ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваЗахист прав споживачів: ВСУ окреслив коло позивачів і випередив помилки на стадії подачі позову

Захист прав споживачів: ВСУ окреслив коло позивачів і випередив помилки на стадії подачі позову

Просмотров: 4630

Якщо Вам необхідна детальна консультація або допомога у захисті прав споживача, зв'яжіться з нами.

Ринок товарів і послуг на сьогодні наповнений широким асортиментом товарів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Але, на жаль, деякі з них не відповідають вимогам щодо якості, встановленим законодавством, а інші - не відповідають очікуванням і потребам споживачів. Результатом такої невідповідності є численні конфлікти між підприємцями і споживачами, які нерідко переростають у судові розгляди, спрогнозувати хід і результат яких часом досить важко через різну судову практику. Лист ВСУ від 01.02.2013 р. був покликаний узагальнити цю судову практику і, тим самим, уніфікувати її, основні положення Листа будуть корисні і споживачам, і підприємцям.

Хто може подавати позови про захист прав споживачів?

Згідно з пп. 22 ч. 1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» під споживачем розуміється фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Виходячи з цього, на думку ВСУ, якщо громадянин купує товар як найманий працівник чи як підприємець або фактично використовує його для підприємницької діяльності, то на нього не поширюються норми Закону «Про захист прав споживачів».

Не застосовуються його норми і в тому випадку, якщо:

  • продавцем товарів, робіт або послуг є не підприємство або ФОП, а громадянин;
  • набувачем товару (роботи, послуги) є підприємство, установа чи організація;
  • продавець товару не є стороною договору, укладеного зі споживачем (наприклад, позови споживачів до агентів або інших комерційних представників);
  • продавець товару не виступає як СПД, що є виробником товару, виконавцем робіт або послуг (наприклад, при продажу юридичною особою нежитлового приміщення фізичній особі або іншого майна, що перебувало в його власності або володінні).

У цих випадках позови про захист прав споживачів подаватися не можуть.

У той же час, якщо СПД набував товар з метою використати його у підприємницькій діяльності, але фактично використовував для власних побутових потреб (або навпаки), то до нього можуть бути застосовані норми Закону «Про захист прав споживачів», якщо він використовував майно для особистих потреб. Більше того, ВСУ вважає правильною практику, виходячи з якої норми Закону «Про захист прав споживачів» поширюються на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокатів, нотаріусів, арбітражних керуючих, оцінювачів та інше). Отже, такі особи також можуть подавати позови про захист прав споживачів.

Позивачами у справах про захист прав споживачів також можуть бути органи Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та громадські організації споживачів. Причому останні, на думку ВСУ, можуть подавати позови навіть щодо споживачів, які не є їх членами, а також з метою захисту необмеженого кола споживачів. Крім того, право на звернення до суду з позовом про захист прав споживача має будь-який споживач, незалежно від того, вступав він в договірні відносини з продавцем чи ні.

Куди подаються позови про захист прав споживачів?

Споживачі, їх громадські організації та органи захисту прав споживачів можуть подавати позови про захист прав споживачів до загальних судів у порядку цивільного судочинства. Такий висновок ВСУ заснований на вищезгаданому визначенні поняття «споживач», а також положеннях ст. 12 ГПК і статтях 24 - 28 Закону «Про захист прав споживачів».

У порядку адміністративного провадження загальними судами розглядаються позови проти органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, що встановлюють критерії та умови надання послуг (продажу товарів) і які можуть застосовувати санкції до порушників споживчого законодавства. Наприклад, в адміністративному порядку повинні розглядатися позови до обласних відділень НКРЕ органів з захисту прав споживачів і до інспекцій з контролю за цінами.

Позовні заяви у справах про захист прав споживачів подаються за вибором позивача до місцевих судів:

  • за зареєстрованим місцем проживання споживача;
  • за місцем знаходження відповідача;
  • за місцем нанесення шкоди;
  • за місцем виконання договору.

Виняток становлять позови, що стосуються нерухомого майна та позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів (багажу, пошти) або пасажирських перевезень. Виходячи з того, що згідно ст. 114 ЦПК ці позови підпадають під норми про виключну підсудність, вони можуть розглядатися тільки за місцем знаходження відповідно нерухомого майна та перевізника. Правда, цей виняток не стосується позовів до іноземних авіаперевізників. Згідно Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень позови споживачів до авіаперевізникам можуть бути подані як до суду за місцезнаходженням перевізника (місцем його основної діяльності), так і за місцем призначення перевезення або за місцем, де знаходиться комерційне підприємство - посередник в укладенні договору (за вибором позивача).

Коментар підготовлений юристами ЮК "Правова допомога".


Просмотров: 4630
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Представництво в загальних судах
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала