Релокейт ІТ компанії з України у 2023 році

У зв'язку з початком війни в Україні багато компаній розпочали кампанію з релокації бізнесу в інші країни. Не стала винятком і ІТ-сфера.

Згідно зі статистикою, серед IT-компаній, які так чи інакше провели релокацію, переважає релокація в межах України (майже половина компаній вважала за краще переїхати до спокійніших регіонів, але залишитися в Україні). Інша половина провела часткове переміщення бізнесу за кордон, і лише 5% компаній повністю відмовилися від ведення бізнесу в Україні.

Як бачимо, все ж більшість компаній вирішили залишитися в Україні, дочекатися кінця війни, після чого знову активізуватися на українському ринку. Одним із оптимальних варіантів для ІТ офісів сьогодні може стати часткова релокація – тобто відкриття офісів у відповідній юрисдикції, та вивезення своїх співробітників для безпечної роботи на період війни.

Важливо! Країна реєстрації компанії (що бере участь у господарській діяльності) зазвичай відрізняється від країни, де фактично розміщено персонал. При виборі країни реєстрації компанії основне, чим керуються IT-інвестори, – це податкове навантаження у тій чи іншій країні. При цьому, для місця розміщення офісу зазвичай вибираються або країни «походження»/постійного місцеперебування персоналу (наприклад, Україна, Росія, Індія тощо), або країни з недорогою вартістю життя.

Тому, коли ми чуємо, що багато айтішників релокуються в такі країни як Сербія, Чорногорія, Хорватія, В'єтнам, Таїланд, Іспанія, Португалія, Хорватія та Великобританія – це зовсім не означає, що там буде їхня материнська компанія. Це, як правило, просто означатиме місце, куди кожен із фахівців вирішив переїхати сам особисто (працюючи зазвичай дистанційно і маючи можливість самостійно вибирати, де жити, і маючи можливість самому нести свої витрати).

Якщо тільки вибір європейської країни (Іспанія, Португалія, Великобританія та ін.) не було зроблено свідомо, виходячи з чинного там R&D (Research and Development) режиму, про що йтиметься нижче.

Що стосується самих компаній - ухвалюючи рішення про релокейт персоналу або тимчасове відкриття бранч офісу, потрібно заздалегідь продумати питання оподаткування під час діяльності в новій юрисдикції, залишаючи місце реєстрації в Україні. Податки якій із країн доведеться платити?

Цікаво: Імпорт послуг резидентом. Бухгалтерський та податковий облік

Де зазвичай розміщуються офіси материнської компанії?

Успішні IT-компанії, як правило, приймають платежі у великих сумах, а отже, платити з них «драконівські» податки мало хто захоче. Таким чином, найбільш вигідними та популярними країнами у сфері IT, крім України, на сьогодні є Мальта, Гонконг, Делавер, Грузія, Естонія, Польща, Болгарія, Кіпр, ОАЕ.

Мальта цікава тим, що дозволяє знизити ставку прибуток до 5% (з 35%). Однак для того, щоб отримати можливість на повернення надмірно сплаченого податку (tax refund у розмірі 6/7), необхідно дотримуватися ряду умов:

• Дохід, який отримує компанія, повинен бути від активної торговельної діяльності (IT компанії задовольняють цю вимогу);
• Повернення податку можливе лише акціонеру;
• Країна реєстрації акціонера має розуміти та визнавати на законодавчому рівні таке поняття як «повернення податку», щоб не виникло податкових «ускладнень». Наприклад, якщо засновником мальтійської компанії є громадянин України, при цьому українське законодавство не розуміє такого податкового феномена як «повернення податку», це означає, що Україна застосує податок 18% на цей тип доходу як на «додаткове благо».

Саме тому мальтійська торгова компанія зазвичай використовується у зв'язці або з Мальтою, або з Кіпром, оскільки і Мальта, і Кіпр визнають поняття «повернення податку» і не оподатковують такий тип доходу.

Естонія та Грузія цікаві тим, що там податок на прибуток не стягується до моменту розподілу прибутку на користь акціонера. Тобто, якщо прибуток підприємства «обертається» всередині групи підприємств, тобто «реінвестується» у бізнес (при цьому перерахування можуть бути практично за будь-якими господарськими договорами), то він не підлягатиме оподаткуванню на рівні юрисдикції. І навпаки – податок на прибуток виникає у момент, коли компанія здійснює розподіл прибутку (як дивідендів акціонеру).

Детальніше можна прочитати тут.

ОАЕ гарні тим, що там:

• відсутні податки в принципі (немає корпоративного податку, немає податку при виплаті пасивних доходів, немає податку на доходи фізичних осіб та інших податків);
• ОАЕ не є офшорною юрисдикцією, і у них укладено безліч DTTs (що говорить про респектабельність юрисдикції та її визнання світовою спільнотою);
• ОАЕ практично не обмінюються інформацією з податковими службами та правоохоронними органами інших країн;
• для акціонера та для директора компанії є можливість оформлення інвесторської візи строком на 3 роки та еміратської ID card. Наявність еміратської ID card є основою отримання в ОАЕ Сертифіката податкового резидентства для фізичної особи, за дотримання певних умов. Наявність такого сертифіката у фізичної особи (громадянина України) може надати можливість «скоригувати» маршрут передачі податкової інформації у разі приєднання України до Автоматичного обміну податковою інформацією (Common Reporting Standards, Automatic Exchange of Information).

Гонконг цікавий тим, що діє територіальний принцип оподаткування. Тобто компанії, які не ведуть діяльність на території Гонконгу (тобто не мають контрагентів з Гонконгу, не перевозять товар через територію Гонконгу, а також які відповідають ряду інших критеріїв), – звільнені від оподаткування в Гонконгу.

Але компанії не звільняються від оподаткування в автоматичному порядку, а повинні на щорічній основі підтверджувати, що вони не провадили діяльність у звітному періоді в Гонконгу (тобто подається так званий Offshore Claim, який або задовольняється податковою службою Гонконгу, або ні) .

Якщо за результатами перевірки встановлюється, що компанія вела діяльність на території Гонконгу (мала контрагентів/постачальників/клієнтів у Гонконгу, везла товар через/надавала послуги на території Гонконгу тощо), до доходів компанії підлягає застосуванню ставка податку у розмірі 8, 25% на перші 2 млн HK$ (≈ USD 255 000), і 16,5% - на все, що вище.

Підприємства Делаверу (США) цікаві тим, що до них не застосовується федеральний податок і не застосовується податок штату Делавер, тобто такі підприємства можуть сплачувати податки взагалі. Однак слід враховувати, що такий підхід може бути до них застосовний лише у разі, якщо під час реєстрації у податковій вони обирають «офшорний» статус.

У такій ситуації треба бути акуратним із виведенням прибутку, оскільки до компаній такого типу не можна застосувати договори про уникнення подвійного оподаткування та податок на репатріацію буде стягнуто за стандартною ставкою 30%.

Болгарія цікава тим, що там найнижча ставка податку на прибуток у ЄС (10%).

Польща цікава тим, що новозареєстровані компанії (стартапи та компанії з невеликим оборотом) також можуть не сплачувати там податки. Детальніше можна прочитати тут.

Цікаво: Нові правила застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування

Що таке R&D режим та в чому його користь для IT компаній?

До 2016 року у більшості європейських юрисдикцій діяв особливий пільговий режим оподаткування доходів від інтелектуальної власності (так званий IP Box regime).

Основу цього режиму було закладено ще у 1970-х роках Ірландією та Францією, які запровадили окремі податкові пільги для доходу корпорацій щодо роялті та інших доходів від передачі об'єктів ІВ у право користування.

Починаючи з 2000-х років, цей режим під різними назвами та з різними особливостями (у порядку застосування) почав використовуватись у більшості країн ЄС, зокрема, в таких країнах як Ірландія, Франція, Угорщина, Нідерланди, Люксембург, Бельгія, Кіпр, Ліхтенштейн , Мальта, Іспанія, Швейцарія (кантон Нідвальден), Великобританія, Португалія, Італія.

Для отримання права застосовувати цей режим платник податків мав володіти включеними до переліку (кваліфікаційними) об'єктами ІВ. При цьому у всіх країнах пільги було дозволено застосовувати до патентів та пов'язаних з ним прав. Такі об'єкти, як зразки та моделі, торгові марки, авторські права підлягали податковим пільгам приблизно у половині із зазначених країн. Найрідше – до переліку кваліфікованих об'єктів потрапляли об'єкти ноу-хау та доменні імена.

Щодо самих пільг, то їхня суть полягала в тому, що певна частина (%) доходу у вигляді роялті звільнялася від оподаткування, що дозволяло суттєво знизити стандартну ставку податку на прибуток.

Наприклад, Кіпр, Ліхтенштейн і Люксембург звільняли від податку 80% доходу від об'єктів ІВ, при цьому тільки 20% доходу, що залишилися, оподатковувалися за стандартною ставкою. На Кіпрі та в Ліхтенштейні стандартна ставка CIT становила 12,5%, у Люксембурзі (2014 р.) – 29%. Таким чином, ефективна ставка по доходах від ІВ становила на Кіпрі та в Ліхтенштейні – 2,5% (замість стандартної ставки 12,5%), у Люксембурзі – 5,84% (замість стандартної ставки 29%).

Схеми оптимізації податків з використанням прав на об'єкти ІВ не вислизнули від уваги держав, які активно протидіють офшорному податковому плануванню. З метою запобігання зловживанням європейське співтовариство незабаром порекомендувало модифікувати пільгові режими, обмеживши їх застосування лише щодо тих об'єктів інтелектуальної власності, у створенні яких безпосередньо брала участь компанія, що претендує на пільги (до 30 червня 2016 року). Такий підхід отримав назву "модифікований підхід до зв'язаності" (Modified Nexus Approach).

Основна вимога нового режиму у тому, що пільгове оподаткування доходів, отриманих від об'єктів інтелектуальної власності, має бути зумовлено «суттєвою економічною діяльністю» компанії щодо таких об'єктів.

Це передбачає наявність витрат на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою, створенням та подальшим удосконаленням об'єктів інтелектуальної власності (ІВ). В англомовних країнах такі роботи називають R&D (Research and Development).

У 2017 р. до законодавства більшості європейських країн, в яких діяли пільгові IP Box regimes, були внесені поправки, спрямовані на приведення внутрішнього законодавства країн у відповідність до рекомендацій ЄС та плану BEPS. Крім цього, згідно з цими поправками, у багатьох країнах торгові марки були виключені зі списку кваліфікованих об'єктів ІС.

Цікаво: Випадки звільнення КВК від оподаткування в Україні

Як R&D режим працює на практиці: Кіпр

Режим ІВ на Кіпрі застосовується щодо кваліфікованих об'єктів ІВ, розроблених після 1 липня 2016 року. Для того, щоб кіпрська компанія могла скористатися пільговим податковим режимом, вона повинна відповідати певним умовам режиму ІС.

Відповідно до цього режиму, 80% кваліфікованого прибутку розглядатиметься як умовна витрата з метою оподаткування. 20%, що залишилися, будуть обкладатися звичайним корпоративним податком за ставкою 12.5%.

Об'єктами ІВ, які підпадають під дію цього режиму, є:

• активи, які були придбані, розроблені або використані особою під час її діяльності;
• активи, які є результатом досліджень та розробок.

Вони включають: патенти, програмне забезпечення, корисні моделі тощо.

Не підпадають під дію цього режиму комерційні назви, бренди, товарні знаки, права на зображення та інші права ІВ, які використовуються для маркетингу товарів та послуг.

Для того, щоб кіпрська компанія мала право користуватися податковими пільгами, що надаються цим режимом, вона має підтвердити наявність витрат, понесених на відповідні розробки об'єктів ІВ. Сюди відносяться:

• Витрати на виплату заробітної плати та винагороди за дослідження та розробки;
• Витрати, пов'язані із закупівлею відповідного обладнання, що використовується для наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок;
• Витрати на закупівлю матеріалів, пов'язаних із дослідженнями та розробками;
• Витрати, пов'язані з дослідженнями та розробками, які були передані на аутсорсинг непов'язаній стороні.

При цьому до таких витрат не належать:

• Витрати придбання нематеріальних активів;
• Відсотки, що сплачені або підлягають сплаті;
• Витрати придбання нерухомого майна;
• Суми, що сплачені або підлягають сплаті прямо чи опосередковано пов'язаній стороні за проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, незалежно від того, чи належать ці суми до угоди про розподіл витрат;
• Витрати, які неможливо безпосередньо пов'язати з активом, що кваліфікується.

Як бачимо, аутсорсити на 100% український персонал для розробки програмного забезпечення та подальшого претендування на пільговий кіпрський R&D regime – не вийде.

Для того, щоб кіпрська компанія отримала право користуватися податковими пільгами, передбаченими кіпрським R&D regime (платила по факту 2,5% замість 12,5%), необхідно продемонструвати, що хоч якась частина розробок ведеться на Кіпрі.

Що Кіпр, як юрисдикція, обраний не тільки для того, щоб користуватися R&D regime та мінімізувати податковий тягар, але щоб вести справжню бізнес-діяльність.

Йдеться про те, що на Кіпрі треба буде «оформити» хоча б мінімальний сабстенс:

• орендувати приміщення/офіс;
• найняти на роботу співробітників (або кілька осіб) із відповідним досвідом, професійним бекграундом (в IT сфері);
• сплачувати податки із з/п та ін.

Іншими словами, продемонструвати наявність реальної бізнес присутності на Кіпрі.

Крім цього, необхідно показати, які витрати зазнала саме кіпрська компанія, а не український офіс на розробку ПЗ.

Саме тому багато IT компаній у повному чи частковому складі переїхали на Кіпр.

Аналогічний підхід під час вирішення питання можливості надання права користування пільговим режимом R&D діє у більшості інших європейських країн.

Вибір відповідної юрисдикції та прорахунок майбутнього оподаткування – лише перша частина релокейту чи тимчасового релокейту ІТ бізнесу. Ми можемо запропонувати супровід всієї процедури, включаючи допомогу з:

• вибором юрисдикції для реєстрації підприємства, що бере участь у госп. діяльності та юрисдикції для переїзду персоналу (виходячи із застосовного оподаткування);
• відкриттям банківського рахунку, пошуком та орендою офісу, оформленням персоналу;
• вирішенням питання форми працевлаштування українського персоналу (робота як ФОП або за трудовим договором), виходячи із застосовного оподаткування;
• вирішенням питань інтелектуальної власності – ми надаємо рекомендації щодо забезпечення їх захисту (передача прав на об'єкти ІВ від співробітника компанії, взаємини з клієнтами);
• розробкою договорів із контрагентами;
• розробкою фінансової моделі (способи фінансування бізнесу та репатріації прибутку) тощо.

Якщо ви хочете розглянути інші юрисдикції для діяльності своєї ІТ компанії - звертайтесь до нас. Ми допоможемо з прорахунком можливих ризиків та переваг, допоможемо знайти відповідну юрисдикцію та здійснити релокейт у тому обсязі, в якому це буде вигідно для вашого бізнесу.

Вартість послуг із податкової оптимізації тут.

Вартість релокейту бізнесу тут.

Послуги ІТ компаніям тут.