Посилення сабстенс вимог у Європейському Союзі у 2023 році

У грудні 2021 року Європейська комісія опублікувала текст проєкту Директиви, який встановлює норми щодо запобігання неправомірному використанню компаній – «оболонок» для цілей оподаткування, а також про внесення змін до Директиви 2011/16/EU про адміністративне співробітництво (DAC).

Проєкт Директиви передбачає показники мінімальної присутності для суб'єктів господарювання в державах-членах ЄС, а також норми щодо режиму оподаткування суб'єктів, які не задовольняють дані показники. Тобто поширюється на всі європейські компанії.

Що це означає для власників українських компаній чи українських підприємців, які мають свій бізнес у Європі?

Цікаво: Випадки звільнення КІК від оподаткування в Україні

Нові правила сабстенсу в Європі

У разі набуття чинності змін до цієї Директиви, всі європейські компанії будуть тестуватися щодо наявності “високого ризику незначної присутності”. При цьому для визначення наявності даного ризику до уваги будуть прийматися такі критерії:

• Якщо за останні 2 роки понад 75% доходів підприємства становив “відповідний дохід”, тобто пасивний дохід (класичні приклади – дивіденди, відсотки, роялті); або якщо компанія має досить значну частку “характерних активів”;

Примітка: характерні активи - це рухоме майно (відмінне від грошових коштів, часток (акцій) або цінних паперів), володіння якими здійснюється для приватних цілей, балансовою вартістю понад 1 млн євро (сюди, наприклад, належать колекції предметів мистецтва та яхти), нерухоме майно, частки у компаніях.

• якщо протягом останніх 2 років понад 60% “характерних активів” перебували за кордоном, або понад 60% “відповідного доходу” було отримано з-за кордону;
• якщо за останні 2 роки компанія залучала інших осіб до управління поточною діяльністю (номіналів), та до прийняття рішень щодо значних функціональних обов'язків.

Легко потрапити в цю пастку, чи не так? Враховуючи діяльність та “начинку” більшості міжнародних компаній.

У разі відповідності всім критеріям, компанії повинні у своїй річній податковій декларації в країні реєстрації вказати інформацію про показники, пов'язані з обов'язковою «мінімальною присутністю». У разі невідповідності якомусь із критеріїв - про щось турбуватися і подавати відповідну звітність компанії не потрібно.

Наприклад, якщо за останні 2 роки в компанії не було номінального директора, а був призначений реальний управлінець, то вже має невідповідність одному критерію, а значить, і відсутнє зобов'язання щодо подання звітності.

Цікаво: Чи можна використати back-to-back loans в Україні?

Що робити, якщо ваша компанія під критерії підпадає?

У разі, якщо компанія відповідає заявленим критеріям, їй необхідно розкрити конкретну інформацію, що вказує на наявність у неї обов'язкового мінімального рівня присутності, наприклад, наявність:

• офісного приміщення, доступного виключно для використання цією компанією, при чому воно може бути у власності або в оренді;
• банківського рахунку, відкритого та чинного в ЄС;
• щонайменше одного кваліфікованого директора, який є податковим резидентом тієї ж держави-члена ЄС або географічно знаходиться досить близько до держави-члена ЄС, а також коло обов'язків якої безпосередньо пов'язане з діяльністю компанії.

Після подання звіту, податкова служба країни реєстрації компанії прийматиме рішення щодо того, чи є компанія такою, що має достатній рівень мінімального сабстенсу, чи навпаки - є “компанією-оболонкою” (пустушкою).

Якщо необхідні показники (тобто приміщення, чинний банківський рахунок у ЄС, а також кваліфікований директор - податковий резидент чи працівники) належним чином заявлені та підтверджені документально, тоді діє презумпція того, що компанія не є “компанією-оболонкою”.

Проте, навіть у разі заяви про існування необхідних показників, компанія все одно може бути визнана “компанією-оболонкою”, якщо супутні документальні підтвердження будуть непереконливими для податкової.

Цікаво: Як подати звітність про КІК в Україні?

Що робити, якщо вашу компанію в Україні чи ЄС визнають "компанією-оболонкою"?

У разі, якщо податкова прийде до думки, що компанія є “компанією-оболонкою”, вона повинна буде довести, що через існуючі особливі обставини її присутність у країні реєстрації є “відповідною”. Тобто, що саме в цій країні проводиться діяльність, яка формує відповідний дохід (або активи суб'єкта), або ж безперервний контроль над такою діяльністю, або компанія несе ризики, пов'язані з діяльністю.

Якщо компанія визнається "оболонкою", то настануть такі податкові наслідки:

• країна реєстрації компанії не видасть довідку-підтвердження статусу податкового резидента для компанії або видасть її з приміткою, що дана компанія не може користуватися пільгами, передбаченими договорами про уникнення подвійного оподаткування, Директивою про материнські та дочірні компанії або Директивою про відсотки та роялті;
• у користуванні різними податковими перевагами компанії-оболонці буде відмовлено іншими державами-членами ЄС. Відповідно, деякі потоки доходів, що йдуть на "компанію-оболонку" або від неї, та/або характерні активи можуть бути об'єктом оподаткування в інших юрисдикціях.

У практичній площині це означатиме наступне. Якщо учасник "компанії-оболонки" є нерезидентом ЄС (наприклад, громадянин України), резидент ЄС - платник "відповідного доходу" (наприклад, швейцарська компанія, яка виплачує дивіденди) зобов'язаний буде сплатити податок на репатріацію відповідно до його національного законодавства (35% ), попри:

• договір про уникнення подвійного оподаткування (існуючий між Україною та Швейцарією, та що передбачає 5%);
• Директиву про материнські та дочірні компанії;
• Директиву про відсотки та роялті, які є підставою для зниження/усунення податку на репатріацію у разі виплат усередині ЄС.

Інша ситуація. Якби над швейцарською компанією стояв Кіпр, а Кіпр виплачував дивіденди на користь українського громадянина, при цьому якби Кіпр не зміг підтвердити "мінімальну присутність" у країні реєстрації, і не отримав би сертифікат податкового резидентства, то Швейцарія не випустила б дивіденди під 0% на Кіпр. Але могла б застосувати договір з Україною та знижену ставку щодо нього (5% замість 35%). Таким чином, дія будь-якої чинної конвенції про уникнення подвійного оподаткування з третьою країною, резидентом якої є учасник - не обмежується.

Як бачимо, у разі прийняття Директиви (очікується, що вона набуде чинності з 2025 року), практично неможливо буде не мати хоча б мінімальної присутності в країні реєстрації. При цьому, враховуючи, що тестувати будуть останні 2 роки, зайнятися переглядом своїх компаній потрібно прямо зараз.

У зв'язку з цим, наша компанія пропонує вам:

• аналіз вашої компанії щодо ризиків, які вони несуть у зв'язку з введенням в дію змін до Директиви;
• розробку заходів, спрямованих на мінімізацію ризику присвоєння компанії статусу такого, що «має високий рівень незначної присутності»;
• розробку комплексу заходів щодо посилення сабстенсу для кожної компанії, виходячи з її функціонального навантаження та господарської діяльності.

Вартість та умови отримання консультації можна дізнатися тут.

За складанням пакет послуг для вашого бізнесу, звертайтесь до наших спеціалістів.

Все про податкове консультування та оптимізацію тут.