Посередництво у працевлаштуванні за кордон в 2023

До нас, як до спеціалістів у сфері ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордон, часто звертаються за консультаціями щодо побудови та оформлення відносин з іноземними партнерами. 

Сьогодні наведемо один з цікавих запитів в цій сфері. Розповімо, як правильно залагоджувати спірні ситуації в процесі оформлення домовленостей з іноземним роботодавцем. Наприклад, якщо іноземний партнер хоче переписати контракт виключно під свої інтереси або намагається якимось чином обмежити в правах майбутнього працівника, якому Ви будете надавати послуги посередника у працевлаштуванні. Може, Ви дізнаєтеся свій випадок і шлях до вирішення проблеми. 

Також ми поговоримо про майбутні зміни в законодавстві та їх вплив на процес ліцензування працевлаштування за кордоном.

Цікаво: Найчастіші помилки в оформленні ліцензії на працевлаштування

Іноземний партнер хоче перекласти оплату послуг посередництва у працевлаштуванні на самого працівника

До нас якось звернувся Клієнт, який мав іноземного партнера в Німеччині, для якого він підбирав працівників для сезонних сільськогосподарських робіт. Іноземний партнер (роботодавець) висловив побажання, щоб оплата послуг українського посередника вираховувалась із заробітної плати працівників. 

Тоді ми пояснили Клієнтові наступне:

• згідно з чинними ліцензійними умовами, посередник у працевлаштуванні має право отримувати оплату його послуг від своїх Клієнтів (шукачів роботи);
• українське законодавство не забороняє отримання оплати своїх послуг від іноземного партнера. Ба більше, оскільки між українським посередником та іноземним партнером (роботодавцем) підписується зовнішньоекономічний контракт про надання відповідних послуг, то це вже передбачає платну основу таких відносин. Таким чином, український посередник за одну і ту ж роботу двічі отримує оплату;
• якщо перекласти на шукачів роботи/працівників оплату послуг посередника ще й за роботодавця, то виходить, що працівники за одну і ту ж послугу платять двічі, що саме по собі є неправильним.

Але розуміючи, що для даного Клієнта і його німецького партнера потрібно було знайти компроміс, наші фахівці розробили такий алгоритм співпраці:

• пересвідчитись, що законодавство країни працевлаштування не забороняє вираховувати послуги за посередництво у працевлаштування із заробітної плати працівника;
• сума за послуги з посередництва розбивається на кілька щомісячних платежів, щоб фактично отримана заробітна плата не була меншою мінімальної заробітної плати і щоб працівник не відчув фінансовий дискомфорт від таких відрахувань;
• порядок поетапної оплати послуг з підбору персоналу описується в зовнішньоекономічному контракті між українським посередником та іноземним роботодавцем. Одночасно порядок і розмір відрахувань передбачається в трудовому договорі з працівниками.

Стаття на тему: Наш іноземний партнер для ліцензії на працевлаштування

Зміни в законодавстві: ліцензіатам буде заборонено укладати договори про консультаційні послуги, а ФОПам не можна буде отримувати дану ліцензію взагалі

Попри відсутність змін у законодавстві протягом певного часу, практика Мінсоцполітики змінювалась ледь не щомісяця. З січня 2020 року ліцензування даної сфери переходить до Міністерства економрозвитку. Крім того, проект нових ліцензійних умов зараз проходить процедуру розгляду у ВРУ. 

Основні нововведення, які має втілити даний проект, а також пов’язані із ним міфи:

-  посилюється відповідальність ліцензіатів за здійснювану ними діяльність. Існують випадки, коли замість договору про посередництво укладається договір про консультаційні послуги. Таким чином ліцензіати намагаються зняти із себе відповідальність за подальшу долю шукача роботи, хоча така схема є незаконною. 

Надалі передбачається застосування штрафів і навіть позбавлення ліцензій у разі виявлення факту, що працівники були направлені на роботу в іншу країну за консультаційним договором, а не договором про посередництво у працевлаштуванні;

- фізособи – підприємці не зможуть отримати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордон. Це міф, який блукає інтернетом і який лякає бажаючих отримати ліцензію. 

Насправді не зможуть отримати ліцензію ФОПи, які мають судимість за торгівлю людьми, а також юрособи, керівники яких мають таку судимість. А взагалі фізособи-підприємці й надалі матимуть такі самі права, як і юрособи.

Стаття на тему: Як вказати професію в трудовому договорі за кордоном?

Змінилися умови співпраці з іноземним партнером, тому потрібно скоригувати і зовнішньоекономічний договір

Згідно ліцумов, орган ліцензування потрібно повідомляти про всі зміни, які сталися в документах, що подавалися на ліцензію. 

Небезпека даної ситуації полягає у невизначеності процедури: як має діяти орган ліцензування, якщо нова редакція договору чи додаткова угода до нього не відповідатиме законодавству. 

Ліцензіат може надати органу ліцензування нову редакцію документів і не здогадуватись, що з ними щось не так, аж до самої перевірки. Тому у разі зміни умов договору рекомендується дуже серйозно підійти до їх правового аналізу.

Пам'ятайте! При здійсненні посередництва у працевлаштуванні за кордон, зокрема - при укладенні зовнішньоекономічного договору чи внесенні змін до нього, слід керуватися не лише українським законодавством, а й законодавством країни контрагента. 

Як укласти договір з робітником?

До нас звернувся Клієнт, якому ми раніше отримали ліцензію діяльність, що пов’язана з працевлаштування громадян України за кордон. Клієнт не розумів суті своїх юридичних взаємовідносин з потенційними працівниками, не міг пояснити їм, за що він бере оплату за договором і розумів, що, швидше за все, щось робить неправильно, ризикуючи втратити недавно отриману ліцензію. Він уже був не впевнений навіть у тому, що повинен укладати такі договори та брати оплату.

Як відомо, ліцензована діяльність в сфері працевлаштування громадян України на роботу за кордон полягає в підписанні посередницьких договорів з іноземними роботодавцями, зборі вакансій і пошуку в Україні потенційних працівників, яким ліцензований посередник за законом може пропонувати вакансії тільки тих роботодавців, з якими у нього підписаний договір . Таким чином, чи є необхідність в укладенні договору з потенційним працівником і чи можна стягувати з нього оплату?

Відповідно до п. 10 Ліцумов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такі послуги надаються клієнту лише після того, як він укладе з ним договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у 2-х примірниках, який повинен зберігатися протягом 3-х років після закінчення строку дії договору (контракту).

Тобто, виходячи з цього, фірма посередник не може не укладати договори із робітниками, оскільки це призведе до анулювання ліцензії.

Щодо оплати за договором, то комерційні послуги в Україні надаються виключно на платній основі.

Договір, що розглядається, за своїм предметом найбільш наближений до договорів надання послуг та агентського договору, обидва з яких передбачають, що Замовник зобов’язаний оплатить надані послуги.

Наприклад, ст. 297 пункту 1 ГК (Предмет агентського договору) визначає, що «за агентським договором одна сторона (комерційний агент) бере зобов'язання надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприянні їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок».

Ст. 301 частина 1 встановлює, що «Згідно з агентським договором, комерційний агент одержує винагороду за посередництво, що здійснене ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, який передбачено у договорі».

 Законодавець також в пункті 12 Ліцензійних умов встановив, що українська компанія немає права одержувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до моменту підписання акту наданих послуг.

Таким чином, закон фактично зобов’язує Виконавця (Посередника) отримувати плату на умовах постоплати.

Отже, залишається запитання, в чому ж тоді предмет договору із робітником, якщо фактично всі послуги посередника оплачені роботодавцем?

Відповідно до закону, посередник представляє інтереси робітника у перемовинах із роботодавцем так само, як і роботодавця у спілкуванні із робітником. Сприяючи в укладенні контракту, посередник надає специфічний об’єм представницьких послуг, які, як ми вказували вище, не можуть надаватися безоплатно та без договору. Також за таким договором надаються інформаційні послуги. Як приклад, можна навести обов’язок посередника здійснювати інформування робітників про механізм добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні країни  перебування.

Також законодавець покладає на посередника ряд додаткових обов’язків, зокрема, відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між робітником та іноземним роботодавцем.

У зв’язку із тим, що Клієнт не розумів суті своїх правовідносин із потенційним робітником, ним було допущено ряд суттєвих недоліків у змісті договору, який використовувався для підписання з українськими робітниками. Помилки були настільки суттєві, що при перевірці могли б призвести до анулювання ліцензії на працевлаштування за кордон. Наші юристи здійснили корегування договору та надали Клієнту вичерпні відповіді на його запитання, для того аби в подальшому таких помилок не ставалось.

Ми пояснимо всі аспекти та нюанси функціонування подібного бізнесу та допоможемо з отриманням всіх потрібних документів та дозволів.