ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваПорушення авторських прав в Інтернеті: хто винен?

Порушення авторських прав в Інтернеті: хто винен?

Просмотров: 7172

Сучасні інтернет-технології дозволяють швидко і легко копіювати, публікувати, передруковувати і поширювати будь-яку інформацію. З одного боку, це дозволяє без значних витрат донести інформацію до споживача, в тому числі, за допомогою її копіювання і пересилання іншими споживачами. З іншого - дуже часто така легкість призводить до порушення авторських прав авторів творів, в яких відображена та чи інша інформація. Об'єктами порушень авторських прав стають фільми, музичні твори, комп'ютерні програми, літературні та інші твори, які розміщуються, копіюються або поширюються в мережі Інтернет без згоди їх авторів і без виплати їм будь-якої винагороди. У результаті автори цих творів недоотримують прибуток, а іноді (наприклад, по причині плагіату) навіть не отримують популярності.

Боротися з цими порушеннями досить важко з огляду на їх масовість і неконтрольованість. Тим не менш, законодавство і практика його тлумачення вищими судовими інстанціями дозволяють притягнути особливо злісних порушників, що діють в мережі Інтернет, до відповідальності за порушення авторських прав.

В першу чергу, варто відзначити, що і Пленум ВСУ в постанові від 04.06.2010 року № 5 та Пленум ВГСУ у постанові від 17.10.2012 року № 12 визнають, що розміщення твору в мережі Інтернет та його використання (у тому числі, якщо твір було розміщено в Інтернеті за згодою автора) можливе лише за згодою суб'єкта авторського права на твори. Тобто, за згодою автора або іншої особи, якій належить авторське право. На правовідносини щодо такого розміщення поширюються усі майнові права автора, встановлені ст. 15 Закону “Про авторське право і суміжні права”, а тому порушення цих прав в мережі Інтернет дає підстави для судового захисту порушеного авторського права.

При цьому на твори, розміщені за згодою автора у мережі Інтернет, не поширюються норми Закону “Про авторське право і суміжні права”, що надають право продавати чи дарувати без згоди автора і виплати йому винагороди примірники правомірно опублікованого твору, які законно введені в цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні. Як випливає з п. 40 і п. 42 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року № 12, це право застосовується тільки до екземплярів творів, виражених у матеріальній формі. Правда, при цьому робиться застереження про те, що при інших формах вираження твору вичерпання цього права може і не відбутися, зокрема, права на розповсюдження твору в мережі Інтернет. А це вже може бути розтлумачено і як дозвіл на розміщення в Інтернеті творів, скопійованих з легально випущених матеріальних носіїв (наприклад, з придбаних ліцензійних дисків або відсканованих оригіналів книг).

Втім, інші положення зазначеної постанови Пленуму ВГСУ вказують на те, що такі дії суд, швидше за все, також повинен вважати незаконними. Так, у ньому вказується на те, що запис твору або об'єкта суміжних прав на комп'ютер, в результаті якого за ініціативою особи, яка здійснила запис, до цього об'єкта отримує доступ необмежена кількість осіб, є його використанням. І відповідно, якщо таке використання відбулося без згоди суб'єкта авторського права і / або без виплати йому винагороди, то створені або отримані в результаті такої дії примірники творів є контрафактними, а особи, які вчинили такі дії, вважаються порушниками авторського права. Крім того, порушенням виключних майнових прав на твір визнається виготовлення одного або кількох примірників, виготовлених з контрафактного примірника, або при неправомірному розміщенні в мережі Інтернет.

Порушниками авторського права визнаються, в тому числі, власники сайтів, на яких були розміщені твори чи об'єкти суміжних прав без отримання необхідних погоджень. Причому сам по собі факт розміщення на сайті творів, тотожних об'єктів права інтелектуальної власності, що належать позивачам, свідчить про порушення таких прав відповідачем, за умови, що останнім не надано доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об'єкта інтелектуальної власності. При цьому копіювання (відтворення) такого об'єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності його використання не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Таким чином, розміщення на сайті, торрент-трекері, файлообміннику, відеохостингу або іншому ресурсі в мережі Інтернет, доступному для публічного доступу інших осіб, творів і об'єктів суміжних авторських прав (фільмів, музичних творів, книг, комп'ютерних програм та іншого) без згоди суб'єкта авторського права і / або виплати йому авторської винагороди є порушенням авторських прав. В тому числі, якщо при цьому сам твір залишається записаним на комп'ютері особи, яка здійснила такі дії, та / або якщо він був скопійований (відсканований, перезаписаний) з легально придбаного примірника, випущеного в обіг на матеріальному носії за згодою автора. Порушенням авторських прав є також копіювання та / чи наступне поширення творів, розміщених в Інтернеті без згоди автора та / або виплати йому винагороди (наприклад, шляхом їх скачування або розміщення на іншому сайті), в тому числі, якщо твір спочатку було розміщено в Інтернеті.

Відповідальність за такі дії несуть як особи, які вчинили їх, так і власники сайтів, на яких без згоди авторів та / або виплати їм винагороди був розміщений певний контент. Відповідальність ця може бути як цивільно-правової (відшкодування шкоди, стягнення доходу, виплата компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних зарплат та інше), так і адміністративної (штраф від 170 до 3400 гривень) або кримінальної (максимальне покарання - 6 років позбавлення волі).

Таким чином, оскільки ЦК і Закон “Про авторське право і суміжні права” не містить окремого правового регулювання правовідносин щодо розміщення та використання творів у мережі Інтернет, на них, за деякими винятками, поширюються загальні правила, встановлені цими нормативними актами. І завдяки роз'ясненням вищих судових інстанцій в більшості випадків вже можна визначити, які дії з об'єктами інтелектуальної власності вважаються порушенням авторських прав. Наслідком цього стає збільшення числа судових рішень про притягнення до відповідальності за порушення авторських прав в мережі Інтернет.


Просмотров: 7172
Пов'язана практика
Всі пов'язані публікації

Послуги по темі
даного матеріалу: Юридичне обслуговування бізнесу Послуги нерезидентам Інтелектуальне право
Доп. меню
Связанная практика Услуги по теме материала