Глобальна мінімальна ставка податку (Pillar Two OECD): адаптація компаній до нових правил

Ініціатива щодо запровадження глобальної мінімальної ставки корпоративного податку у розмірі 15%, розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) у рамках так званого "Pillar Two", продовжує активно впроваджуватися. Ця реформа є важливим кроком у боротьбі з ухиленням від сплати податків і є частиною широкої глобальної податкової політики, націленої на запобігання розмиванню податкової бази та виведенню прибутку на низькоподаткові юрисдикції. Однак її реалізація викликає безліч питань, пов'язаних з тим, як компанії адаптуватимуться до нових правил.

Саме тут наша компанія може надати вам експертизу та підтримку. Наші юристи, які мають глибокі знання в галузі міжнародного оподаткування, готові допомогти вам розібратися у питанні нової податкової політики та, за необхідності, розробити для вас ефективну стратегію адаптації під нові умови. У цій статті ми розглянемо ключові аспекти глобальної мінімальної ставки податку, особливості впровадження ініціативи та можливі кроки компаній для відповідності новим вимогам.

Цікаво: Хто має надавати звіт про КІК у 2024 році?

Нові правила оподаткування для міжнародного бізнесу: як адаптуватись до Pillar Two?

Глобальна мінімальна ставка податку спрямована на боротьбу з агресивним податковим плануванням, коли великі транснаціональні корпорації переміщують прибуток у юрисдикції з низькими податками або без них, що дозволяє значно знизити податкові зобов'язання. Ініціатива OECD щодо Pillar Two встановлює мінімальний рівень оподаткування у розмірі 15% для компаній з глобальним прибутком вище за певний поріг. Таким чином, до основних цілей цієї реформи можна віднести запобігання податковій конкуренції між країнами, захист податкових баз високоподаткових юрисдикцій, забезпечення справедливості та прозорості в оподаткуванні.

OECD встановила, що правило про мінімальну податкову ставку 15% стосуватиметься не всіх компаній, а компаній з річним глобальним доходом, що перевищує 750 мільйонів євро. При цьому поріг розраховується на основі консолідованої глобальної виручки групи компаній. Це означає, що поріг стосується не лише окремих юридичних осіб, а й усієї корпоративної групи, якщо вона складається з кількох компаній у різних юрисдикціях.

Ініціатива щодо Pillar Two заснована на двох ключових компонентах:

• Правило включення доходу (Income Inclusion Rule, IIR): Це правило дозволяє країнам стягувати додатковий податок з компаній, які сплачують менше ніж 15% податків в інших юрисдикціях.
• Правило мінімальної ставки (Undertaxed Payments Rule, UTPR): Це правило спрямоване на недопущення виведення прибутку в низькоподаткові юрисдикції та дозволяє стягувати податок з компаній, які здійснюють платежі до країн з нижчими податковими ставками (тобто, коли компанії перерозподіляють прибуток між своїми підрозділами у різних країнах, вибираючи ті юрисдикції, де податкова ставка значно нижча).

Здебільшого зобов'язання щодо виплати додаткових податків у рамках правила мінімальної ставки (UTPR) покладаються на материнські компанії. Це з тим, що саме материнська компанія відповідає за загальні податкові зобов'язання всієї групи компаній, включаючи дочірні компанії, які у різних юрисдикціях.

Таким чином, насамперед материнська компанія зобов'язана стежити за тим, щоб податкова ставка, сплачена по всій групі компаній, відповідала мінімальному рівню 15%. Якщо одна з дочірніх компаній у будь-якій країні сплачує податок нижче за цю ставку, материнська компанія зобов'язана сплатити додатковий податок, щоб компенсувати “недооподаткування”. Водночас, якщо країна, де зареєстрована материнська компанія, ще не запровадила правила UTPR, інші країни можуть застосувати свої аналогічні правила для того, щоб компенсувати “недооподаткування”.

Цікаво: Які звіти здаються іноземним представництвом в Україні?

Що потрібно знати про впровадження Pillar Two: приклад з офшорними активами

Приклад – як працюватиме практично Pillar Two (розглянемо технологічну компанію з офшорними активами).

Вихідні дані: міжнародна технологічна компанія, зареєстрована в країні Х (де податкова ставка становить припустимо 30%), створила філію в країні Y, відомої своїми низькими податковими ставками (наприклад, в офшорі, де немає податків). Компанія Х переказує значну частину своїх доходів від ліцензій (роялті) на інтелектуальну власність у країну Y, щоб скористатися низьким податком. Наслідки:

• До впровадження UTPR: компанія Х могла б мінімізувати свої глобальні податкові зобов'язання, спрямовуючи доходи від ліцензій у країну Y. У результаті значна частина прибутку компанії оподатковувалася б за нульовою ставкою, що знижує її загальні податкові зобов'язання.
• Після впровадження UTPR: країна X, де зареєстрована материнська компанія, тепер може стягувати додатковий податок на прибуток, отриманий у країні Y, оскільки вона оподатковувалась за ставкою нижче 15%. В даному випадку країна X стягує додатковий податок, щоб доходи компанії в країні Y оподатковувалися як мінімум за глобальною мінімальною ставкою 15%.

Важливо, що правило Pillar Two буде запроваджено поетапно, починаючи з 2024 року. А саме, у 2024 році очікується початок запровадження Income Inclusion Rule (IIR); а з 2025 року планується повноцінне впровадження UTPR. Багатьом юрисдикціям потрібен час для адаптації своєї податкової системи до нових міжнародних стандартів. Поетапне впровадження правил UTPR та IIR дає країнам час на підготовку законодавства та процесів контролю.

Таким чином, компаніям, які ведуть бізнес у міжнародній площині, саме час адаптуватись до нових умов. Зокрема, вбачаються необхідні наступні кроки:

• Оцінка поточних податкових зобов'язань: компанії повинні провести ретельний аналіз своїх податкових операцій, щоб визначити, де їх ставки податку можуть виявитися нижчими за новий поріг.
• Зміна корпоративної структури: у деяких випадках компанії можуть бути змушені реорганізувати свої операційні та юридичні структури, щоб оптимізувати свої податкові зобов'язання відповідно до нових вимог.
• Розширення податкової звітності: запровадження мінімальної ставки податку вимагатиме від компаній більш детального та прозорого податкового обліку, що може включати розширення обсягу інформації, що надається по країнах, де ведеться бізнес.
• Вплив на прибуток та інвестиції: нові податкові правила можуть вплинути на чистий прибуток компаній, що, в свою чергу, може змінити їхні інвестиційні плани та підходи до ведення бізнесу у певних юрисдикціях.

Цікаво: Як подати декларацію на прибуток представництва в Україні?

Глобальна податкова реформа: як адаптувати ваш бізнес до нових правил?

Очікується, що ініціатива щодо глобальної мінімальної ставки податку стане важливим елементом у міжнародній податковій політиці на найближчі роки. Хоча реформа спрямована на справедливий розподіл податкових зобов'язань між країнами, для бізнесу вона представляє серйозний виклик щодо адаптації та перегляду корпоративних стратегій. Деякі компанії вже розпочали впровадження змін, але для багатьох транснаціональних корпорацій процес адаптації лише починається. Важливо, щоб бізнес оперативно реагував на зміни та проводив необхідні реформи у своїй податковій політиці, щоб мінімізувати ризики та забезпечити відповідність новим вимогам.

У свою чергу країни-учасниці OECD повинні продовжувати працювати над деталізацією та роз'ясненням нових правил, щоб допомогти бізнесу адаптуватися до нової реальності. За таких глобальних податкових змін наша юридична компанія пропонує свою експертну підтримку. Ми розуміємо всі складнощі, з якими стикається бізнес, та готові запропонувати індивідуальні рішення для ефективної відповідності новим вимогам. Співпрацюючи з нами, ви отримаєте надійного партнера, який допоможе вашому бізнесу впевнено адаптуватися до змін та зберегти свої позиції на ринку.

Звертайтеся до нас сьогодні — ми допоможемо вам пройти через ці реформи максимально вигідно.