ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваНормативне регулювання охоронної діяльності

Нормативне регулювання охоронної діяльності


Охоронна діяльність є особливим видом господарської діяльності, яка спрямована на надання послуг щодо забезпечення цілісності  об’єктів власності юридичних та фізичних осіб, а також і самих власників, фізичних осіб. Суб’єкти господарювання можуть здійснювати таку діяльність лише після отримання спеціального дозволу від держави – ліцензії на  охоронну діяльність. У зв’язку із запровадженням державного контролю над сферою надання послуг з охорони з’являється і низка запитань – яка процедура отримання ліцензії, щодо організації ведення роботи охоронного підприємства,  вимог до персоналу, переліку послуг, які надаються охоронними агентствами, порядку надання охоронних послуг тощо.  Відповіді на всі ці запитання надають нормативні документи, розгляду положень яких і присвячений цей коментар.

Законодавче регулювання охоронної діяльності

Основними нормативно-правовими  актами в сфері регулювання охоронної діяльності є Закон України «Про охоронну діяльність», Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»,  Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», Постанова КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування …» тощо.

Закон України «Про охоронну діяльність» встановлює засади та принципи здійснення охоронної  діяльності в Україні. У ньому міститься перелік організаційних, технічних, професійних вимог до ведення охоронної діяльності. Нормативний акт врегульовує  широке коло питань, зокрема:

  • види охоронної діяльності, які може здійснювати суб’єкт господарювання у цій сфері;
  • перелік вимог до персоналу;
  • якими правами та обов’язками володіють охоронці при здійсненні своїх повноважень;
  • яким чином повинні вони застосовувати спеціальні засоби та заходи фізичного впливу;
  • яким способом надаються охоронні послуги в Україні тощо.

Започаткування власного охоронного агентства та ведення охоронного бізнесу неможливе без ознайомлення з змістом цього документа. Закон також передбачає необхідність отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності, але самому ліцензуванню в нашій країні, в тому числі і охоронної діяльності присвячений інший закон - Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Ліцензування охоронної діяльності

Закон про ліцензування  є основним нормативно – правовим документом у сфері ліцензування.  Він встановлює базисні елементи порядку ліцензування – строк дії ліцензії; плата за ліцензію; орган, який видає ліцензію; в який термін оформлюється ліцензія; які документи необхідні для отримання ліцензії; порядок розгляду таких документів тощо.

Проте і ці два закони не розкривають ряд інших важливих умов ведення охоронної діяльності, які є потрібними для правильного здійснення такого виду діяльності суб’єктом господарювання. Наприклад, після ознайомлення з текстом закону про ліцензування так і залишається відкритим питання щодо необхідного переліку документів для отримання ліцензії чи органу, який видає таку ліцензію. Закон про охоронну діяльність відсилає нас до іншого акту з приводу рівня освіти фахівця з організації заходів охорони.

Одним із основних підзаконних актів в сфері охоронної діяльності є Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності».

Саме цей документ надає детальний опис процедури отримання ліцензії на провадження охоронної  діяльності, встановлює правила проведення охоронної діяльності та порядок перевірки ліцензіатів, обставини, що зумовлюють анулювання ліцензії.

Так, Постанова встановлює перелік документів, які подаються для оформлення ліцензії. До них відносяться:

  • заява;
  • копія паспорта керівника здобувача ліцензії;
  • документи, що підтверджують  здатність працівників на виконання охоронних  функцій;
  • опис отриманих документів.

Цей перелік є значно більшим  у порівнянні з попередніми Ліцензійними умовами, які були затверджені наказом МВС. Наприклад, до пакету документів додано копію паспорта керівника здобувача ліцензії та опис отриманих документів. Також, в нових  ліцензійних умовах детально розписані документи, що підтверджують здатність працівників до виконання зазначених функцій -  зокрема наявність довідки про несудимість, медичних довідок, документу про набуття кваліфікації певного розряду.

Закон про ліцензування визначає, що  затвердження органів ліцензування здійснюється Кабінетом Міністрів України.. Згідно з нею органом ліцензування у сфері надання охоронних послуг  є Міністерство внутрішніх справ України.

Вимоги до персоналу охорони

Для здійснення охоронної діяльності необхідно  мати персонал, проте слід пам’ятати, що не всі громадяни можуть бути залучені до охоронної діяльності. Так, закон про охоронну діяльність встановлює вимоги до майбутніх працівників:

  • повноліття (досягнення 18 років);
  • дієздатність
  • громадянство України;
  • наявність пройденого професійного навчання чи професійної підготовки;
  • наявність трудового договору із суб’єктом охоронної діяльності.

Хоча всі охоронці повинні відповідати загальним вимогам, однак законодавство встановлює специфічні вимоги щодо допущення конкретної особи до певного виду охоронних послуг. Для цього існує поділ охоронців на 4 розряди, які залежно від рівня освіти або стажу роботи на конкретних посадах набули такої спеціалізації, що передбачено наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». В залежності від розряду той чи інший працівник може бути допущений до виконання відповідних функцій, яких на практиці існує безліч – починаючи від фізичної охорони і закінчуючи охороною певного об’єкта.

Багатьох цікавить питання  організації роботи в охоронному агентстві, зокрема – як необхідно вести документацію, чи потрібний журнал – реєстрації на підприємстві, чи обов’язкова наявність уніформи та посвідчень в охоронців, яким технологічним вимогам повинен відповідати пункт централізованого спостереження тощо.

Законодавство не зобов’язує суб’єктів охоронної діяльності стосовно введення значної кількості документації за загальним правилом. Основний закон у цій сфері надає пряму вказівку на зберігання ліцензійних документів, фото- та відеоматеріалів, отриманих під час здійснення своїх функцій. Якщо говорити про якісь додаткові документи, то вже сам суб’єкт господарювання може самостійно визначати обов’язковість їх ведення.

Щодо уніформи та посвідчень охоронців можна зробити висновок, що обов’язковий характер мають лише посвідчення з інформацією про особу та терміном його дії. Детальніші вимоги щодо організаційних питань передбачають Ліцензійні умови - спеціальні позначки на одязі повинні мати лише охоронці, що здійснюють охорону майна. Окрема увага присвячується технологічним стандартам, які необхідні у разі використання суб’єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження. В такому разі вимагається  наявність постійних чергових охоронців, систем відео- та аудіоспостереження, транспорту швидкого реагування, журналу реєстрації подій тощо.

Порядок використання спеціальних засобів в охоронній діяльності

В охоронній діяльності  часто використовуються спеціальні засоби, які підвищують  ефективність охоронних заходів. Це можуть бути - спеціальні засоби, заходи фізичного випливу, службові собаки та засоби транспортного реагування. Питання використання спецзасобів регулюється низкою нормативних актів:

  • Постанова КМУ «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності»;
  • Постанова КМУ «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії»;
  • Наказ МВС «Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами»;
  • Наказ МВС «Про  затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання,   зберігання,   обліку,   перевезення    та використання  вогнепальної,  пневматичної,    холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу   патронів,  споряджених  гумовими    чи аналогічними   за   своїми  властивостями   метальними снарядами  несмертельної дії, та  патронів  до  них, а також боєприпасів  до  зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів».

Загальні засади використання спецзасобів встановлені основним законом, згідно з яким застосування таких методів дозволяється лише у крайніх випадках, з метою попередження правопорушень та у більшості випадків кваліфікованими охоронцями. Так, наприклад, забороняється застосовувати спеціальні засоби чи службових собак за будь - яких умов у натовпі, використання спеціальних засобів можливе за наявності відповідних дозволів у суб’єкта охоронної діяльності.

На останок, необхідно  зазначити що надання охоронних послуг здійснюється  лише на підставі договору із замовником про надання таких послуг. Ця вимога  встановлюється не лише Законом про охоронну діяльність, а й Цивільним кодексом України. Істотними умовами договору охорони є – ціна, строк, умови надання послуг, права, обов’язки та відповідальність сторін.

Отже, нормативне регулювання охоронної діяльності є складним, комплексним питанням, яке потребує вивчення та дослідження на основі багатьох актів у їхній взаємозалежності між собою.

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті