Неправильне написання прізвища в заповіті: або в суд, або на експертизу

Проблема двомовності в Україні має не тільки «високий» політичний аспект, але й більш приземлений - про який до пори до часу кожен з нас і не замислюється. Мова йде про те, як орфографічна помилка в заповіті, пов'язана з похибкою перекладу прізвища з російської на українську мову, може привести до неможливості отримання спадщини.

Справа в тому, що нерідкі випадки, коли при складанні заповіту допускаються помилки в написанні прізвища, імені чи по батькові внаслідок неуважності або через незнання того, хто його складає (в т.ч. нотаріуса). І замість української «е» з'являється українська «є», або замість «і» пишуть «и», або ж втрачають подвоєння букв. При цьому в паспорті, свідоцтві про народження та інших документах міститься інша форма написання ПІБ. Відмінність лише в одну букву майже завжди призводить до того, що після відкриття спадщини виникає питання встановлення родинних зв'язків із спадкодавцем. Так, наприклад, «Філіпов» не може успадкувати від «Філіппова», а «Вольниченко» від «Вольніченка» через відмінності в одну букву.

При цьому ті ж нотаріуси прекрасно розуміють ситуацію спадкоємців, але формально зробити нічого не можуть: різниця в одну букву є підставою для відмови в оформленні спадщини.

Виходом із ситуації може стати звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних зв'язків, але при цьому необхідно буде запастися підтверджуючими документами і залучити свідків, сплатити судовий збір і витрачати час - судовий розгляд може затягнутися.

Альтернативою ж судовому процесу може стати отримання висновку лінгвістичної експертизи про те, що «паспортні дані», що відрізняються лише однією літерою є тотожними (належать одній особі), а різниця в написанні викликана лише специфікою транслітерації або транскрібіраціі, що допускається в силу певних причин. Звичайно, такий висновок не містить висновок про спорідненість, проте чітко вказує на допустимість різного правопису одного і того ж прізвища. Як правило, нотаріуси приймають подібні висновки і оформляють спадщину. В іншому ж випадку, подібний висновок стане додатковим доказом при розгляді заяви про встановлення факту спорідненості в суді.

Таким чином, лінгвістична експертиза є альтернативою судового процесу та непоганим способом вирішення проблеми з помилками в офіційних документах в написанні ПІБ. Його перевагами є оперативність (на експертизу знадобиться день-два), передбачуваність і те, що вона навіть в разі неприйняття нотаріусом все одно стане в нагоді в суді як доказ.

Даний матеріал підготували фахівці Юридичної компанії "Правова допомога".