Отримали ліцензію на медпрактику для лікаря-отоларинголога, який перебував в трудових відносинах з комунальним медичним закладом

Хто клієнт?

• фізична особа, лікар-отоларинголог;
• перебував в трудових відносинах з комунальним медичним закладом, ніколи не займався приватною медичною практикою;
• мав ряд сертифікатів лікаря-спеціаліста по різних спеціальностях;
• значний досвід роботи по спеціальності.

Як клієнт формулював завдання? Яке рішення було запропоновано і чому?

Ключовою ціллю клієнта було відкриття своєї приватної медичної практики з паралельним збереженням робочого місця в комунальному закладі, що мало бути реалізовано через отримання відповідної ліцензії МОЗ України. На шляху до досягнення даної цілі перед клієнтом стояли наступні задачі:

• реєстрація підприємця;
• вибір приміщення для кабінету;
• отримання санітарного акту на приміщення;
• отримання ліцензії.

Які були труднощі в реалізації прийнятого рішення, які успішно врегулювали наші юристи

• У клієнта було два діючих сертифікати, по обох з яких він хотів отримати ліцензію (доросла і дитяча отоларингологія), проте в результаті аналізу наданих документів виявилось, що записи в трудовій клієнта не дозволяють практику по одній зі спеціальностей в силу більше ніж 3-річної перерви в практиці;
• Перелік фактично наявного оснащення клієнта був значно коротший передбаченого законом табеля, що могло бути причиною відмови;
• В трудовій книжці клієнта був ряд проблем щодо порядку ведення записів, що могло бути неправильно інтерпретовано МОЗ.

Описати хід думок і підхід до роботи юриста в реалізації рішення

В частині вирішення проблемних моментів наші юристи:

• пояснили клієнту, що єдиний можливий спосіб отримання ліцензії по обох спеціальностях це проходження додаткового навчання, яке могло зайняти доволі тривалий час. Саме тому було прийняте рішення ліцензуватись по одній із спеціальностей, а іншу додати в майбутньому в формі залучення змін до вже існуючої ліцензії;
• табель оснащення був проаналізований в розрізі виду допомоги, який мав надаватись.
• Частину обладнання довелось докупити, а щодо частини був зроблений висновок про відсутність її необхідності;
• щодо трудової книжки, то при підготовці документів в МОЗ було окремо наголошено на цей факт для працівників органу ліцензування, що унеможливило неправильну інтерпретацію фактично правильних даних.
• В частині загальної підготовки до ліцензування наші юристи:
• на стадії реєстрації фізичної особи підприємця допомагали з підбором правильних КВЕДів для лікаря та з заповнення реєстраційних документів;
• на стадії пошуку і вибору приміщення під медичний кабінет ми погоджували їх з точки зору відповідності санітарним та будівельним нормам, в тому числі щодо доступу мало мобільних груп населення і тд.
• при отриманні акту санепід обстеження нашими юристами готувались відповідні заяви, пояснення тощо.

Яку цінність отримав клієнт? Чому сам би він цього не добився?

• клієнт зекономив час, оскільки робота велась дистанційно (приїздити в Київ не було потреби) та якісно (позитивне рішення про видачу ліцензії було отримане після першої ж комісії МОЗ);
• клієнт отримав ґрунтовну консультаційну допомогу на тих етапах, де робота велась за місцем його знаходження, в тому числі підказки щодо органів, куди потрібно звернутись, їх адрес та номерів телефонів. На пізніх етапах наші юристи мали змогу практично повністю виключити клієнта з процесу і самостійно вирішувати його питання і проблеми;
• наявність практичного досвіду вирішення нестандартних ситуацій. Так, документи, що подаються в МОЗ дуже стандартні по своїй природі, проте в багатьох випадках це стає причиною неправильного розуміння органом ліцензування тієї чи іншої інформації, оскільки при видачі документів на місцях дуже часто вони містять помилки, які просто переносяться в відомості ліцензіата. Саме тому важливо вміти правильно донести інформацію в рамках чітко визначеної форми і при цьому не вказати недостовірну інформацію, що пересічному лікареві зовсім не просто, а зазвичай практично неможливо.

Кому варто звернутися до нас? В якому випадку?

• студенти, які отримали свій перший сертифікат лікаря-спеціаліста, без досвіду роботи, які одразу готові розпочати приватну практику;
• лікарі з досвідом роботи, які хочуть або змінити державну роботу на приватну практику, або поєднувати роботу на державу і на себе.