ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиКоментарі законодавстваЯк боротися з нестачею нафтопродуктів, що надходять залізницею?

Як боротися з нестачею нафтопродуктів, що надходять залізницею?

На ринку торгівлі нафтопродуктами і по сьогоднішній день актуальним залишається питання відшкодування збитків покупцю-вантажоодержувачу внаслідок недоотримання ним певної кількості придбаного та оплаченого товару через недолив під час завантаження у вагоно-цистерни, втрату або крадіжку на залізниці. Іншими словами, проблема зводиться до наступного: Як боротися з нестачею нафтопродуктів, що надходять залізницею?

Причини нестачі нафтопродуктів, які надійшли у залізничних вагоно-цистернах на адресу вантажоодержувача, напряму залежать від поведінки суб’єктів, задіяних у процесі наливу і транспортування вантажу. Останнім у цій ланці стоїть покупець-вантажоодержувач, який, по суті, не може впливати на хід самого процесу, тож постійно ризикує понести матеріальні збитки – не отримати у повній кількості попередньо оплачений нафтопродукт.

Якщо одержувач вантажу не приймає участь у наливі і транспортуванні замовленого нафтопродукту, не забезпечує своєю охороною його переміщення залізничними шляхами, то єдиним виходом у нього залишається спроба повернути недоотриману кількість продукції або грошовий еквівалент нестачі в судовому порядку. Останній є найпоширенішим. Проте, не завжди вантажоодержувачам вдається стягнути вартість нестачі нафтопродукту через суд.

Як свідчить судова практика, у задоволенні позовних вимог вантажоодержувачів суди відмовляють здебільшого з двох причин: недоведеність факту нестачі і звернення до неналежного відповідача.

Під недоведеністю слід розуміти як взагалі відсутність доказів, так і неправильне оформлення приймання нафтопродуктів, яке може призвести до того, що будь-які документи, надані вантажоодержувачем, котрі, на його думку, підтверджують факт нестачі, не сприймаються судами як належні докази, бо складені з порушенням встановленої законодавством процедури.

Варто зазначити, що основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок приймання нафтопродуктів за кількістю, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (надалі – Інструкція № 281).

Отже, вантажовідправник перед відправленням вантажу укладає договір перевезення із залізницею.

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу є накладна, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Як правило, продавець (виробник) здійснює передачу нафтопродукту відправнику шляхом завантаження в залізничні цистерни. Після комісійного огляду та вимірювання (при необхідності) маси нафтопродуктів об’ємно-масовим методом завантажені вагоно-цистерни залюковуються та опломбовуються в присутності прийомоздавальника залізничної станції і представника охорони на залізниці, при цьому складається відомість запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП). Після вказаної процедури залюковані та опломбовані вагоно-цистерни відправляються на зважування на ваги вантажовідправника, які мають бути повірені у встановленому порядку.

Щойно ми схематично зобразили процес підготовки вантажу до відправлення. Що стосується його приймання, то Інструкцією № 281 детально регламентована дана процедура, якій, однак, нечасто слідує вантажоодержувач у повній мірі, що, в свою чергу, дозволяє відправнику і залізниці вдало захищатися в судах у якості відповідачів.

Так, у відповідності до п. 5.2.8 Інструкції № 281 у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому вона має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Акт за формою № 5-НП складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання (п. 5.2.6).

Проте, одержувачі вантажу далеко не завжди оформлюють приймання нафтопродуктів актом саме за встановленою формою, а коли і так, то досить часто заповнюють його графи з помилками, на що миттєво звертають увагу суду відповідачі, нівелюючи таким чином силу вказаного акту як належного та допустимого доказу.

Не витримуються вантажоодержувачами і строки повідомлення відправника про нестачу, і строки затвердження акту за формою № 5-НП.

Крім того, досить поширеними аргументами серед відповідачів, на які охоче зважає суд, є відсутність у вантажоодержувача у складі приймальної комісії осіб, що мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафтопродуктів, і ненадання одержувачем доказів про повірку засобів вимірювальної техніки, які використовувались ним для визначення кількості нафтопродукту у вагоно-цистернах при прийманні.

Окремо хочеться торкнутися іншої причини відмови у позовах вантажоодержувачам, а саме – звернення до неналежного відповідача.

Справа в тому, що в кожному окремому випадку виявлення нестачі нафтопродукту одержувачу потрібно звертати увагу на стан самого нафтопродукту, вагоно-цистерни і ЗПП.

Згідно з п. 1.5.11 Правил перевезення наливних вантажів придатність у комерційному відношенні цистерн усіх форм власності, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн для перевезення конкретних вантажів визначає відправник, який несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України за псування вантажу в результаті наливу в невідповідну або неочищену цистерну (бункерний напіввагон, контейнер-цистерну), а також за наслідки неправильного їх використання.

Вантажовідправник також несе відповідальність за правильність накладення ЗПП.

А от за придатність вагоно-цистерни у технічному стані відповідає залізниця. Інакше кажучи, якщо витік нафтопродукту стався внаслідок, наприклад, тріщини котла цистерни, то тут належним відповідачем стовідсотково є перевізник, а відправника в такому разі слід долучити до справи як третю особу.

Таким чином, бачимо, що процес наливу, транспортування та приймання нафтопродуктів жорстко регламентований численними нормативними документами, не кажучи вже про господарські договори між виробниками, відправниками, перевізниками і одержувачами та їхні внутрішні інструкції, що можуть мати свої специфічні умови, які, безумовно, потрібно ретельно аналізувати під час підготовки позовної заяви про стягнення вартості нестачі нафтопродукту. До речі, порядок розрахунку вартості нестачі теж нормативно врегульований.

Отже, враховуючи викладене, вважаємо, що вантажоодержувач, який має на меті виграти судовий спір з вантажовідправником та (або) залізницею, потребує кваліфікованої юридичної допомоги не лише під час написання позовної заяви, а й уже під час приймання нафтопродуктів за кількістю – з метою правильного оформлення всіх необхідних документів, які в подальшому слугуватимуть потужною доказовою базою заподіяних вантажоодержувачу збитків.

Вказану юридичну поміч надає ЮК «Правова допомога».

Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ

Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті