змісту заповіту.

В такому випадку Ви, як спадкоємець, ризикуєте пропустити строки вступу в спадщину. Адже для того, аби отримати повідомлення, потрібно натрапити саме на те друковане ЗМІ, де було розміщено повідомлення. А отже, відстоювати своє право на спадщину доведеться через суд.

Процедура вступу у спадщину за відсутності заповіту

З чого починати спадкоємцям? 

Залежить від належності до тієї чи іншої черги спадкування. За відсутності заповіту застосовується черговість спадкування, визначена статтями 1261 – 1265 Цивільного кодексу. Але передусім потрібно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. При цьому слід пам’ятати, що спадщина відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця (виключенням можуть бути випадки, коли місце проживання невідоме). Тобто звернутися потрібно до нотаріуса саме того нотаріального округу. 

На практиці ж часто трапляється так, що спадкоємці хаотично діють кожен сам по собі.

Читайте також: Процедура вступу у спадщину іноземця в Україні

Важливо! Спадкову справу вести може тільки єдиний нотаріус. Тож якщо спадкоємці діятимуть кожен окремо, то спадщина відкриється тим нотаріусом, який буде першим. 

При зверненні до нотаріуса при собі потрібно мати:

• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• документ щодо останнього місця проживання спадкодавця;
• документи, які підтверджують, що майно (спадок) справді належало спадкодавцеві;
• свої особисті документи (паспорт та ід. код спадкоємця).

Всі вищеперераховані документи наявні лише в одному екземплярі. Відповідно, вони можуть виявитись на руках лише у одного спадкоємця. Наприклад, того, хто проживав із покійним. Тобто у нього найбільше шансів відкрити спадщину у вигідного йому нотаріуса. Як діяти в таких випадках? Ідучи до “чужого” нотаріуса, варто заручитися принаймні своєю юридичною підтримкою. Юрист зможе убезпечити Вас від прийняття спадщини на менш вигідних умовах та від підписання документів з прихованим підтекстом, де Ваші права порушуються.

Черговість і фактичне прийняття спадку. 

Законодавством встановлено, що переважне право на спадок має перша черга, а друга – лише за повної відсутності будь-яких осіб, які належать до першої. І так з кожною наступною чергою: у них з’являється право на спадок, лише якщо не знайдеться осіб, з попередньої черги. Тож передусім потрібно визначити, до якої черги Ви належите.

Що таке фактичне прийняття спадщини? 

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ, якщо спадкоємець на момент відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем і у встановлені строки не відмовився від спадщини, то вважається що він її фактично прийняв. Тобто особа, яка проживала зі спадкодавцем, по спливу шести місяців із дня відкриття спадщини автоматично вважається такою, що прийняла спадщину.

Це правило може призвести навіть до того, що спадкоємцем в результаті стане особа, що знаходиться далі у черзі спадкування. 

Наприклад, зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини проживала його цивільна дружина. Вона абсолютно підпадає під критерій четвертої черги спадкування, визначеної статтею 1264 ЦК: особа, яка не менше п’яти років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім’єю. Припустимо, особи з третьої та другої черги не знали про відкриття спадщини. Тож після спливу шести місяців, особа з четвертої черги стала повноцінним спадкоємцем.

Що робити у випадку прострочення вступу в спадщину, особливо коли знайшлися фактичні спадкоємці (вступ по факту)? 

Передусім потрібно звернутися до суду. Але слід пам’ятати, що аргументи де Ви були останні пів року і чому не знали про факт смерті спадкодавця, що ще Вам завадило подати документи на прийняття спадщини, - мають бути більше, ніж вагомими. Це, наприклад, перебування в медичних закладах на тривалому лікуванні. 

Якщо суд вважатиме причину пропуску строків поважною, то зможе їх подовжити на стільки часу, скільки буде достатньо для подачі заяви відповідному нотаріусу. Звичайно, аби суд з Вами погодився, Ви маєте вірно викласти Ваші доводи в позовній заяві та надати відповідні докази. У цьому Вам можуть допомогти наші юристи, які візьмуть на себе повний супровід відстоювання Вашого законного права на отримання спадщини.

Отримання спадку - складний процес не тільки через сумний привід, але й тому, що вся процедура розтягнута у часі.