Особливості отримання медліцензії для ФОП за спеціальністю «хірургія»

В даному матеріалі будуть висвітлені наступні питання:

• Чи можливо отримати медліцензію за спеціальністю «хірургія» для фізичної особи-підприємця?
• Які особливості отримання даної ліцензії?
• Що стосовно даного питання йдеться в Ліцензійних умовах?
• Позиція МОЗу, як органу ліцензування.

З січня 2018 року в Україні вступила в силу медична реформа, яка спричинила за собою ряд змін у медичній галузі. Проте, багато питань залишаються відкритими. Зокрема, це стосується отримання ліцензії фізичними особами-підприємцями на здійснення господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю хірургія. На даний момент в законодавстві утворилася колізія, яка дозволяє Міністерству охорони здоров'я України видавати таку ліцензію тільки за певними напрямами в хірургії. У цій статті ми розберемо які види хірургічних втручань в Україні можуть відбуватися за ліцензією на медичну практику, і хто її може отримати.

Законодавче визначення

Згідно із законодавством, окремі види діяльності в Україні можуть здійснюватися тільки після оформлення суб'єктом господарювання відповідної ліцензії. У Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики сказано, що хірургічні втручання, виконання яких вимагає стаціонарних умов, ліцензіат повинен здійснювати на матеріально-технічній базі закладів охорони здоров'я, які надають відповідний вид медичної допомоги. До таких установ належать:

• операційні блоки, які повинні бути ізольовані від усіх груп приміщень закладу охорони здоров'я;
• установи охорони здоров'я, що надають вторинний (спеціалізований) і третинний (високоспеціалізований) вид медичної допомоги і забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням. [1]

Заклад охорони здоров'я визначено в законодавстві як юридичну особу будь-якої форми власності та організаційно-правової форми (її відокремлений підрозділ), яка забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників. [2]

На практиці така норма дає підставу МОЗ для заборони фізособам підприємцям проводити будь-які хірургічні втручання, а не тільки ті, що вимагають стаціонару.

Проаналізувавши законодавство і нормативно-правові акти, якими регулюються основні процеси здійснення медичної діяльності в Україні, можна виділити чотири види медичної допомоги:

• стаціонарна;
• вторинна (спеціалізована);
• третинна (високоспеціалізована);
• швидка.

У нашому випадку ми розглянемо тільки стаціонарну і вторинну медичну допомогу.

Стаціонарна медична допомога надається у невідкладних випадках і у випадках гострого захворювання, а вторинна медична допомога - в плановому порядку або в екстрених випадках. [3] Стаціонарна медична допомога - це госпіталізація, цілодобовий медичний нагляд та інтенсивне лікування, вторинна медична допомога передбачає також проведення діагностики та надання консультації. Вторинна медична допомога може бути надана в стаціонарних або амбулаторних умовах лікарями відповідної спеціалізації. Чинним законодавством передбачена можливість проведення операцій не тільки в стаціонарних умовах, але і в амбулаторних - на які не поширюється обмеження ліцумов.[4]

Надання вторинної медичної допомоги в стаціонарних умовах забезпечують - багатопрофільні лікарні планового, інтенсивного, і відновного (реабілітаційного) лікування, спеціалізовані медичні центри, хоспіси; в амбулаторних умовах - консультативно-діагностичні центри та консультативно-діагностичні підрозділи лікарень. Вторинну медичну допомогу також можуть надавати лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. [2]

Таким чином, лікар, який є фізичною особою - підприємцем, може проводити операції, які не потребують стаціонару, тільки якщо він має ліцензію Міністерства охорони здоров'я України. Але, в реаліях нашого часу ліцензію на медпрактику за спеціальністю «хірургія» видають в основному фізичним особам-підприємцям, які є стоматологами хірургами і проводять такі операції як:

• 7EB Операції на верхній щелепі;
• BE7 01 Екстракція зубів верхньої щелепи щипцями;
• BE7 02 Хірургічне видалення зубів у верхній щелепі і т.п. [5]

Висновки

З вищесказаного випливає, що в МОЗ України, немає певних критеріїв, за якими вони видають ліцензію на проведення операцій лікарями фізичними особами-підприємцями. З одного боку, держава піклується про своїх громадян і намагається всіляко захистити нас від неякісно наданої медичної допомоги, з іншого боку без певної послідовності така вибірковість не зовсім законна. Якщо існують норми, які дозволяють проводити операції, що не потребують стаціонарних умов, то проведення таких операцій повинно бути дозволено і фізичним особам-підприємцям.

Юристи нашої компанії знаходяться на постійному контакті з представниками МОЗ України та аналізують нововведення даної сфери, тому в разі виникнення додаткових питань звертайтеся за допомогою інших форм комунікації на сайті.
Якщо Ви бажаєте самостійно розібратися в тому як подавати документи на оформлення медичної ліцензії, Ви можете отримати інформацію в нашому новому матеріалі з відео.

Нормативне регулювання

[1] - п. 14 "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики".

[2] - ст. 3, 35-2 "Основ законодавства України про охорону здоров'я".

[3] - п. 2 "Програми надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги".

[4] - п. 8.7 Наказу "Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів".

[5] - галузевий класифікатор медичних процедур (послуг) та хірургічних операції.