Податкові ризики при переїзді громадян України до Польщі: як продовжити вести бізнес та отримувати дохід з України?

У зв'язку з воєнними діями в Україні, за останні кілька місяців понад 5 млн людей виїхало з країни. Як показує статистика, основна частина переселенців осіла у країнах ближнього зарубіжжя (Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Болгарія та ін.). Інші ж обрали дорожчі та престижні європейські країни для проживання (Німеччина, Британія, Франція, Іспанія, Португалія, Італія).

При виборі іншої країни як “притулку” на період воєнних дій в Україні, люди переважно керуються такими критеріями, як розмір соціальних пільг або рівень життя.

Але при цьому мало хто думає, що переїзд в іншу країну і тривале перебування там може призвести до необхідності сплачувати податки в новій країні. Причому з усіх доходів: як доходів, які, можливо, будуть отримуватись людиною в країні, куди він емігрував (у разі працевлаштування там); так і тих доходів, які він продовжуватиме отримувати з України, а також з усього світу.

Особливо ця ситуація стосуватиметься тих людей, які не планують працювати в країні, куди переїжджають, і сплачувати там податки, а планують продовжувати працювати на українського роботодавця та отримувати інші доходи з України чи інших країн.

Поговоримо докладніше про податкові ризики переїзду в іншу країну для українського податкового резидента, і як далі вести свою діяльність, перебуваючи за кордоном.

Цікаво: Чи можуть українські ФОП відкрити банківський рахунок за кордоном?

Податки якій із країн потрібно платити?

Хтось помилково може думати, що наявність паспорта громадянина України автоматично звільняє його від зобов'язання сплачувати податки в іншій країні. Хтось може сподіватися на те, що його "не спитають, не знайдуть і не порушать це питання". А хтось, перебуваючи й досі у стані стресу, може взагалі не ставитись навіть таким питанням.

Однак відкладення даного питання для вирішення "на потім" тільки гратиме проти вас. Тому що чим довше ви перебуваєте в іншій країні, тим більший зв'язок у вас із нею утвориться. Нижче розберемося у всьому по черзі.

По-перше, слід зазначити, що по факту громадянства автоматично не виникає зобов'язання сплачувати податки у країні, громадянином якої є людина; тобто людина може бути громадянином однієї країни (України), але при цьому у неї цілком може виникнути зобов'язання сплачувати податки в іншій країні. На зобов'язання сплачувати податки у тій чи іншій країні впливає не наявність паспорта, а відповідність певним критеріям, встановленим тією чи іншою країною для визнання фізичної особи податковим резидентом певної країни.

Кожна країна своїм внутрішнім законодавством встановлює такі критерії самостійно. В Україні - це всім відомі чотири тести на визначення статусу податкового резидента (мають застосовуватися в суворій черговості один за одним):

  1. Фізична особа, яка проживає за кордоном, залишається резидентом України, якщо її постійне місце проживання знаходиться в Україні, або якщо в Україні фізична особа має центр життєвих інтересів.

  2. Однак, якщо неможливо визначити юрисдикцію з місцем постійного проживання та центром життєвих інтересів, тоді фізична особа вважається резидентом України, якщо мешкає тут понад 183 дні на рік.

  3. Якщо і це не піддається з'ясуванню, тоді резидентство визначається громадянством.

Однак в інших країнах ситуація складається по-різному, і перш ніж планувати переїзд в іншу країну, необхідно спочатку проаналізувати критерії, які вона встановлює, і розібратися, чи не виникнуть там податкові зобов'язання.

У більшості європейських країн ці критерії схожі на ті, що встановлені в нашому законодавстві. Наприклад, у Болгарії, Польщі, Литві, Угорщині. А в деяких країнах є своя специфіка: наприклад, може бути відсутнім такий критерій, як центр життєвих та економічних інтересів, і податкове резидентство визначатиметься лише за кількістю днів перебування на рік (Німеччина, Латвія, Естонія, Молдова).

Або місцеве законодавство може пропонувати певні пільгові програми, у зв'язку з якими стати податковим резидентом країни буде навіть цікавіше, ніж бути податковим резидентом України (Кіпр, ОАЕ, Монако).

У зв'язку з тим, що найбільше українців переїхали до Польщі, у цій статті розберемося в особливостях цієї країни.

Цікаво: Навіщо українським компаніям Дія Сіті?

В який момент особа стає податковим резидентом Польщі?

У Польщі діє лише два критерії для визначення статусу податкового резидента:

  1. За кількістю днів перебування на рік (понад 183 дні);

  2. Якщо у фізичної особи у Польщі знаходиться центр життєвих чи економічних інтересів.

Згідно з податковою практикою, при визначенні наявності центру інтересів, життєві інтереси (у разі наявності таких у Польщі) матимуть перевагу над економічними. Під життєвими інтересами чи особистими інтересами традиційно розуміється:

  • наявність сім'ї чи соціальних зв'язків на території Польщі;

  • ведення соціальної, культурної, спортивної, політичної активності та інше.

Тому переїзд із сім'єю в іншу країну (з Польщі) практично завжди означатиме втрату статусу податкового резидента в Польщі. Водночас переїзд на роботу в іншу країну, якщо при цьому сім'я залишиться в Польщі, не спричинить втрати статусу податкового резидента Польщі.

Тепер про статус податкового резидента Польщі на підставі наявності життєвих інтересів у переселенців з України.

Якщо людина переїжджає з України, залишивши тут свою сім'ю, якщо в неї в Україні залишилася квартира, рахунки в банках, і вона вважає своє перебування в Польщі тимчасовим (до закінчення війни), - то в такій ситуації важко говорити про те, що у такої людини центр життєвих інтересів знаходиться у Польщі.

Але якщо людина збирається жити в Польщі разом зі своєю сім'єю, наприклад, в орендованій квартирі, якщо діти починають ходити в Польщі до школи, члени сім'ї починають влаштовуватися на роботу, то в такій ситуації більше шансів, що центр життєвих інтересів може виникнути в Польщі.

Важливо! Кожна ситуація має розглядатися індивідуально.

Цікаво: Релокейт бізнесу до Польщі

Податкові ризики перебування українського резидента у Польщі

Якщо людину буде визнано податковим резидентом Польщі, то в такій ситуації у неї виникає зобов'язання декларувати у Польщі доходи, отримані з усього світу (а не лише отримані у Польщі). У тому числі отримані в Україні. А також виникає зобов'язання сплачувати податки із цих доходів у Польщі.

При цьому у Польщі діє наступна прогресивна шкала оподаткування для фізичних осіб:

  • Якщо дохід на рік не перевищує 30 000 PLN (це приблизно 6500 євро), то прибутковий податок не стягується (дане нововведення діє з початку цього року).

  • Якщо дохід не перевищує PLN 120 000 (близько 25 000 євро), то застосовується ставка 17%.

  • Якщо дохід перевищує PLN 120 000, то сплачується фіксована ставка податку у розмірі PLN 15 300 (близько 3 200 євро) плюс додатково 32% від суми, що перевищує PLN 120 000.

  • У разі перевищення доходу PLN 1 mln (це близько 215 000 євро) додатково стягується “солідарний податок” у розмірі 4% (з суми перевищення).

Спірна ситуація практично виникає, коли громадяни України, які переїхали до Польщі, не влаштовуються на роботу там, але продовжують отримувати з України доходи: наприклад, у вигляді зарплати від українського роботодавця, або від діяльності підприємцем в Україні.

У цій ситуації в обох держав (і України, і Польщі) виникає право оподаткувати такий дохід, тому що в Україні податковим агентом зі стягнення податків із зарплати є роботодавець, і він обов'язково стягне при виплаті доходу ПДФО та військовий збір.

Що стосується доходу від діяльності фізичної особи підприємця, то тут все аналогічно: у фізичної особи виникає зобов'язання самостійно задекларувати дохід, і сплатити з нього податок (зараз застосовується ставка 2%), і нікуди від цього не дітись.

Чому ж у Польщі виникає право оподаткувати дохід?

Говорячи про зарплатний дохід, то тут все просто: бо робота, нехай навіть на іноземного роботодавця, фактично виконується з території Польщі (наприклад, з комп'ютера, який розміщений у орендованій квартирі десь у Варшаві). Однак у ситуації із зарплатним доходом надалі буде можливе зарахування податків, сплачених в Україні, в Польщі. Точніше, якщо сума доходу фізичної особи за рік не перевищить 25 000 євро, то в такій ситуації ми могли б говорити про застосування у Польщі ставки 17%, яка є меншою за українську ставку 18%.

Тож у Польщі, швидше за чи все, взагалі нічого доплачувати не треба, але показати український дохід податковій службі треба.

Щодо доходу від діяльності фізичної особи підприємця, то подібне взаємозарахування не буде можливим через те, що фізичні особи підприємці сплачують особливий вид податку, який називається в Україні “єдиний податок”. При цьому договір про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Польщею не дає права робити зарахування з такого податку. Зазвичай міждержавні договори дають право зарахування податків з “прямих податків”, наприклад, прибуток підприємств, прибутковий податок тощо. До речі, військовий збір також не підлягає зарахуванню.

Це означає, що податок із доходу фізичної особи підприємця треба буде сплатити і в Україні, і в Польщі. Як цього уникнути потрібно розбиратися в кожному конкретному випадку.

Таким чином, переїжджаючи в іншу країну, є сенс спершу розібратися у податкових тонкощах, що мають місце у тій державі. Правильне планування дасть можливість уникнути непередбачених ситуацій та подальших неприємностей із податковою службою.

Якщо ви хочете отримати відповідь особисто для себе, звертайтеся до нас за персональною консультацією.

Її вартість та умови можна дізнатися тут.

Дата публікації: 15/07/2022

Ми готові Вам допомогти!

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму: