ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиПубликації в ЗМІАкредитація відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації (для «Юрист & Закон»)

Акредитація відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації (для «Юрист & Закон»)

Юрист компанії Ігор Самоходський підготував матеріал про зміни в процедурі відкриття відокремлених підрозділів неурядових організацій в Україні, що обумовлені ЗУ «Про громадські об’єднання».

Стаття була написана за запитом аналітичного видання «Юрист & Закон» і опублікована в № 12, 12.02.2013 – 14.02.2013.

Нижче доступний повний текст:

Спрощена процедура імпорту громадських ініціатив

Відкрити відокремлений підрозділ неурядової організації в Україні стало дешевше та швидше

Одним з нововведень, що обумовлені введенням в дію 1 січня 2013 року Закону України «Про громадські об’єднання» (далі – новий Закон), є зміна регулювання порядку відкриття відокремлених підрозділів неурядових організацій в Україні (далі - відокремлених підрозділів).

В цілому новий Закон пом’якшив майже усі процедурні моменти відкриття відокремлених підрозділів, проте без «цікавостей» законодавець не обійшовся, і деякі з них можуть викликати ряд проблем.

Почати описання змін варто з того, що в новому Законі змінена назва процедури відкриття відокремленого підрозділу, тепер це акредитація відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації (далі – акредитація), а не більше звична та, на мій погляд, доречніша «реєстрація». Однак, зміна назви процедури не йде у парі зі зміною іншого ключового моменту – уповноваженого органу. Акредитація є однією з небагатьох реєстраційних дій, уповноваженим органом за проведення якої лишилася Державна реєстраційна служба (далі – ДРС), більшість же реєстраційних дій перейшла від ДРС до місцевих органів юстиції.

Варто зазначити, що відбулася істотна зміна у термінах та вартості реєстраційних процедур. З 2013 року робота ДРС з проведення акредитації обходиться іноземним організаціям лише у 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість суми еквівалентній 500 доларів США, що раніше визначалася Постановою КМУ № 145 від 26 лютого 1993 року (далі – Постанова). Знаючи про одночасне скорочення терміну розгляду заяви на акредитацію з двох місяців до 20 робочих днів, ми можемо бачити, що за суму більше ніж в 10 разів меншу за попередню ДРС працюватиме в два рази швидше.

Також потенційних заявників не може не радувати той факт, що в разі прийняття рішення про відмову в реєстрації підрозділу, воно буде надіслане протягом терміну розгляду заяви (ДРС втратила додаткові 10 днів на надсилання листа).

При цьому положенням ч. 7 статті 20 ЗУ «Про громадські об’єднання» було істотно звужено можливості посадовців по прийняттю відмовних рішень по акредитації відокремлених підрозділів: відмовляти в акредитації будуть при суперечностях установчих документів лише Конституції України та законам України (раніше більшість таких рішень були мотивовані невідповідністю установчих документів положенням підзаконних нормативно-правових актів).

Щодо документів, необхідних для акредитації, то зміни також позитивні, але не істотні:

  • визначено, що потрібні саме «копії установчих документів неурядової організації», раніше не тільки не була визначена форма документів, але й поняття установчих документів було звужене до «статуту (положення)»;
  • відпала необхідність формування відомостей про склад керівництва статутних органів підрозділу, тепер достатньо вказати керівника та його дані у рішенні про утворення;
  • реєстрація статуту (положення) структурного осередку більше не є обов’язковою, а відбувається у відповідності до рішення про утворення.

Також слід звернути увагу на те, що в новому Законі не лише коректніше описані необхідні документи та скорочені терміни для проведення реєстраційних дій, але і збільшений термін для повідомлення ДРС про зміни в статутних документах підрозділу чи зміну керівника з 5 до 20 днів.

Та попри всі позитивні зміни у порядку створення відокремленого підрозділу на території України є кілька негативних моментів, на які слід звернути увагу.

Першим таким моментом є відсутність у новому Законі регламентації процедури видачі дубліката свідоцтва про акредитацію. Єдина згадка про таку можливість міститься у Наказі Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1745/5, однак сама процедура не є вичерпно регламентованою. Через це можна припустити, що ті, хто втратить свідоцтво про акредитацію, можуть зіштовхнутися з проблемами.

Другий момент, який потребує висвітлення, є набагато важливішим і пов'язаний з тим, що 3 лютого 2013 року  набрав чинності ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Стаття 25 даного закону визначає, що акредитацію представництв та філій іноземних благодійних організації слід проводити в порядку, визначеному ЗУ «Про громадські об’єднання», тобто саме тим порядком, який ми аналізували вище.

І це не викликало б жодних питань, якби не ч.2 ст. 3 нового Закону, що передбачає наступне «Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення: … 6) непідприємницьких товариств (які не є громадськими об'єднаннями), утворених на підставі інших законів». Тобто, 3У «Про громадські об’єднання» передбачає неможливість регулювання питання акредитації підрозділів благодійних товариств його нормами (виходячи з того, що «непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками» ст. 85 ЦК України).

Звичайно, трактуючи буквально ч.2 ст. 3 нового Закону, можна казати, що перелік сфер відносин «утворення, реєстрації, діяльності та припинення», на які новий Закон не поширюється не включає поняття акредитації, а тому вказаної колізії не існує. Однак така позиція не витримує критики через те, що даний перелік точно відповідає  сформульованій у ч.1 ст. 3 нового Закону сфері дії Закону (у ній також не використовується термін акредитація).

Таким чином, Закон України «Про громадські об’єднання» приніс ряд важливих змін у порядок відкриття підрозділів іноземних неурядових організацій: скорочення строків, зменшення вартості, використання більш коректних формулювань при визначенні необхідних документів та інше. Проте, як ми бачимо, без «ложки дьогтю» законодавець не зміг обійтися: застосування норм Закону до благодійних товариств лишається під питанням.

Даний матеріал пов'язаний з послугами компанії по реєстрації громадських та благодійних організацій в Україні.

З аналізом інших нововведень Закону України «Про громадські об'єднання» Ви можете ознайомитися тут.

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті