Які контракти знадобляться для ведення діяльності у сфері IT в Україні?

Правильне оформлення договірних відносин із клієнтами (замовниками) та фахівцями, тобто вибір необхідних контрактів, залежить від специфіки та масштабності IT компаній.

Найпопулярнішими в Україні є сервісні компанії, тобто ті, формат роботи яких зазвичай B2B (Business to Business). Такі компанії надають послуги з розробки програмного забезпечення (софту) на замовлення інших компаній.

Основний склад сервісних компаній - це в основному розробники, приблизно 90% всіх фахівців. Масштабування такого бізнесу залежить від кількості проектів і, відповідно, кількості найнятих розробників які працюватимуть над цими проектами.

Сьогодні ми поговоримо про те, які контракти та договори знадобляться для безпечної роботи сервісних та інших типів IT компаній в Україні.

Усі умови контрактів із замовниками (клієнтами), партнерами повинні перетинатися з умовами контрактів із розробниками (“дзеркалити умови”).

Договори (угоди) в ІТ сфері умовно можна поділити на ті, що захищають комерційні інтереси компанії та ті, що регулюють відносини між замовниками (клієнтами) та розробниками, в рамках певного замовлення/проекту.

Цікаво: Податкова оптимізація IT-проектів в Україні під час роботи з іноземними Клієнтами

Контракти, що захищають комерційні інтереси IT компанії

NDA - Non-disclosure Agreement Agreement - угода про нерозголошення конфіденційної інформації, комерційної таємниці, що належить компанії. Ми вже докладно писали про те, як укласти такий контракт тут.

NCA — Non-compete Agreement - Угода про неконкуренцію, яка забороняє працівнику (розробнику) працевлаштовуватися в компанії, що займаються аналогічною діяльністю, або брати участь у проектах, що є аналогічними проектам компанії замовника, та можуть з ним конкурувати.

Далеко не всі компанії замислюються про такий договір або сприймають проблему серйозно, а дарма. Ми стикалися із ситуацією, коли IT компанія займалася розробкою специфічного продукту, який був головним активом цієї компанії. Компанія уклала договір з розробником (ФОП) та не уклала NCA. У процесі роботи компанія навчила цього фахівця специфічним знанням та навичкам, передала всю комерційну інформацію, а розробник у фіналі роботи над проектом, забрав усі розробки та зміг їх монетизувати на свою користь.

NCA має максимально обмежувати в строках, на які заборонено конкурувати, сфері, а також географічно. У NCA має бути чітке визначення, що означає конкуруючий бізнес, детально прописані конкуренти (з ким заборонено співпрацювати у будь-якій формі). Також умови NCA повинні відповідати вимогам юрисдикції країни, на яку поширюватиметься його дія. Наприклад, у деяких європейських країнах за умовами NCA угоди, IT компанія має виплатити винагороду розробнику за утримання від роботи на конкурентів за весь період утримання.

NSA - Non-solicitation Agreement - Угода про непереманювання, яка забороняє підряднику, компанії конкуренту та/або пов'язаними з ними третім особам, переманювати співробітників компанії замовника (роботодавця).

При складанні цієї угоди із замовником необхідно укласти з розробником (командою), які працюють над його проектом, угоди NCA, які прямо забороняли б їм конкурувати. Інакше вони зможуть добровільно перейти до конкурентів, оминаючи NSA.

Договори, які регулюють відносини між замовниками та IT розробниками

Вибір форми контракту з Клієнтами залежить від обраної моделі співробітництва:

• Fixed Price (фіксована ціна);

• Time & Material (оплата поетапна, не визначено кінцевої вартості);

• Dedicated team (Cost plus) (замовник повністю управляє командою та оплачує їх роботу та фіксований % IT компанії за використання її розробників).

Від обраної моделі залежить ціна та розподіл ризиків співпраці, про всі моделі детально тут.

Ризики, які необхідно врахувати під час виборів окремих моделей співробітництва:

Fixed Price - ризикований для довгострокових і масштабних проектів, тому що потрібно дуже детально розписати всю етапність проекту наперед (на місяць, на рік, а то й на два роки). У цій моделі ризиків більше у IT компанії, оскільки потрібна правильність розрахунку часу та ресурсів для виконання замовлення, і у разі некоректного їх розрахунку, IT компанія покриває ці ризики власним коштом.

Порада: при розрахунку бюджету проекту, у суму замовлення варто закласти суму на покриття таких ризиків.

Time & Material – ризики на клієнті (замовнику). Він повинен розрахувати сили свого бюджету та ризики виходу за його рамки, залежно від складності та масштабності проекту.

Поговоримо докладніше про можливі види договорів із розробниками та Клієнтами компанії.

Цікаво: Як релокейтити в Україну свою IT команду?

Договори на розробку програмного забезпечення: їхня відмінність від стандартних договорів про надання послуг

Традиційно IT компанії працюють за договором Software Development Agreement (Договір на розробку софту) або через договори послуг (Master Service Agreement, Service Agreement тощо), у яких вказані загальні умови співробітництва та технічні завдання.

SDA містить загальні умови договору, які зазвичай залишаються незмінними. Крім того, SDA є безстроковою угодою, і діє до виконання всіх зобов'язань сторін. А ось термін цих зобов'язань визначається у техзавданні до нього.

Технічне завдання (як невіддільна частина Договору послуг) Statement of Work (SoW) має відображати ту модель, яку замовник та розробник обрали для співпраці.

Для кожної моделі співробітництва SoW має містити свої ключові умови, без яких IT компанія може втратити дохід.

Ось що SoW має містити, наприклад, для моделей T&M та DT:

• максимально детальний опис проекту (продукту), технічну його частину та умови оплати;

• чек-лист результатів виконаних послуг, розробленого проекту чи його частини;

Як це буває: у техзавданні не було визначено критерії успішності, за якими частина проекту вважалася виконаною. Клієнт тягнув з оплатою, а потім взагалі відмовився сплатити за частину проекту, посилаючись на те, що йому не подобається якість цього софту. Передплата за проект не покрила ці ризики, і IT компанія втратила витрати на оплату роботи розробників.

• склад команди (hard skills – професійні навички кожного розробника та їх імена);

• права клієнта на зміну розробника (за який термін клієнт попереджає про бажання замінити когось із команди, критерії заміни, погодження проведення клієнтського інтерв'ю);

• право сторін та порядок внесення змін до вже розпочатого проекту;

• порядок надання звітів за виконану роботу та витрати на їх формування;

Як це буває: IT компанія не включила до бюджету проекту витрати на формування та надсилання звітів, а за довгий період роботи над проектом на це пішов чималий час спеціаліста. Вийшов конфлікт інтересів - час розробника витрачено не на предмет замовлення.

• право або заборона на викуп команди замовником тих розробників, які працювали над проектом (умови та ціна викупу такого замовника);

• залучення замовника - порядок комунікації з клієнтом та включення його до процесу;

Як це буває: припустимо клієнт іноземець (різниця у часі 12 годин) - комунікація з ним ускладниться, якщо не буде домовленості, коли він повинен перевіряти месенджери. А це може негативно впливати на загальний дедлайн проекту.

• використання баз відкритих кодів за згодою із клієнтом. Клієнт повинен бути в курсі, дати свою згоду на використання розробником кодів із відкритих баз, а також знати умови використання таких кодів.

Договори з розробниками: вибрати трудовий договір чи Договір із фізичною особою підприємцем?

Працюючи з IT фахівцями розробниками, вам потрібно правильно зафіксувати стосунки з ними. Це можна зробити через трудові договори, але більшість IT компаній в Україні вважають за краще працювати з розробниками через договори цивільно-правового характеру (ЦП).

Плюси роботи з розробником за формою ЦП як з ФОП – це зменшення податкового навантаження та уникнення бюрократії трудових відносин. Але у виборі такої форми співробітництва є ризики визнання такого договору трудовим, і як наслідок – донарахування податкових зобов'язань та накладення штрафів.

Критерії за якими Держпраці може визнати договір із ФОП трудовим:

• у договорі описаний процес трудової діяльності та її організація;

• договір містить правила внутрішнього трудового розпорядку;

• у договорі зазначено певну кваліфікацію, професію, посаду розробника;

• розробнику гарантують заробітну плату, гарантії, пільги, компенсації.

Основні важливі відмінності ЦП договору від Трудового:

• у ЦП Договорах має відображатись результат роботи, а не процес;

• розробник несе відповідальність за організацію своєї роботи за Договором та виконує її на власний ризик;

• за ЦП Договором оплачується результат роботи, а відносини сторін обмежуються виключно виконанням роботи, передачею її результатів та оплатою цього результату.

Окрім інших контрактів, ІТ компанії іноді використовують Invoice (інвойс) для прямої оплати як аналог контракту, але ми не рекомендуємо користуватися такою формою договору, оскільки вона не містить всіх його істотних умов.

Цікаво: Як організувати договір публічної оферти?

Повний набір договорів, який знадобиться IT компанії для роботи в Україні, може складатися з 10-15, а то й більше позицій. Ми пропонуємо оптимальне рішення: розробку проектів усіх документів для роботи вашої компанії.

Маючи свої розроблені форми договорів, ви отримаєте свій стандартизований процес роботи.

Ви хочете бути повністю готові та захищені під час ведення бізнесу у сфері IT в Україні? Звертайтесь до нас! Ми допоможемо як із розробкою необхідних договорів, так і з вирішенням більших юридичних питань.

Не знайшли відповідь на своє запитання?

Все про діяльність IT компаній в Україні тут.