Як реагувати на запити податкової про надання інформації

До нас звернувся клієнт – непостійне представництво іноземної компанії – з проханням надати консультацію та розібратись щодо отриманого ними запиту від податкового органу в рамках статті 73 Податкового кодексу України. Клієнтом було поставлено задачу щодо отримання письмової консультації, мета якої – розібратися з подальшими діями, як реагувати на запит податкової, яким чином відповідати та які наслідки можуть бути приховані за отриманим запитом.

Зокрема, для клієнта були нагальними такі питання:

• Чи зобов'язані вони відповідати на запит податкової?
• Чи потрібно проводити представництву реєстрацію платника податку на прибуток, враховуючи, що представництво не здійснює господарську діяльність на території України?
• Які ризики виникають в разі надання або ненадання відповіді податковій?

Після аналізу запиту податкової наша команда юристів склала детальну письмову консультацію, яка вичерпно відповідала на всі питання, що турбували Клієнта. Завдяки понад 10-річному досвіду в галузі податкового права, ми розробили алгоритм дій, враховуючи “зачіпки” та можливі нюанси ситуації. Адже наша мета – ефективна швидка реакція та безпека клієнта. 

Отже, які саме ми надали відповіді на те, як реагувати на запити податкової саме у такій ситуації?

Цікаво: Як подати декларацію на прибуток представництва в Україні?

Чи зобов’язані надавати відповідь на запит податкової?

Провівши аналіз запиту податкового органу, Клієнту було рекомендовано надати відповідь на запит, з огляду на такі важливі аргументи:

1. Ненадання відповіді має критично негативні наслідки у вигляді застосування до Клієнта штрафної санкції за ненадання або надання документів не у повному обсязі, оскільки в розумінні ст. 73 Податкового кодексу України такий запит для клієнта є обов’язковим, при відповідності такого запиту вимогам зазначених у п.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
2. Ненадання відповіді на запит в порядку ст. 73 Податкового кодексу є підставою для проведення податкової перевірки.

Крім того, було встановлено, що запит податкового органу не містить печатки, а це у розумінні пп.4. п.3 ст. 73 Податкового кодексу України дає підстави Клієнту не відповідати на такий запит, так як вважається таким, що складений з порушенням вимог визначених Податковим кодексом України.

Однак, з метою мінімізації ризиків у вигляді застосування необґрунтованої штрафної санкції за ненадання відповіді на запит, а також ймовірного ініціювання контролюючим органом проведення позапланової перевірки за наслідками відмови у надані запитуваної інформації, клієнту було рекомендовано відповідь надати, при цьому зазначивши про наявність такої обставини, як відсутність печатки.

Таким чином клієнт продемонстрував податковій, що він є добросовісним платником податків, та готовий, не дивлячись на недоліки запиту, надати відповідь на поставлені у запиті питання.

Цікаво: Які звіти здаються за іноземним представництвом в Україні?

Чи потрібно проводити представництву реєстрацію платника податку на прибуток, якщо воно не здійснює господарську діяльність на території України?

Нашою командою, на підставі аналізу норм Податкового кодексу України, було надано відповідь, що проводити реєстрацію платника податку на прибуток не потрібно, аргументуючи наступним:

1. Норми Податкового кодексу України не дають визначення “непостійне” представництво, абзацом третім підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 ПК чітко передбачено, що до постійних представництв не відноситься, зокрема, утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
2. Умовою для визначення представництва нерезидента як постійного та отримання ним статусу платника податку є здійснення представництвом підприємницької діяльності нерезидента в Україні.
3. Для розмежування “постійного” представництва від “непостійного” (некомерційного) слід виділити ключові характеристики, які слугують підставою для їх розмежування. Насамперед діяльність некомерційного представництва має виключно підготовчий або допоміжний характер щодо діяльності материнської компанії і має бути відмінною від статутних функцій материнської компанії. 
4. Діяльність позивача на території України є відмінною від діяльності Компанії та має виключно допоміжний характер.

Отже, діяльність Клієнта (Представництва) не підпадає під визначення “постійного представництва”, наведеного у пп. 14.1.193 ПКУ, відповідно такий суб’єкт – нерезидент, не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю.

Крім того, з урахуванням особливостей діяльності клієнта, було запропоновано надати ряд документів, які, зокрема, підтверджували допоміжний характер діяльності представництва для материнської компанії.

За результатами наданої консультації Клієнт отримав не лише розгорнуту консультацію з поставлених питань, а й отримав кваліфіковану відповідь на запит податкової. Врешті Клієнт уникнув штрафної санкції, потенційної податкової перевірки та не обґрунтованих донарахувань податкових зобов'язань, зокрема з податку на прибуток. 

Якщо вам необхідна правова допомога податкового юриста, зверніться до наших фахівців. Наш фахівець: 

• Готовий надати консультації та надійний супровід вашої компанії в податкових питаннях. 
• Допомагає вирішувати податкові спори та виробляє стратегії їх вирішення.
• Забезпечує повноцінну юридичну консультацію, розкриваючи всі аспекти вашої ситуації. 
• Передає інформацію, необхідну для глибшого розуміння податкових питань, і аналізує можливі ризики та перспективи на майбутнє.

Звертаючись до нас, ви отримаєте не лише високоякісні консультації та надійний супровід у податкових справах, але й індивідуальний підхід до вашого бізнесу.

Дізнатись вартість юридичної консультації та отримати більше інформації про наші послуги з податкового права можна тут.

Також пропонуємо ознайомитися з послугою юридичного супроводу представництва іноземної компанії в Україні.