ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиПубликації в ЗМІЗакон України "Про громадські об'єднання": основні зміни. Спеціально для UBR.UA

Закон України "Про громадські об'єднання": основні зміни. Спеціально для UBR.UA

Юрист нашої компанії Ігор Самоходський підготував матеріал про Закон України "Про громадські об'єднання". У статті проаналізовано ключові зміни, які принесе цей закон. Матеріал був опублікований на порталі UBR.UA за посиланням - http://ubr.ua/business-practice/laws-and-business/biznes-soobshestvu-dali-pravo-golosa-164042.

Повний текст статті:

"З першого січня 2013 юридичні особи зможуть бути засновниками та членами громадських об'єднань. При цьому об'єднання отримають право захищати інтереси не тільки своїх членів, але й необмеженого кола осіб, а територія діяльності об'єднань не буде обмежуватися їх територіальним статусом.

Ігор Самоходський, юрист ЮК "Правова допомога" спеціально для UBR.UA

1 січня 2013 втратить чинність Закон України "Про об'єднання громадян", одночасно з цим вступить в дію Закон України "Про громадські об'єднання" (далі - Закон), який стане основним актом, що визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання.

Закон втричі об'ємніший за свого попередника, і це той випадок, коли збільшення кількості тексту виправдовується позитивними нововведеннями та детальністю регламентування відносин.

І, що найголовніше, зміна назви основного для регламентування громадських організацій закону є не просто заміною "вивіски", а відображає реальні зміни в самій суті розуміння громадських об'єднань.

Вступ в дію Закону принесе значні зміни в регулювання діяльності об'єднань громадян, які проявляться в розширенні обсягу повноважень об'єднань, а також спрощення реєстраційних процедур.

При цьому він, як і будь-який інший нормативно-правовий акт, має ряд як дрібних, так і суттєвих недоліків.

З нового року засновниками і учасниками громадських об'єднань зможуть бути не тільки фізичні особи (як індивідуальні або колективні члени), але і юридичні особи приватного права. Тобто, бізнес стане рівноправним учасником суспільних відносин і зможе відстоювати свої інтереси, користуючись тим же об'ємом прав, що і громадяни. Цією новацією Закон суттєво розширює розуміння конституційного права на свободу об'єднання, закріпленого статтею 36 Конституції України.

Це, безумовно, позитивне нововведення, але питання викликає обраний законодавцем спосіб його введення. Закон розділив громадські об'єднання на дві організаційно-правові форми:

  • громадська організація (засновниками і членами можуть бути тільки фізичні особи);
  • громадська спілка (засновниками можуть бути лише юридичні особи приватного права, членами - юридичні та фізичні особи).

Складно зрозуміти мотивацію виділення форм об'єднань з таким розмежуванням. З огляду на те, що повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про створення громадського об'єднання (ч.7. ст.7 Закону), єдина різниця, яка залишиться після реєстрації, між даними формами - можливість членства.

Таким чином, юридичні особи матимуть право створювати об'єднання (спілки), членами яких зможуть бути фізичні особи та юридичні особи, а фізичні особи зможуть створювати об'єднання (організації), в яких можливе членство тільки фізичних осіб. При цьому, якщо зі складу членів громадської спілки вийдуть юридичні особи, а залишаться тільки фізичні особи, то спілка фактично нічим не буде відрізнятися від організації.

Автори законопроекту не дотрималися принципу бритви Оккама (ввели нове поняття без необхідності), що призвело не тільки до дещо нерівноправного становища фізичних та юридичних осіб щодо створення громадських об'єднань, але і до розбіжностей з понятійним апаратом Конституції України, що описує об'єднання громадян та громадські організацій.

Не менш важливі зміни відбудуться в допустимих сферах діяльності об'єднань громадян, так як Закон містить положення, що скасовують принципові обмеження на діяльність об'єднань громадян, що існували раніше:

  • Відповідно до норм закону "Про об'єднання громадян" об'єднання могли здійснювати діяльність лише на території, що відповідала їх статусу (виділявся всеукраїнський, місцевий та міжнародний статус об'єднань). Закон скасовує обмеження до території діяльності громадських об'єднань, і вводить принцип вільного вибору території діяльності. Логічним продовженням даного принципу є передбачена відміна "місцевого" статусу об'єднань, але питання про те, чому разом з ним зник і "міжнародний" статус залишається відкритим. Цікаво, що скасування аналогічного обмеження передбачене і для благодійних організацій проектом Закону "Про благодійництво та благодійні організації", що направлений на підпис Президенту.
  • Відповідно до закону "Про об'єднання громадян" об'єднання створювалися для захисту прав та інтересів тільки своїх членів, що було прямо прописано у визначенні об'єднання громадян ("... для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод") і громадської організації ("об'єднання для задоволення та захисту своїх законних соціальних, ..., інтересів "). Закон же передбачає нове визначення: "Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та / або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів". Відсутнє у визначенні слово "своїх" докорінно змінює не тільки дозволену сферу діяльності громадських об'єднань, але і можливості по формулюванню цілей діяльності в статутних документах громадських організацій.

Також з введенням Закону в дію істотні зміни торкнуться і порядку реєстрації громадських об'єднань:

  • раніше заява на реєстрацію всеукраїнської громадської організації розглядалася місяць, і ще 10 робочих днів було виділено на повідомлення про результати. Закон передбачає ухвалення та відправку рішення представнику об'єднання протягом 7 робочих днів, а якщо прийнято рішення про направлення документів на доопрацювання, дане рішення відправляється не пізніше наступного за прийняттям рішення дня (тобто максимальний термін в цьому випадку - 8 робочих днів);
  • відмова в реєстрації на підставі невідповідності статутних документів вимогам може обумовлюватися виключно протиріччями нормам законів (п.2.ч.14.ст. 12 Закону), а не законодавства, як це було раніше (що виключає можливість обгрунтування відмови в реєстрації невідповідністю статуту підзаконним актам, що було поширеною практикою). Але розраховувати на зменшення кількості "відмовних рішень" поки рано - всім відомі здатності представників державних органів по мотивуанню відмовних рішень, якщо на те є політична воля;
  • ч.5 ст.1 Закону передбачає, що "громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьких товариством, основною метою якого не є одержання прибутку", швидше за все, дане положення поставить крапку в нерідких проблемах об'єднань громадян з одержанням "статусу неприбутковості";
  • менш важливим, але все ж позитивним є скасування плати за первинну реєстрацію громадських об'єднань, яка раніше доходила до 170 гривень (10 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, далі - нмдг). Єдина первинна реєстраційна дія, за яку доведеться платити - акредитація окремого підрозділу іноземної неурядової організації (340 гривень - 20 нмдг).

Позитивні зміни торкнулися і розширення Законом прав громадських об'єднань.

Наприклад, відповідно до п.2.ч.2.ст.21 Закону громадські об'єднання зі статусом юридичної особи мають право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом. Раніше громадським організаціям для цього необхідно було засновувати підприємства (ця можливість залишиться і після вступу в дію Закону, але вже як право, а не обов'язок).

Також Закон закріпив право громадських об'єднань "звертатися в порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями)", враховуючи можливість об'єднань захищати інтереси необмеженого кола осіб, дане право є дійсно позитивним нововведенням. Єдине, що не зовсім точно читається з даного формулювання це "порядок, визначений законом". Швидше за все, автори Закону мали на увазі Закон України "Про звернення громадян", але чи буде це так трактуватися на практиці, неможливо сказати точно.

В цілому Закон вийшов лояльним не тільки з точки зору значної кількості позитивних нововведень у галузі регулювання свободи об'єднання, але і з точки зору приведення статутних документів вже існуючих організацій у відповідність новим нормам: на приведення статутів у відповідність із Законом та їх реєстрацію громадським організаціям виділено 5 років. При цьому плата за відповідні реєстраційні дії стягуватися не буде (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Відповідь на питання "Что в имени тебе моем?" у разі даного закону характеризує одну з найважливіших змін: законодавець змінює саму суть відносин, що регулюються. Раніше відповідним законом регламентувалися права на свободу об'єднання громадян, тепер же регулюється саме право на свободу об'єднання та порядок існування громадських об'єднань, і бізнес тепер теж може бути виразником думки громадськості."

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті