Обов'язки та відповідальність органів управління ГО

У будь-якої громадської організації (далі ГО) є керівні, виконавчі та контролюючі органи. Вони утворюються відповідно до чинного законодавства та Статуту.

Залежно від масштабу діяльності вашої організації та кількості учасників найвищим органом управління можуть бути:

• загальні збори; 
• конференція;
• з’їзд. 

Зазвичай такі органи збираються раз на рік і приймають найважливіші рішення для ГО, планують наступну діяльність, затверджують стратегічні цілі та напрямки, розглядають звіт про проведену роботу.

Цікаве питання: які повноваження надавати якому з керівних органів? Чи можна якось обмежити конкретні органи в їх повноваженнях?

За вирішенням таких питань до нас часто звертаються засновники громадських організацій та союзів, які хочуть подбати про свою безпеку та контроль над діяльністю організації.

Наша компанія має унікальний досвід роботи саме з громадськими організаціями різного типу в Україні. Ми пропонуємо не тільки розробку структури і реєстрацію організації, але й подальший супровід - як щодо документів, так і щодо вирішення поточних юридичних чи бухгалтерських питань ГО.

Тому ми точно знаємо, як такі питання вирішуються на практиці - сьогодні розповімо вам.

Цікаво: Звітність громадських організацій в Україні: як приймати фінансування?

Що вирішують Загальні збори та Правління ГО?

До компетенції Загальних Зборів входить:

• створення/ліквідація організації;
• затвердження Статуту, змін та доповнень до нього;
• визначення пріоритетних напрямків діяльності;
• прийняття та звільнення членів організації;
• обрання та відкликання членів Правління, Наглядової ради тощо.

Повноваження цього органу не можуть бути делегованими. Але, представляти членів ГО/ГС можуть представники на підставі доручення.

Задля злагодженої роботи організації чи прийняття стратегічних рішень може бути обрано колегіальний орган – Правління, яке може самостійно ухвалювати рішення від імені організації, наприклад, щодо:

• звільнення голови Правління;
• змін стратегії розвитку організації чи окремих проєктів;
• затвердження річного бюджету;
• звітів про діяльність організації;
• залучення ресурсів тощо.

Зверніть увагу, що коли керівний орган колегіальний, то це запобігає прийняттю рішень в інтересах окремих осіб.

Наприклад, нещодавно до нас звернулась клієнтка, основний запит якої полягав у встановленні найпростішої, але найефективнішої структури управління. Вона, як Голова організації, бажала мати можливість швидко та без зайвої бюрократії приймати рішення. Отже, наша пропозиція для неї полягала саме в одноосібному способі управління.

В одноосібному способі управління влада та прийняття рішень зосереджені в руках однієї особи – Голови організації. Цей підхід може бути ефективним в ситуації, коли організація має невеликий розмір, невелику кількість членів і вимагає швидкого та оперативного прийняття рішень. Голова організації має повну владу та відповідальність за управління організацією, що сприяє швидкому реагуванню на зміни та ефективному прийняттю рішень.

Однак, перед впровадженням такої структури управління, важливо врахувати кілька аспектів. В першу чергу, необхідно переконатись, що Голова організації має необхідні навички, досвід та компетенції для прийняття обґрунтованих рішень в інтересах організації та її членів. Також варто встановити механізми звітності та контролю за діяльністю Голови, щоб забезпечити прозорість та відповідальність.

В кінцевому підсумку, одноосібний спосіб управління може допомогти Голові організації швидко та ефективно приймати рішення, спрямовуючи всі зусилля на досягнення цілей організації. Проте, варто пам'ятати, що така структура має свої обмеження і може не підходити для організацій з великим обсягом роботи, багатьма членами чи представництвами, де колегіальний орган управління може бути більш доцільним.

Цікаво: Як ГО в Україні працюватиме з волонтерами, особливо іноземцями?

Директор/голова громадської організації: надати права чи обмежити?

Виконавчий орган ГО очолює керівник – президент, директор або голова, вони є рівнозначними по сесну. Його повноваження та їх термін, порядок призначення/звільнення, виконання повноважень у разі тимчасової відсутності прописуються у Статуті. 

Зазвичай, існують дві моделі узгодження для виконавчого органу:

• Модель без обмежень повноважень. В цій моделі голова має повну виконавчу владу і здійснює представництво органу без обмежень. Всі рішення та дії приймаються без необхідності погодження з іншими органами.
• Модель з обмеженнями. У цій моделі встановлюються певні обмеження щодо повноважень голови виконавчого органу. Деякі дії або рішення можуть потребувати попереднього погодження з іншими органами або підпорядковуватися певним лімітам. Наприклад, придбання нерухомості або рухомого майна понад певну суму може вимагати затвердження Загальними зборами органу, а відчуження майна також може потребувати погодження.

Введення наглядової ради або інших контролюючих органів. Ця модель передбачає створення наглядової ради або інших органів, які здійснюють контроль та нагляд за діяльністю виконавчого органу. Наприклад, деякі рішення голови можуть вимагати погодження з головою наглядової ради.

Важливо пам'ятати, що обмеження в діяльності виконавчого органу повинні бути адекватними. Надмірні обмеження можуть призвести до паралізування роботи органу, особливо якщо кожне звичайне фінансове операційне рішення потребує великої кількості підписів або погоджень. Ефективне управління передбачає збалансований підхід до обмежень та контролю, забезпечуючи необхідний рівень відповідальності.

До прикладу до нас звернувся клієнт, який мав намір створити Громадську організацію з метою закупівлі та передачі автомобілів до дитячих будинків. Однак, вони не мали достатнього розуміння щодо правильної організації роботи ГО, зокрема відносно своїх цілей.

У першу чергу, вони прагнули до прозорості та демократичності в діяльності організації. Для них було надзвичайно важливо забезпечити захист від зловживань влади на керівних посадах та від розкрадання коштів. Тому ми запропонували їм використати колегіальний спосіб управління, в якому Голова повинен був погоджувати свої рішення з іншими членами організації.

Для досягнення цієї мети, ми внесли розумні обмеження на роль керівника організації та чітко визначили повноваження правління в статуті. Цей підхід дозволив нам розвіяти всі сумніви, які виникли у засновників, та забезпечити прозорість прийняття важливих рішень для організації.

Крім того для забезпечення прозорості та демократичності, ми також рекомендували їм регулярно проводити загальні збори членів організації, на яких будуть обговорюватись важливі питання та прийматись колективні рішення. Для цього, ми порадили встановити систему голосування, де кожен член має рівну можливість висловити свою думку та прийняти активну участь у процесі прийняття рішень.

Розібратись з такими важливими, але складними нюансами допоможуть наші спеціалісти, які мають багаторічний досвід роботи у цій сфері. Також ми розробимо головний документ вашої організації - Статут.

У ГО може бути декілька керівних посад, однак керівник має бути лише один. Саме його дані вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але це не означає, що ця особа буде мати найбільші повноваження.

При роботі з кожним конкретним кейсом, ми допомагаємо обрати саме ту структуру органів управління громадської організації, яка повністю відповідає інтересам засновника. Ми допомагаємо визначитись, чи варто впроваджувати ревізійні органи (наглядову раду), роз'яснюємо, чому це напряму залежить від цілей, специфіки та масштабів діяльності ГО.

Вартість реєстрації громадської організації чи союзу тут.

Подумайте про захист своєї організації ще до її створення. Звертайтесь до нас!

Наша компанія також надає подальший супровід діяльності неприбуткових організацій. Деталі тут.