Як вивести гроші за кордон під час війни: нова Постанова КМУ

07.07.2022 р. у відповідь на неодноразові прохання Європейської Бізнес Асоціації, Кабінет Міністрів таки скасував постанову, яка обмежувала імпорт товарів під час воєнного стану, затвердивши перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), та надавши вказівку НБУ забезпечити здійснення переказів за операціями з їх імпорту. 

Перелік віднині дозволених операцій. Туди входить, наприклад, оплата за послуги: 

  • перевезення пасажирів та вантажів (будь-якими видами транспорту); 

  • медичних лабораторій; 

  • реєстрації та перереєстрації лікарських засобів; 

  • надання рекламних послуг; 

  • за ліцензійними договорами (наприклад, роялті);

  • щодо використання об'єктів авторського права; 

  • інформаційного характеру, наприклад, пов'язані з програмною продукцією (цілий перелік дозволено);

  • юридичні, аудит, інші консалтингові послуги тощо. 

Як бачимо, зазначений перелік в силу, по-перше, своєї безапеляційної широти, а по-друге, через розмитість формулювань, дає доволі широкі можливості для маневрів

Втім, поспішаючи з підготовкою документів для банку, не слід забувати про деякі правила, яким повинні відповідати міжнародні операції. 

Цікаво: Податкові ризики при переїзді в Польщу та продовженні діяльності в Україні

Про що не варто забувати при підготовці документів для банку?

По-перше, всі операції з пов’язаними нерезидентами мають відповідати принципу «ділової цілі», інакше оплати на користь нерезидентів не можуть бути віднесені на витрати українського підприємства. При цьому вважається, що «ділова мета» відсутня, якщо метою транзакції є несплата податків; або якщо в порівняних умовах особа не була б готова укласти аналогічний договір із непов'язаними третіми особами. 

Ці правила поширюються на операції з будь-якими нерезидентами, незалежно від того, в якій юрисдикції вони зареєстровані (офшорна чи ні).

По-друге, всі операції з пов’язаними нерезидентами повинні відповідати принципу «витягнутої руки», тобто відповідати звичайним ринковим умовам. В іншому випадку завищена вартість товарів / послуг, які закупаються у такого нерезидента в контрольованих операціях (понад звичайну ринкову ціну на аналогічні товари/послуги), може бути перекваліфікована в «приховану виплату дивідендів» (з відповідним оподаткуванням відповідно до режиму оподаткування дивідендів, із застосування податку на репатріацію і т.д.).

По-третє, не слід забувати, що деякі оплати мають певні особливості в бухгалтерському обліку (зокрема, за деяких умов не можуть повною мірою бути віднесені на витрати підприємства). 

Наприклад, якщо взяти роялті, то платники податку на прибуток повинні збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених роялті за наступних умов:

  • якщо роялті сплачено на користь нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) власником роялті (а, наприклад, є лише транзитером такого доходу); 

  • якщо роялті сплачено на користь нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності, щодо яких вперше виникли у резидента України; 

  • якщо роялті сплачено на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є; 

  • та в деяких інших випадках. 

Або нюанси оподаткування ПДВ. Нагадаємо, що ПДВ виникає при наданні нерезидентом українському підприємству певного переліку послуг, наприклад, консультаційних чи пов'язаних з ІТ сферою, оскільки місцем постачання зазначених послуг вважається митна територія України. Коли нерезидент (неплатник ПДВ) надає свої послуги резиденту, саме цей резидент і є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

Те саме стосується надання нерезидентом послуг іншому нерезиденту на території України. 

До речі, коли ці самі послуги надаються резидентом нерезиденту України, то місцем постачання послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (інша країна), а відтак ПДВ в Україні не виникає

По-четверте, не слід забувати, що деякі операції можуть підлягати оподаткуванню податком на репатріацію в Україні. 

Загальна ставка такого податку складає 15%, але вона може бути понижена відповідно до положень договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених між Україною та країною, куди йде виплата – якщо такий договір, звісно, підписано. 

Наприклад, говорячи про ті самі роялті, то залежно від країни, ставки податку на репатріацію зазвичай становлять 5% або 10%, за дуже рідкими виключеннями в бік меншої ставки. Це зумовлено тим, що Україна зараз приводить всі свої договори про уникнення оподаткування у відповідність до стандартів та ставок Модельної конвенції, а та, в свою чергу, тяготіє до встановлення мінімальної ставки податку на рівні 5%. 

Для ілюстрації: буквально нещодавно (влітку), попри війну, набрав чинності Закон України від 16 лютого 2022 р. № 2064-IX, який скасував з Данією нульову ставку податку на роялті у країні, що є джерелом доходу, а також традиційно розширив можливості щодо обміну інформацією між країнами. 

Важливо! Перед тим, як бігти в банк, дуже важливо заплановану операцію, ретельно проаналізувати на предмет того, які податкові наслідки вона нестиме для вас. 

А також дуже ретельно підготуватись безпосередньо до самої зустрічі з банком, оскільки банки наразі дуже прискіпливі (з урахуванням тиску, який чинить на них регулятор). Лише уважне податкове планування дасть 100% гарантію проведення операції та виведення коштів за операцією на іноземний рахунок.  

Ми пропонуємо вам юридичний аналіз та рекомендації щодо транзакцій за кордон вже сьогодні. 

З нами ви зможете вивести кошти безпечно, без проблем з податковими чи іншими контролюючими органами або банками.

Вартість юридичної консультації можна дізнатися тут.

Все про ведення бізнесу в Україні, в тому числі з-за кордону - тут.

Дата публікації: 22/07/2022

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму: