Чим відрізняється облік та звітність іноземної компанії від обліку та звітності юрособи-резидента?

Доступної інформації про облік та звітність юрособи-резидента у відкритих джерелах більш ніж достатньо. Головне не потонути у цьому інформаційному морі.

Ключовий момент тут наступний: форму обліку та звітності диктує податковий статус юрособи та те, які податки сплачує ця юрособа. Наприклад, юрособа на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, із найманими співробітниками та нерухомістю на балансі подає звітність з податку на прибуток, фінансову, з ПДВ, із зарплатних податків, з податку на нерухомість.

Коли йдеться про іноземну компанію, то, як правило, мається на увазі представництво або юрособа з іноземною участю. Сьогодні ми відповімо на питання, як звітність та облік відрізняються для них.

Цікаво: Як правильно сплатити податок на прибуток?

Звітність та облік представництва чи компанії з іноземним капіталом в Україні

Представництво може вести господарську діяльність, якщо це постійне (або як ще називають комерційне) представництво. Або ж воно може бути представницьким офісом, який укладає договори, збирає інформацію, зберігає документи, загалом виконує допоміжну функцію - тоді це непостійне представництво. Звісно, ??у першому випадку, на розрахунковий рахунок надходитиме виторг, тоді як у другому - лише фінансування від нерезидента утримання непостійного представництва.

Тобто, нерезидент може вести бізнес в Україні як через свою, так звану "філію" - постійне представництво або заснувавши тут юрособу з іноземним капіталом. Різниця у тому, що постійне представництво постає як структурний підрозділ іноземної компанії з окремим банківським рахунком, а компанія, заснована іноземною юрособою – повноцінна самостійна юрособа.

З січня 2021 року компанія нерезидент має стати на облік у тій податковій, де зареєстроване представництво. Це означає, що з точки зору обліку та звітності, і дочірня компанія і представництва перебувають практично в рівних умовах.

Відмінності в їх діяльності існують, але вони знаходяться в іншій площині, ніж облік та звітність, наприклад:

  • представництву не потрібно отримувати дозволи на працевлаштування для своїх іноземних співробітників, а юрособі з іноземним капіталом – необхідно;

  • представництво може використовувати торгову марку, а юрособі - потрібно придбати ліцензійну угоду;

  • представництво без проблем може перевести свій прибуток до головного офісу, а юрособа буде зобов'язана виплатити дивіденди та утримати податок на репатріацію.

Але при цьому, реєстрація та постановка на облік представництва значно дорожче і складніше, ніж заснування нової компанії з засновником-нерезидентом.

Таким чином, вибираючи між комерційним представництвом та новоствореною компанією з іноземним капіталом, у більшості випадків, економічно вигідний другий варіант.

Оскільки нерезиденти, починаючи вести бізнес в Україні, переважно наймають на роботу громадян України, тобто великої економії на дозволах на працевлаштування не буде.

Щодо податку на репатріацію, то тут набирає чинності угода про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами, а, отже, є можливість для податкової оптимізації. Крім того, у процесі господарської діяльності статус комерційного представництва може підвищувати апетит у контролюючих органів.

Щоразу, розробляючи план виходу на ринок України для наших іноземних Клієнтів, ми зважуємо всі плюси та мінуси, та приміряємо їх на ту схему бізнесу, що обирає для себе наш Клієнт. Після цього рекомендуємо саме той варіант, який буде для нього оптимальним.

Цікаво: Бізнес-планування для іноземного бізнесу в Україні

Облік та звітність іноземної компанії та компанії резидента в Україні

Порівнюючи правила бухгалтерського обліку та звітності для іноземної компанії та для компанії-резидента, принципових відмінностей не існує. Юрособи з іноземними інвестиціями сплачують податки за українським законодавством, на тих самих умовах, що й українські компанії.

Але! Ст.11 Закону України “Про режим іноземного інвестування” декларує державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зокрема якщо іноземний засновник вирішив припинити свою діяльність, він має право повернути свої інвестиції протягом 6 місяців без сплати мита.

Кілька років тому одна іноземна медична компанія, розширюючи географію свого бізнесу, зареєструвала в Україні юрособу зі 100% іноземним капіталом. До статутного фонду було заведено дороге медичне обладнання через ввезення на митну територію України. Слід зазначити, що згідно з Митним кодексом, ввезення нерезидентом майна до статутного капіталу юрособи з іноземними інвестиціями (ІІ), звільняється від сплати мита, тоді як купівля за кордоном звичайною юрособою не мала б такого привілею.

Щоб розділити ризики та вберегти ввезене майно, паралельно було відкрито медичну клініку – повністю українське ТОВ, яке призначалося для ведення операційної діяльності без наявності власного обладнання. Обладнання, що було на балансі компанії з ІІ, було передано в оренду клініці. Тобто, у разі серйозних претензій чи судових розглядів у ході діяльності медичної клініки було виключено можливість значних матеріальних чи фінансових втрат.

Узагальнюючи всі плюси та мінуси, найчастіше найбільш оптимальна форма ведення іноземного бізнесу – це установа юридичної особи з іноземними інвестиціями. Але, можливо, в тандемі з іншими організаційними формами можна досягти синергетичного ефекту, тому бажано проконсультуватися з фахівцями та вибрати найкраще рішення.

Якщо ви бажаєте отримати найкраще рішення для себе, переходьте на наші сторінки послуг:

Реєстрація іноземного бізнесу в Україні.

Бухгалтерське обслуговування бізнесу.

Дата публікації: 04/07/2022

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму: