Стаття про юридичні ризики при купівлі акцій для UBR.UA

Андрій Бузинний, юрист Юридичної компанії "Правова допомога", описав у своїй статті для UBR.UA найбільш поширені юридичні ризики при купівлі-продажу акцій.

Матеріал був опублікований під назвою «Купівля акцій: юридичні ризики», повний текст доступний нижче (оригінал статті опублікований російською), а також за посиланням http://ubr.ua/finances/stock-market/pokupka-akcii-uridicheskie-riski-181003.

«Придбання акцій, незважаючи на завершення процесу масової приватизації і на періодичні кризи на фондових ринках, залишається досить вигідним, хоч і ризиковим, способом вкладення коштів. Наважуючись на здійснення таких операцій, варто провести не тільки економічну, але і юридичну оцінку ризиків, пов'язаних з укладанням договорів купівлі-продажу акцій.

По-перше, необхідно знати, що чинне законодавство визнає існування тільки іменних акцій у бездокументарній формі (ч. 2 ст. 20 Закону "Про акціонерні товариства"). Купівля-продаж акцій на пред'явника та іменних акцій у документарній формі не заборонені, але з реєстрацією права власності (внесенням змін до реєстру власників цінних паперів) на них, а також з реалізацією наданих ними прав можуть виникнути проблеми. Особливо, якщо виявиться, що ДКЦПФР наклала заборону на оборот акцій АТ у зв'язку з тим, що воно не провело дематеріалізацію акцій (їх переведення з документарної у бездокументарну форму).

По-друге, покупка акцій можлива тільки за участю торговця цінними паперами (такими є банки і деякі госптовариства, що займаються виключно операціями з цінними паперами та мають відповідну ліцензію).

Згідно з ч. 9 ст. 17 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" без участі торговця цінними паперами (ТЦП) можуть здійснюватися лише операції з дарування і спадкування цінних паперів, по виконанню рішення суду і придбання акцій за законодавством про приватизацію. Законодавство, правда, не встановлює наслідків вчинення правочинів без участі ТЦП, але і ДКЦПФР, і суди розглядають такі угоди як оспорювані. Тобто, вони не є недійсними апріорі, але якщо одна із сторін заперечує проти їх дійсності на підставах, встановлених законом, то вони можуть бути визнані судом недійсними. Випадки визнання угод по купівлі-продажу акцій без участі ТЦП недійсними вже були (напр., постанова Господарського суду Київської області від 15.01.2009 року № К10/290-08/13, залишене в силі ВГСУ).

Для залучення до операції по покупці акцій ТЦП достатньо, щоб одна із сторін (продавець чи покупець) уклала з ним договір доручення або договір комісії. Також можлива покупка акцій безпосередньо у ТЦП, який придбав ці акції для перепродажу, керує ними за договором про управління цінними паперами або здійснює їх розміщення від імені і за рахунок емітента.

По-третє, якщо купуються акції приватного АТ, то варто поцікавитися наявністю в статуті такого АТ положення про переважне право інших акціонерів на придбання акцій. Якщо таке право у інших акціонерів є, то треба дізнатися, чи надсилалися їм пропозиції про придбання акцій, коли це було, і яка відповідь від інших акціонерів була отримана. Купувати акції АТ, в статуті якого передбачене переважне право акціонерів на придбання акцій, варто тільки в тому випадку, якщо покупець вже є акціонером цього АТ. Або якщо продавець запропонував іншим акціонерам придбати акції за ціною, що запропонована третій стороні (сторонньому покупцеві), але ті, протягом строку, встановленого статутом (не менше 20 днів), відповіли йому відмовою (або ніяк не відповіли). При цьому третій особі акції повинні бути продані за тією ж ціною і на тих же умовах, що були запропоновані акціонерам ПрАТ. В іншому випадку будь-який акціонер цього ПрАТ на підставі ч. 5 ст. 7 Закону "Про акціонерні товариства" зможе через суд зажадати перевести на нього права і обов'язки покупця акцій.

По-четверте, варто враховувати особливості укладення та виконання договорів купівлі-продажу акцій у бездокументарній формі. Якщо право власності на акції в документарній формі переходить з моменту передачі таких акцій у розпорядження покупця, то право власності на акції в бездокументарній формі виникає з моменту зарахування їх на рахунок нового власника у зберігача. Тому, перед придбанням таких акцій для початку необхідно відкрити рахунок у цінних паперах, уклавши договір про відкриття відповідного рахунку з одним із хранителів (ними можуть бути банки, ТЦП та / або реєстратори, що мають відповідну ліцензію). А після укладення договору купівлі-продажу акцій покупець повинен надати депозитарію (зберігачу) розпорядження на одержання цінних паперів, а продавець - розпорядження на поставку цінних паперів.

Хранителі кожної зі сторін передають ці розпорядження депозитарію продавця, той звіряє їх і приступає до перерахування акцій. Але тільки в тому випадку, якщо дані, зазначені в розпорядженнях (зокрема, щодо кількості, типу та виду придбаних акцій) збігаються. Крім того, покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок депозитарія в розрахунковому банку грошові кошти, зазначені в договорі купівлі-продажу. Депозитарій перерахує акції на рахунок покупця тільки при наявності цих коштів, які він надалі повинен буде перерахувати продавцю. В іншому випадку, у скоєнні транзакції буде відмовлено.

Ці та інші юридичні ризики можуть бути виявлені, оцінені і мінімізовані на етапі укладання договорів купівлі-продажу акцій. Грамотно і професійно складений договір повинен не тільки враховувати вищевказані ризики, передбачаючи для кожної зі сторін обов'язки по здійсненню певних дій для їх нейтралізації, але і закріплювати адекватну відповідальність за порушення цих обов'язків.»