Як повертати гроші по позиках від українських компаній іноземним особам?

З початку війни, як відомо, багато валютних операцій було заборонено. Ця заборона діє і сьогодні (станом на лютий 2023 року). Дозволено суто обмежений перелік операцій, які за своєю суттю є критичним імпортом, та які затверджені Постановою 153 КМУ.

У цій статті розберемося, що робити тим українським компаніям, які отримали позику від іноземної компанії ще до війни, і сьогодні роздумують про те, що з нею робити. Як у таких умовах повертати гроші за позиками від нерезидента, іноземної компанії чи особи.

Якщо ви шукаєте надійну допомогу у сфері податкової оптимізації – ми допоможемо вам. Нова практика оптимізації як в Україні, так і за кордоном допоможе знайти безпечне рішення для кожного клієнта.

Цікаво: Як зробити так, щоб фінансова модель вашого бізнесу працювала?

Чи можна сьогодні повернути позику (тіло та відсотки) нерезиденту поза межами України?

Повернення тіла позики сьогодні заборонено в принципі.

Щодо повернення відсотків, то згідно з Постановою Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 “Про роботу банківської системи у період дії військового стану”, минулого року було встановлено обмеження на повернення відсотків за кордон. А саме, п. 14 цієї Постанови говорить, що операція з перерахування коштів з метою сплати процентних платежів за позикою/кредитом, отриманим від нерезидента, можлива лише за одночасного виконання таких умов:

• якщо кінцева дата сплати відсотків потрапляє на період з 24 лютого 2022 р. до 10 серпня 2022 р. (включно);
• якщо українська компанія-позичальник не має простроченої заборгованості за договором станом на 24 лютого 2022 р.;
• загальна сума грошей, яку можна перерахувати, за одним кредитним договором не може перевищувати 1 від суми відсотків, які підлягали сплаті в період з 24 лютого 2022 р. по 10 серпня 2022 р.;
• гроші, за рахунок яких купується валюта для повернення позики нерезиденту, не були отримані у позику від інших позикодавців-резидентів;
• український позичальник не має заборгованості зі сплати податків, що підтверджується довідкою з податковою;
• українська компанія після 23 лютого 2022 р. продовжила вести господарську діяльність в Україні (внаслідок чого виплачувались зарплати, з них сплачувались податки та соціальні внески), що має бути підтверджено відповідними поясненнями та витягами за рахунками укр. компанії.

При цьому важливо, що банкам забороняється приймати від українських юридичних осіб документи та відповідно вносити зміни до облікових записів, якщо подаються документи про перенесення строків та сум сплати процентних платежів на період з 24 лютого 2022 р. до 10 серпня 2022 р., з інших періодів.

Таким чином, щоб банк випустив відсотки з України, треба, щоб вони відповідали цілому переліку вимог. При цьому, як бачимо, відповідати їм досить складно.

Елементарна ситуація: якщо договір позики закінчив термін дії до війни (24.02.2022) та є необхідність його пролонгувати, то спочатку необхідно проаналізувати механізм виплати відсотків за цим договором.

Це зумовлено тим, що якщо при продовженні договору відбудеться перенесення остаточної дати виплати відсотків на період з 24 лютого 2022 р. до 10 серпня 2022 р., то додаткова угода про пролонгацію договору позики не буде прийнята банком.

Та й взагалі, а чи є сенс боротися лише за виплату відсотків, якщо тіло позики повернути не можна? Особливо тим підприємствам, які йдуть потім у ліквідацію і хочуть позбутися ціїє кредиторської та дебіторської заборгованості і повернути гроші нерезидентам? Навряд чи.

Цікаво: Як розраховується прибуток КІК в Україні у 2023 році?

Що робити із позикою, яку не можна повернути іноземній компанії чи нерезиденту?

Наразі немає заборони НБУ чи інших контролюючих органів для прийняття від резидентів документів про взаємозалік заборгованості за договорами позики та внесення додаткового внеску учасника до статутного капіталу резидента за дотримання основних вимог взаємозаліку. Таке збільшення вже може бути відображено у реєстрі компаній (ЄДРПОУ).

Тому найпростіший варіант позбутися “висячої” позики від нерезидента - це реструктурувати її у капітал (щоб потім можна було вільно розпоряджатися цими грошима).

До відома, реструктурувати у статутний капітал можна лише тіло позики (відсотки не можна).

Звертаємо увагу, що при реструктуризації позики до статутного капіталу необхідно сплатити податок на репатріацію на нараховані (але не виплачені) відсотки.

Реструктуризація позики в капітал передбачає:

• оформлення заяви від учасника щодо внесення додаткового вкладу;
• оформлення документів збільшення статутного капіталу за допомогою внесення учасником додаткового вкладу;
• оформлення операції з оплати нерезидентом-кредитором свого додаткового внеску шляхом зарахування зустрічних грошових вимог до української юридичної особи, та ін.

Цікаво: E-commerce PE risk в українській компанії у разі розміщення серверів за кордоном

Що робити потім, коли позикові кошти перетворилися на капітал?

Після того, як позикові кошти стали капіталом, можна вільно користуватися ними. Для того, щоб їх вивести за кордон (нерезиденту) у валюті, необхідно звернутися до Постанови 153 КМУ та вибрати операцію, яка найбільше підходитиме під ваш кейс (з урахуванням виду діяльності української компанії та нерезидента).

Якщо перед вами постає подібна проблема, ми допоможемо вирішити її. Серед наших послуг:

• аналіз існуючого договору позики, уточнення сум заборгованості перед нерезидентом (тіло та відсотки);
• вирішення питання з можливістю продовження договору, у разі такої необхідності (це необхідно для того, щоб у подальшому позику можна було реструктурувати в капітал; і щоб можна було його зняти з обліку в обслуговуючому банку);
• допомогу з підготовкою всіх необхідних документів щодо нерезидента для реструктуризації позики в капітал (довіреність, вилучення, рішення про залік зустрічних вимог тощо);
• супровід виплати відсотків (якщо вони відповідають умовам НБУ);
• підготовка пакета документів для реструктуризації позики в капітал (оформлення заяви від учасника про внесення додаткового вкладу; оформлення документів на збільшення статутного капіталу за рахунок внесення учасником додаткового вкладу; оформлення операції з оплати кредитором свого додаткового внеску шляхом зарахування зустрічних грошових вимог до укр. юрособи);
• узгодження пакета документів на реструктуризацію позики в капітал з нотаріусом та банком;
• повний супровід усіх реєстраційних дій у нотаріуса/держ. реєстратора (реєстрація збільшення статутного капіталу, реєстрація нового учасника та ін.);
• супровід зняття з обліку у банку договору позики;
• оформлення договору виведення коштів нерезиденту.

Вартість пакетів з податкової оптимізації ви можете дізнатися тут.

Звертайтеся до наших спеціалістів для первинного аналізу вашої ситуації та формування персонального пакету послуг. Ми знайдемо саме те рішення, яке вам підійде.