Як захистити іноземного інвестора в договорі з українським партнером

Якщо ви інвестуєте в український бізнес або спільний проєкт з локальним партнером, домовитися про суму інвестиції та частку в компанії недостатньо. Ще до переказу коштів варто зрозуміти, як ви контролюватимете їх використання, на які ключові рішення зберігатимете вплив і яку інформацію регулярно отримуватимете про бізнес.

Тому захист інвестиції будується не навколо одного сильного договору чи арбітражного застереження, а навколо узгодженої системи: перевірки партнера й активів, поетапного фінансування, корпоративного контролю, звітності, забезпечення та зрозумілих правил виходу з проєкту.

При цьому міжнародні домовленості мають працювати саме в українській юридичній системі. Інвестиційний договір потрібно узгодити зі статутом української компанії, корпоративними рішеннями, правилами реєстрації та валютним маршрутом — тоді погоджені вами механізми залишаються не лише текстом договору, а можуть бути реалізовані на практиці. 

Юридична перевірка бізнесу (Due Diligence) перед підписанням інвестиційного договору

Договір є лише одним із рівнів захисту інвестиції. Щоб правильно сформулювати його умови, спочатку потрібно розуміти, у який саме актив або бізнес ви інвестуєте та з ким укладаєте угоду. До підписання слід підтвердити:

• структуру власності, повноваження керівників і відсутність прихованих бенефіціарів;
• права на частки, нерухомість, обладнання, землю, торговельні марки та програмне забезпечення;
• судові спори, виконавчі провадження, застави, податковий борг і санкційні ризики;
• чинність ліцензій і дозволів, від яких залежить бізнес;
• ключові договори, кредитні обмеження та операції з пов’язаними особами;
• реальність фінансової звітності, боргів і прогнозованого грошового потоку.

Сенс такої перевірки не в тому, щоб знайти причину відмовитися від перспективної інвестиції в Україні. Навпаки, вона дозволяє зрозуміти, що потрібно врегулювати до входу в проєкт, щоб ви вкладали кошти вже на погоджених і зрозумілих умовах.

Якщо під час перевірки виявлено борг, обтяження активу, відсутність важливого дозволу чи неврегульоване право власності, це можна перетворити на умову до закриття угоди: партнер спочатку усуває проблему або виконує погоджену дію, після чого відбувається інвестування.

Так ви не покладаєтеся на обіцянку “вирішимо після отримання грошей”, а заздалегідь бачите, що саме має бути готове до першого платежу.

Важливо! Якщо модель інвестиції передбачає власне представництво іноземної компанії в Україні, окремо потрібно організувати його юридичне обслуговування та поточну роботу відповідно до українських вимог.

Прив’яжіть траншове фінансування до конкретних результатів проєкту

Якщо ваша інвестиція передбачає кілька стадій – запуск виробництва, будівництво, отримання дозволу, розвиток продукту чи досягнення інших етапів – доцільно розглянути траншове фінансування. У такій моделі ви не передаєте весь бюджет проєкту наперед. Наступний транш надається після того, як партнер досяг погодженого результату та підтвердив його документами.

У договорі потрібно визначити:

• точний результат етапу та спосіб його вимірювання;
• перелік документів, що підтверджують результат;
• хто і в який строк приймає етап;
• право на незалежну технічну або фінансову перевірку;
• наслідки затримки, неповного результату й неправдивих документів;
• долю невикористаних коштів.

Типова практична ситуація: бізнесу потрібне фінансування на кількох етапах, але партнер просить весь запланований бюджет одразу. Траншева модель дозволяє вам профінансувати розвиток проєкту і водночас пов’язати наступні платежі з результатами, які можна об’єктивно перевірити.

Для окремих угод додатковим інструментом можуть бути ескроу, цільовий рахунок або контрольоване використання коштів. Їх доступність і банківський порядок потрібно перевіряти в Україні для конкретної операції.

Закріпіть контроль над ключовими рішеннями через корпоративний договір

Якщо за інвестицію ви отримуєте частку в українському товаристві, одного інвестиційного договору недостатньо. Ключові права інвестора мають бути узгоджені між договором, корпоративним договором, статутом і рішеннями органів товариства.

Заздалегідь визначте питання, які український партнер не зможе вирішувати без вашої згоди. До них зазвичай належать:

• зміну статуту, капіталу та структури власності;
• нові позики, застави, гарантії та значні правочини;
• затвердження бюджету й витрати понад погоджений поріг;
• призначення та звільнення керівника, зміну банку й підписантів;
• угоди з пов’язаними особами;
• продаж основних активів та інтелектуальної власності;
• виплату дивідендів, реорганізацію або ліквідацію.

Це не означає, що вам доведеться погоджувати кожне операційне рішення української команди. Завдання корпоративного контролю – залишити за вами вплив саме на дії, здатні істотно змінити вартість вашої інвестиції, структуру бізнесу або долю ключових активів.

Наприклад, операційне управління може залишатися за локальним партнером, але без вашої згоди компанія не зможе продати основний актив, взяти значний кредит чи змінити структуру власності.

Закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю дозволяє учасникам укладати письмовий корпоративний договір, погоджувати реалізацію корпоративних прав та умови купівлі або продажу частки. Однак механізм має відповідати імперативним нормам, а для окремих дій потрібні зміни до статуту, нотаріальна форма, довіреність або державна реєстрація.

Саме тому важливо, щоб усі документи угоди працювали як одна система, а не містили однакове право інвестора лише в одному договорі.

У цьому контексті буде цікаво: Корпоративний договір: ким і навіщо укладається

Визначте точний порядок фінансового контролю та отримання звітності

Якщо операційним управлінням займається український партнер, для вас особливо важливо регулярно бачити реальний стан проєкту. Формального права “отримувати інформацію” для цього недостатньо.

Договір має встановлювати зміст і строк управлінської звітності, доступ до бухгалтерської системи, банківських виписок, податкових повідомлень, договорів і протоколів тощо. Корисно передбачити:

• місячний бюджет-факт і прогноз руху коштів;
• повідомлення про критичну подію протягом одного-двох робочих днів;
• право на аудит та інвентаризацію;
• заборону приховувати правочини через пов’язаних осіб;
• визначену відповідальну особу та єдине сховище документів.

Тоді ви отримуєте можливість бачити стан інвестиції протягом реалізації проєкту, а не лише тоді, коли партнер надсилає вам загальний звіт.

З практики знаємо, що право на інформацію без строку, формату й наслідків порушення часто залишається декларативним. Ці деталі краще погодити ще під час структурування угоди. 

Пропишіть чіткі наслідки за порушення гарантій та запевнень партнера

Український партнер може надати запевнення щодо права власності, фінансової звітності, податків, дозволів, спорів, санкцій, корупційних порушень і пов’язаних осіб. Для вас важливий не лише сам перелік таких запевнень, а й відповідь на питання: що відбудеться, якщо конкретне запевнення виявиться неправдивим?

Залежно від структури угоди договір може передбачати:

• відшкодування втрат;
• зменшення ціни;
• повернення частини інвестиції;
• неустойку;
• обов’язок викупити частку. 

Також погоджуються строки заявлення вимог, поріг і максимальний розмір відповідальності, порядок доказування та винятки для шахрайства, умислу, санкційних і податкових порушень.

Це особливо важливо для договорів, які готуються на основі англійських або міжнародних шаблонів. Пряме перенесення понять representations, warranties та indemnity без визначення того, як саме вони працюватимуть за обраною договірною структурою в Україні, може призвести до різного тлумачення наслідків однієї й тієї самої умови.

Наше ж завдання в такій ситуації – не просто перекласти міжнародний документ українською мовою, а адаптувати погоджену бізнес-модель так, щоб закладені в неї механізми реально працювали в Україні. 

Обирайте дієве забезпечення інвестицій: застава, порука та гарантії

Якщо виконання зобов’язань партнера забезпечується заставою, порукою чи гарантією, варто перевірити практичну цінність такого забезпечення. Залежно від структури угоди можна розглядати заставу частки, обладнання, майнових прав, вимог за ключовими договорами, корпоративну чи особисту поруку, банківську гарантію.

Для кожного забезпечення перевіряють:

• хто є власником активу та чи може він ним розпоряджатися;
• пріоритет інших кредиторів;
• необхідність нотаріального посвідчення та реєстрації обтяження;
• можливість позасудового звернення стягнення;
• вартість і ліквідність активу в реальному сценарії спору;
• валютні та регуляторні умови одержання коштів нерезидентом.

Саме тому наявність застави ще не означає однакового рівня захисту. Значно важливіше, щоб актив дійсно належав заставодавцю, не був уже обтяжений у спосіб, який нівелює ваше забезпечення, та мав практичну цінність у разі його реалізації.

Таке забезпечення доцільно оформлювати до або одночасно з першим траншем. У цьому випадку погоджений механізм уже працює з моменту входу ваших коштів у проєкт.

Сплануйте стратегію виходу з бізнесу (Exit strategy) ще на етапі угоди

Механізм виходу потрібен не лише тоді, коли між партнерами виникає конфлікт. Навіть успішний проєкт може дійти до моменту, коли ви захочете продати частку, залучити нового інвестора або завершити партнерство.Корпоративний або інвестиційний договір може містити:

• переважне право;
• спільний продаж;
• приєднання до продажу;
• опціон на купівлю чи продаж;
• механізм вирішення тупикової ситуації;
• порядок оцінки частки.

Для кожного механізму потрібно визначити події його запуску, строк повідомлення, формулу ціни, валюту, незалежного оцінювача, порядок передачі частки й наслідки відмови сторони підписати документи. Окремо перевіряються нотаріальна форма, державна реєстрація, антимонопольний дозвіл і чинні валютні обмеження на виплату нерезиденту.

Вихід, який юридично можливий, але не має дозволеного платіжного маршруту, не є повністю дієвим. Для вас практичний результат має виглядати просто: ви заздалегідь знаєте не лише коли маєте право вийти з інвестиції, а й як буде оформлена передача частки та яким шляхом ви зможете отримати кошти.

Також цікаво: Розробка угоди про партнерство: як уникнути конфліктів між партнерами та забезпечити довгострокову співпрацю

Оберіть застосовне право та міжнародний комерційний арбітраж для спорів

Закон України “Про міжнародне приватне право” загалом дозволяє сторонам договору з іноземним елементом обрати застосовне право. Проте вибір іноземного права не скасовує імперативних українських правил щодо статусу юридичної особи, корпоративної реєстрації, нерухомості, забезпечень, податків і публічного порядку.

Арбітражне застереження має називати установу або правила, місце арбітражу, мову, кількість арбітрів і коло спорів.

Після змін, що діють з 21 травня 2026 року, сфера міжнародного комерційного арбітражу розширилася. Однак арбітрабельність корпоративного спору, склад сторін угоди та можливість забезпечувальних заходів усе одно перевіряють окремо. Тому недостатньо просто вставити в договір стандартне формулювання “всі спори вирішуються арбітражем”. Умова має відповідати саме вашій структурі угоди та не суперечити іншим положенням договорів. 

Важливо! Помилка в назві установи або суперечливі судові та арбітражні умови можуть позбавити сторони швидкого форуму.

Не менш важливо ще на етапі договору визначити, де перебувають активи партнера і як виконуватиметься рішення. Міжнародний договір про захист інвестицій може захищати інвестора від певних дій держави, але зазвичай не замінює договірний позов до приватного українського партнера.

Що має бути готове до першого переказу коштів

До першого траншу бажано мати не окремий договір із кількома захисними положеннями, а узгоджену систему документів і контролів. До неї можуть входити:

1. Звіт про юридичну та фінансову перевірку партнера й активу.
2. Узгоджену структуру інвестиції та податково-валютний маршрут.
3. Інвестиційний або корпоративний договір із траншами, контролем і виходом.
4. Оновлений статут та належні корпоративні рішення.
5. Оформлене й зареєстроване забезпечення.
6. Працююче застереження про спори та план виконання рішення.
7. Комплект документів для закриття угоди та контрольний перелік після закриття.

У результаті ви маєте розуміти не просто “чи можна інвестувати в цей проєкт”, а значно більше: коли саме ви вносите кошти, що має відбутися перед кожним траншем, які рішення контролюєте, яку інформацію отримуєте, чим забезпечені зобов’язання партнера та як можете вийти з інвестиції. 

Саме в цьому полягає наша задача під час супроводу іноземного інвестора в Україні. Юристи компанії “Правова Допомога” перевіряють українського партнера й актив, а потім узгоджують між собою договірну, корпоративну, забезпечувальну та валютну частини угоди. 

Мета такого супроводу – не обіцяти відсутність конфлікту, а зробити контроль інвестиції та наслідки порушення зрозумілими й придатними до практичної реалізації.

Якщо ви вже обрали українського партнера або готуєте інвестицію в український бізнес – зателефонуйте нам або заповніть форму на сайті. На першому етапі ми допоможемо визначити структуру угоди та механізми захисту, які потрібні саме для вашої інвестиції. 

Більше про нашу послугу тут.