Визнання угод недійсними: пірамідальні схеми як нечесна підприємницька практика

Сьогодні нерідкі випадки придбання споживачами товару шляхом участі в пірамідальних схемах, коли організатор піраміди, не витрачаючи власні кошти, лише надає "право" або створює умови для отримання "права" споживачеві на отримання обумовленого товару і акумулює відповідні внески учасників піраміди.

Фактично, внески, оплачувані споживачем, йдуть на придбання товару тими споживачами, які знаходяться вище нього в пірамідальній схемі, а йому надходять вже внески тих, хто прийшов у схему пізніше (іншими словами, знаходиться далі від вершини піраміди). При цьому споживач сплачує організатору піраміди не за отримання товару, а фактично за можливість отримання права на купівлю товару, яке надається не за рахунок організатора піраміди, а за рахунок залучення інших споживачів та їх коштів до такої ж схеми. Піраміда не може існувати без постійного залучення нових споживачів, а коли цей приплив припиняється, всі споживачі, що знаходяться у «підніжжі» піраміди не просто залишаються ні з чим, а ще й в мінусі - вони-то свої внески зробили.

Застосування пірамідальних схем при здійсненні підприємницької діяльності заборонено, оскільки це є однією з форм нечесної підприємницької діяльності, яка вводить в оману.

Однак є приклади, коли пірамідальні схеми маскують під законну господарську діяльність. У таких випадках споживачам необхідно бути дуже уважними і враховувати наступні моменти.

Така діяльність підприємства повинна відповідати законодавству України у сфері надання фінансових послуг, оскільки суб'єктом господарювання залучаються та акумулюються грошові кошти споживачів. Таким чином, у суб'єкта господарювання повинна бути відповідна ліцензія. Оскільки діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, передбачає обов'язкову наявність ліцензії, без якої правочин, на підставі ч. 1 ст. 227 ЦК України, може бути визнаний недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Угоди, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів"). Оскільки недійсність такої угоди встановлена Законом, то з урахуванням ст. 215 ЦК України, такий правочин є нікчемним і визнання її недійсною в судовому порядку чинним законодавством не вимагається і на перший погляд звертатися до суду немає необхідності.

Однак потреба у зверненні до суду для встановлення факту нікчемності правочину може виникнути, зокрема, у випадку, коли сторони угоди виконали певні дії, обумовлені такою угодою (здійснили оплату, передали річ тощо). У такому разі з метою застосування правових наслідків, пов'язаних з недійсністю угоди (повернути сплачені грошові кошти), необхідно звертатися до суду, оскільки в добровільному порядку домогтися позитивного результату практично неможливо.

Але, слід зазначити, що, незважаючи на наявність прямої заборони на використання пірамідальних схем при здійсненні підприємницької діяльності, судова практика дуже багатогранна. Аргументуючи відмову в задоволенні позову, суди застосовують зокрема, принцип свободи договору, презумпцію правомірності договору, визначають, що діяльність підприємства має характер посередницької діяльності і не бачать застосування пірамідальної схеми в укладених угодах. Однак до таких відмов найчастіше приводить необгрунтованість позовних вимог споживачів.

У той же час є і позитивна практика, зокрема, постановою від 23 травня 2012 Верховна Суд України встановив, що діяльність підприємства з реалізації системи "Кар Кредит" є такою, що вводить споживача в оману шляхом використання пірамідальної схеми і скасував рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову.

До того ж варто відзначити деякі законодавчі ініціативи в питаннях захисту прав споживачів. Так, Кабінетом Міністрів України підготовлено проект Закону "Про заборону фінансових пірамід в Україні", яким пропонується ввести кримінальну відповідальність за застосування в підприємницькій діяльності пірамідальних схем. Проте по сьогоднішній день цей проект не зареєстрований у парламенті і коли він буде прийнятий поки незрозуміло.

Що ж стосується правових наслідків, які пов'язані з недійсністю угоди, то за загальним правилом, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути все, що вона одержала на виконання такої угоди - двостороння реституція. А в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, на сьогодні практика розгляду судами справ з питань захисту прав споживачів, яких ввели в оману шляхом застосування забороненої підприємницької діяльності, дуже різноманітна. Однак вивчення та аналіз ситуації, яка склалася між споживачем і контрагентом, аргументований і професійний підхід до складання процесуальних документів забезпечить можливість належного захисту в судовому порядку прав споживача.