ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиПубликації в ЗМІСкорочення термінів розрахунків по експортно-імпортними операціями. Стаття для «ЮРИСТ & ЗАКОН»

Скорочення термінів розрахунків по експортно-імпортними операціями. Стаття для «ЮРИСТ & ЗАКОН»

Аналітичне видання «Юрист і Закон» опублікувало статтю юриста нашої компанії – Альони Литвин.

Стаття була опублікована у випуску № 80 (30.11.2012 - 04.12.2012).

Повний текст матеріалу доступний нижче:

90 - 180 - 90!

НБУ знову скоротив термін розрахунків за експортно-імпортними операціями до трьох місяців.

Курс долара в останні роки цікавить всіх, незалежно від наявності такої валюти у кожного хто цікавиться. У листопаді цього року Нацбанк вирішив показати, що саме його хвилюють коливальні рухи курсу більше за інших. Результатом активності НБУ стало кілька постанов Правління НБУ, прийняття яких почалося ще до моменту легальної появи у Нацбанку відповідних повноважень.

Зокрема, постанова Правління НБУ № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і впровадженні обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - Постанова № 475) була прийнята 16 листопада. У той час як Закон № 5480, який надає право Нацбанку на здійснення подібних дій (змінювати строки, впроваджувати обов'язковий продаж інвалюти), вступив в силу тільки наступного дня - 17 листопада.

У будь-якому випадку суб'єкти ринку ЗЕД отримали нові правила, яких вони повинні дотримуватися в найближчі шість місяців - саме такий термін НБУ визнав достатнім для заспокоєння коливань.

Що стосується суті змін, то в першу чергу необхідно звернути увагу на скорочення терміну розрахунків за експортно-імпортними операціями із 180 до 90 днів. При цьому дане положення, звичайно ж, стосується не тільки взаємин «спочатку товар / послуга - потім гроші», але і варіантів з передоплатою. Іншими словами, передбачає контракт передоплату чи ні - двосторонні зобов'язання повинні бути виконані в строк 90 днів.

Крім того, варто звернути увагу також на постанову Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 № 1009 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України». Вказаною постановою КМУ заборонив проводити взаємозалік інвалютних авансових платежів нерезидентам із зустрічними однорідними вимогами таких нерезидентів. Отже, для завершення імпортної операції, що не передбачає ввезення товару в Україну, необхідно або надходження грошей від нерезидента, якому проданий товар за межами України, на рахунок резидента в уповноваженому банку, або надання таким резидентом документів, що підтверджують використання ним товару за межами України.

Ще одне важливе питання, яке задає собі чи не кожен суб'єкт ЗЕД, стосується того, на які правовідносини поширюється дія Постанови № 475. За загальним правилом нормативно-правові акти не мають зворотної сили. З цього можна зробити висновок, що на контракти, укладені раніше дати набрання чинності Постанови № 475 (19.11.2012), вона не поширюється.

Однак, грунтуючись на сформованій практиці правозастосування з боку НБУ, можна стверджувати, що це не так. Нацбанк, очевидно, мало схвильований тим, що при укладенні контракту сторони розраховують на одні терміни і на стабільність правового регулювання, а в підсумку можуть отримати зовсім інші. Ще в 2009 році в листі № 28-311/4492-22644 регулятор чітко позначив свою позицію в даному питанні.

Тоді у зв'язку з прийняттям Закону № 1533 від 23.06.2009 «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» строк зі 180 днів також був скорочений до трьох місяців. Нацбанк роз'яснив, що новий тримісячний термін може застосовуватися і до раніше укладених контрактів, якщо які-небудь дії з його реалізації (поставка товару, оформлення митної декларації, підписання акту виконаних робіт або сплата грошових коштів) відбуваються після набуття чинності положеннями про зміну термінів.

Таким чином, в якості підстави виникнення правовідносин НБУ розглядає не сам контракт, а певні дії, вчинені щодо його виконання.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що і до теперішньої ситуації буде застосований аналогічний підхід. Єдине, що можна порекомендувати суб'єктам ЗЕД, які розраховують на більш тривалі терміни завершення операцій, це коректувати дату першої події у тих випадках, коли це можливо. Наприклад, при складанні акта виконаних робіт будь-яка дата до 19.11.2012 дозволить розраховувати на 180 днів, в той час як, наприклад, поточне число в акті скоротить цей термін до трьох місяців.

ВИСНОВОК:

У цілому НБУ достатньо активно взявся вирішувати проблеми з курсом валют, тому суб'єкти господарювання повинні відчути на собі такі дії регулятора досить щільно. Це стосується не тільки скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, але і нововведень щодо обов'язкового продажу половини інвалютної виручки. Залишається сподіватися, що в «сухому залишку» буде не лише негатив для бізнесу, але й позитив у вигляді досягнення поставленої Нацбанком мети.

Даний матеріал був підготовлений в рамках Договірної практики компанії.

 

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті